Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
чт, 28 марта 2024
13:17

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

В Литмузее покажут путь «От Днепра к Иордану»

В Литмузее покажут путь «От Днепра к Иордану»

22 июня в музее «Литературное Приднепровье» (пр. Яворницкого, 64) в 16 часов состоится презентация поэтического сборника Александра Кобринского «От Днепра к Иордану» в переводе известного украинского писателя Виталия Старченко.

Как сообщили Городскому сайту в Литмузее Днепра, в отобранных для перевода стихах отражено творчество А. М. Кобринского от 1970-х годов до современности.

В переводах бережно сохранены авторские философско-конкретные и одновременно художественно-образные мгновений нашего бытия на разноголосом территориальном пространстве.

Эта встреча будет не только интересной для поклонников поэзии, но и полезной для поэтов, а также для всех творческих людей, умудренных собственным жизненным опытом эпохально-бурного, творческого, воинственно-напряженного и переменного времени.

Справка:

Александр Михайлович Кобринский (родился в 1939 году в Запорожье) - поэт, философ, прозаик и публицист. Более сорока лет жил в Днепре. В Израиле с июня 1987. Автор 23 книг.

Мы публикуем работу Виталия Старченко «Наближення до високого мистецтва»:

Російська література схожа на плавання у великій галері, в якій, поруч із «вільними» матросами-росіянами, гребуть прикуті «духовними скрепами» інородці-доброхоти та справжні невільники – з тих, які помилково вважали, що в них немає вибору. Не буду називати імена – вони всім відомі. Причетність до творення російськомовної літератури для багатьох не закінчувалося навіть по тому, коли вдавалося покинути галеру і пуститися в самостійне плавання... на прихоплених галерних веслах – тобто, російська мова залишалася «рушійною силою» їхнього просування океаном літературної творчості.

За іронією колоніальної долі, майже всі теперішні громадяни України володіють мовою московитів, проте з плином часу мовна ситуація нашої Батьківщини неодмінно зміниться і потреба в перекладах художніх творів з російської на українську мову стане вельми актуальною. Тож про це варто подбати невідкладно, позаяк левина доля найліпших зразків російської літератури створена «галерниками», імена яких пов'язані з Україною. Отже, ті зразки належать нам так само, як і московитам.

Вважаю, що до сучасних російськомовних літературних доробків, які варті уваги українців, належить і поетичний доробок Олександра Кобринського, який більшу (не ліпшу, проте цікаву...) частину життя прожив у Дніпрі (Дніпропетровську). Під тиском політичних обставин «інакомислячий» поет змушений був у 1987 р. переїхати до Ізраїлю в м. Бєєр-Яков, де мешкає і понині. З Обіцяної Землі до Дніпра навідується досить часто – ностальгія за Землею-матір'ю не покидає Олександра і в солідному віці... Ця ностальгія, інколи із синівською ніжністю, інколи з присмаком непроминучої гіркоти, відтворена в образно складних, навіть у важко доступних для нехудожньої свідомості поезіях Кобринського.

Саме ця його ностальгія, а ще – певна спорідненість Олександрових та моїх поглядів на сенс поезії, викликали бажання перекласти ті його поетичні твори, які відповідають, перед усім, моїм літературно-естетичним уподобанням. Тож я взяв на себе відповідальність не лише за преклад, але й за упорядкування вибраних поезій Кобринського. Авторизація проекту збільшувала ризик несприйняття автором, водночас вручала карт-бланш на творчу розкутість під час його здійснення. На щастя, чорна кішка непорозуміння дорогу між автором і перекладачем не перейшла, а карт-бланш позитивно вплинув на якість перекладу.

Чудовий знавець літератури і блискучий перекладач Корній Чуковський називав художній переклад високим мистецтвом. «Высокое искусство» – так і називається книга його міркувань з приводу особливостей, труднощів та планетарного значення художнього перекладу. Так ось, у цій книзі він зауважує: «Точная, буквальная копия того или иного произведения поэзии есть самый неточный, самый лживый из всех переводов». Формалістичний буквалізм перекладу перетворює трепетну поезію на потворний вощаний зліпок. А між тим, саме ефімерна близькість російської та української мов підштовхує до «вощаних вправ». Розуміючи це, я намагався бути не стільки перекладачем, скільки адекватним інтерпретатором духу та ідей автора, водночас – дбайливим відтворювачем його чуттів і стилю.

Робоче спілкування з автором в процесі здійснення перекладів через інтернет допомогло мені ліпше збагнути сутність протистояння Кобринського не лише із совєцькою дійсністю, але й з теперішнім життям в демократичному Ізраїлі. Як поет, він стоїть над політичними гаслами, позірною революційністю, він вільний від лівого чи правого фразерства. Тому-то Олександр наполегливо прохав мене: «Дорогой Виталий, прошу не политизировать!», коли я (в полоні теперішньої української політизації) застосував щось на кшталт «очима партійного дня...» чи «умри ув есесері...». Він мав рацію, і я звільнився від дещо плакатного трактування окремих його поезій, що стосувалися «гулагу» та інших мерзот совдепії.

Особливо складним завданням було перекласти «Сонетарій», позаяк стала класична форма версифікації у Кобринського часто суміжна із новаціями в структурі сонета, із зовсім несподіваними смисловими і формальними експериментами. Але якраз найбільшим задоволенням було саме перекладання сонетів: його новації підшовхували до новацій перекладу. не пребільшу, коли скажу, що «Сонетарій» Кобринського дозволив мені відчути точність визначення – високе мистецтво. І якщо мені вдалося наблизитися до висоти, яку мав на увазі Чуковський, то це, безумовно, завдяки високому мистецтву поезії Олександра Кобринського.

Gorod.dp.ua на Facebook.

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
6 700
гривень мінімальна зарплата у 2023 р.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте