13 травня 2013, 11:31
Діти майбутьного
Ми не просили нас любити.
Нас просто так любили.
Ми не ховали сльози-квіти
І думи-вишні спілі.
І хто коли із ким воює
Було нам не цікаво.
Нехай ті вітри війни здують
Бо миру нам замало.
Нас не скорили ані зими
Снігами і морозом,
Ані осінні смутку зливи
З застудами під носом.
Ми можемо усі на світі
Порозганяти хмари.
Ми - не покірні світлі діти,
Майбутнього примари.
Останній раз редагувалося: 13.05.2013 11:31