«Поранених, воїнів, медиків – усіх безкоштовно годуємо». Репортаж з придорожнього кафе на Дніпропетровщині

З 26 лютого 2022 року у родиному кафе Анатолія і Наталі Біловол безкоштовно годують військових та цивільних. Продуктами й приготуванням тоді допомогла громада, а нині – увесь світ, розповіла зановниця пункту Суспільному. Зараз волонтерський пункт безкоштовного харчування "Чумацький шлях" – це команда з 60-ти людей. Вони працюють цілодобово, у три зміни, аби бійці чи лікарі поїли, як удома, попрали речі, помилися та відпочили.

Засновниця волонтерського пункту Наталя Біловол розповідає, роботу почали з перших днів повномасштабного вторгнення. Каже, майже всі хто тут бувають, лишають щось на згадку.

"Прапори із самого початку повномасштабної війни. Ось це наш найперший прапор. Дуже багато тут таких написів, що вже немає хлопців в живих, бо інколи приїжджають, читають, дивляться і кажуть, що цього вже хлопчика немає", – розповіла Наталя Біловол.

Волонтерка Валентина розповідає, працює у пункті з перших днів його створення. Каже, найбільше військові полюбляють їхній борщ.

"Борщ! Борщик люблять хлопці. “Як вдома” – кажуть, поїли і з перчиком, з цибулею, з салом, це все вони люблять так! Зараз якраз варяться каструлі з борщами.

Борщ варять у великих кастрюлях, в одній виходить 60 літрів борщу. На день таких готують по сім, якщо людей більше – то 10, розповідаєть жінки.

Готують їжу у пичках на дровах, їх їм привезли волонтери.

"Блинчики сьогодні дівчата готували, олів'єшку робили, пиріжки смажать – щодня щось різне, які продукти у нас є – нам допомагають добре волонтери. Стараємося приготувати, щоб було що поїсти, не пустий стіл", – розповідає засновниця волонтерського пункту Наталя Біловол.

Окрім військових, тут пригощають і медиків, і інших волонтерів.

"Ми, медики, дуже вдячні, що можемо поїсти і видихнути тут. Саме видихнути. Тут оазис маленький, теплий. Нас тут гостинно зустрічають – чи з пораненими, чи самих. Є можливість кави, чаю випити і просто поговорити з жінками по-жіночому, по-доброму. Ми вдячні і як кажуть наші пацієнти: щоб у них ручки не боліли", – каже фельдшерка Центру екстреної меддопомоги Ельвіра.

"Класний пункт, я в захваті. Зараз в машині у нас бійці. Евакуюємо їх у лікарні. І захотіли щось перекусити, бо дехто з позицій, дехто в лікарні їде і я в шоці, що такий пункт харчування є взагалі. Люди тут небайдужі. Всі пропонують – давайте ми вас погодуємо, принесемо", – розповів водій Центру екстреної меддопомоги Олексій.

Засновниця волонтерського пункту розповідає, часто знайомлячись з військовими, вони спілкуються і надалі.

"Колись заїжджає швидка і лікар мені говорить – “У мене там боєць поранений такий вредний, нічого не хоче їсти, іди з ним зроби що-небудь. Я підійшла, побалакала з цим хлопчиною, вмовила його поїсти. І знаєте, що цікаво – дня через три приходить відеоподяка від цього хлопчика, я розплакалась – це приємно і неочікувано. Він мені пише періодично, розповідає, як життя, з якою він дівчиною познайомився. Був йому день народження, поздоровляла його, прислав фото, де він уже на візочку", – розповідає Наталя Біловол.

"Дуже смачно, ставлення дуже гарне, як дома побували, велике дякую. Таких місць потрібно більше", – каже військовослужбовець Андрій.

Також у волонтерському пункті можна випрати речі.

"Є у нас дві пральні і дві сушильні машинки, баки. Так що і пральня тепер у нас тут, не тільки їдальня. І ще залишилися душі. Щоб можна було хлопцям купатися – бо просять і я веду додому, бо треба і постіраться і покупаться", – каже засновниця волонтерського пункту.

Жінка додає, щодня з їжею допомагають волонтери.

"Хочу подякувати волонтерам і надіюся на співпрацю, що до нас приєднаються у тому, що потребуємо. Це: хліб, сметана, молочка, майонез, ковбаси, сало – цього немає, самі купуємо. На день у нас іде півтора відра сметани і 50 буханок хліба, то будемо дякувати, якщо хлібозавод чи молзавод чи по ковбасці, салу допомагатимуть, бо хлопців хочеться балувати", – розповіла жінка.