dpi467

15 серпня 2018, 23:26

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Звертаємо увагу! ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра закликає вчасно сплатити податок на нерухомість
Нарахування суми податку на рухоме або нерухоме майно здійснюється контролюючим органом, після чого за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника надсилається податкове повідомлення-рішення.
Такі повідомлення – рішення складаються за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями. Якщо за наслідками перевірки контролюючий орган встановлює порушення норм законодавства щодо виконання платником податків свого податкового обов’язку з декількох податків та зборів, виноситься декілька ППР.
Для уникнення штрафних санкцій необхідно протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення сплатити нараховану суму податку.
У разі виникнення питань стосовно отриманого ППР платник має право звернутись до органів ДФС за місцем реєстрації.
Кожен платник, який володіє рухомим або нерухомим майном, повинен пам’ятати про необхідність сплати податку у строки визначені чинним законодавством.

Інформацію про стан розрахунків з бюджетом, отриману в приватній частині Електронного кабінету, можна використовувати в суді
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує щодо права платника податків використовувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, отриману через меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету, при адміністративному або судовому оскарженні рішень контролюючих органів тощо.
Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п.56.4 ст.56 ПКУ).
При цьому Електронний кабінет забезпечує змогу реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків) (п. 42. прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.
При адміністративному або судовому оскарженні рішень контролюючих органів тощо платник податків має право використовувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, отриману через меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.

За неповнолітнього власника податок на нерухоме майно сплачують батьки або усиновителі
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує щодо виконання обов’язку по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи.
Відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2017 рік доходів на суму майже три мільярда гривень
Як зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська, громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність протягом 2018 року подано 43084 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік, що на 198 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, у тому числі 3751 декларацій про отримані доходи у вигляді спадщини/дарування, 1209 декларацій про доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, 272 декларації про отримання іноземних доходів, 23680 декларацій про отримані інші доходи, з яких не утримано податок на доходи фізичних осіб та 6344 декларації з метою отримання податкової знижки.
Загальна сума задекларованого доходу становить 2 млрд 883,2 млн грн., що на 353,6 млн грн більше, ніж у минулому році. До сплати нараховано 93,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 12,6 млн грн військового збору.
Варто зазначити, що цьогоріч свої доходи задекларували 239 мільйонера (минулоріч – 189). Загальна сума задекларованого ними доходу склала 1 млрд 344,2 млн грн. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 33,0 млн грн, сума війського збору – 3,6 млн грн.

Підприємці, які досягли пенсійного віку, не сплачують ЄСВ
Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподатковування, а також члени їх родин, які беруть участь у здійсненні ними підприємницької діяльності, є платниками ЄСВ.
Однак, згідно із частиною 4 статті 4 Закону, фізичні особи - підприємці звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й одержують пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Разом з тим за найманих робітників, у тому числі інвалідів або пенсіонерів за віком, сплата єдиного внеску підприємцями здійснюється на загальних підставах згідно з діючим законодавством.

Чи виникають зобов'язання з ПДВ у підприємства, що ліквідується, у разі повернення статутного капіталу засновнику майном у розмірі внеску?
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Постачання товарів – це будь-яке передання права на розпорядження товарами як власник, у тому числі обмін (пп. 14.1.191 ПКУ).
Отже, операція з повернення засновникам статутного капіталу майном у розмірі внеску, попередньо внесеного ними до статутного фонду юридичної особи, у разі їхнього виходу з-поміж засновників або учасників такої юридичної особи є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Затверджено нові узагальнюючі податкові консультації з оподаткування ПДВ
Наказом Міністерства фінансів України від 03 серпня 2018 року №673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» затверджено нові чотири узагальнюючі податкові консультації для платників ПДВ.
1. Щодо особливостей оподаткування ПДВ від'ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт.
Консультація визначає, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною деклараціє.
2. Щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів.
У консультації наведений перелік документів, які для цілей оподаткування ПДВ можуть підтвердити факт знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, основних виробничих або невиробничих засобів, а також у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. При цьому такі документи (копії документів) платник податку може подати контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).
3. Щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії - нерезидента.
Консультація визначає, що кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії-нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, і не мають бути об'єктом оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів, а тому постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов'язання з ПДВ та не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов'язкової реєстрації такого постійного представництва платником ПДВ.
4. Щодо оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.
Консультація визначає, що у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи: застосовують режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу 2 п. 197.12 ПКУ до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики); нараховують податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту;
нараховують податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ.

Оподаткування допомоги, отриманої фізичною особою на лікування
Повідомляємо, особливості оподаткування благодійної допомоги визначено п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), відповідно до пп. 170.7.1 якого не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
При цьому до цільової благодійної відноситься допомога, порядок надання якої регламентується пп. 170.7.4 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, відповідно до пп. "а" якого не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, у разі дотримання визначених вищезазначеним підпунктом умов.
Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі - Основи), ст. 3 яких передбачено, що заклад охорони здоров'я - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Відповідно до ст. 36 Основ громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Отримання для дітей картки платника податків з реєстраційним номером
Вже традиційно найпопулярнішою з адміністративних послуг залишається послуга видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.
Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822 (далі – Положення №822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР) (додаток 2 до Положення №822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Відповідно до п. 4 розд. VII Положення №822 облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Подати документи для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків/отримати картку платника податків, отримати консультацію щодо переліку необхідних документів або заповнення Облікової картки № 1ДР можна в Центрах обслуговування платників ДПІ(ОДПІ) ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Інформація про Центри обслуговування платників розміщена у банері «Центри обслуговування» на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області»

Подання уточнюючої декларації для реалізації права ФО на податкову знижку
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.uaу розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Майже 13,5 млрд. гривень податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
За сім місяців 2018 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 13 млрд. 462,3 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 277,3 млн. гривень, або на 20,4% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпропетровщини займає податок на доходи фізичних осіб – більше 58%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 7 млрд. 841,2 млн. гривень.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 1 млрд. 962,4 млн. гривень, а фізичні особи – 180,1 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 1 млрд. 255,9 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 1 млрд. 19,7 млн. гривень.

Сплата земельного податку за ділянку в гаражно-будівельному кооперативі ветераном війни
Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПКУ).
Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом.
Статтею 41 Земельного кодексу визначено, зокрема, що ГБК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень або за результатами аукціону (ст.116 Земельного кодексу).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).
Від сплати земельного податку з фізичних осіб звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551 «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (пп.4 п.1 ст.281 ПКУ).
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 га.
Отже, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності (державний акт на право власності), тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги щодо земельного податку відповідно до ст.281 ПКУ.

Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ФО який має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.uaу розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Продаєте власну сільськогосподарську продукцію - не забудьте отримати в сільській раді довідку
Під час продажу власної сільськогосподарської продукції, треба мати довідку сільській ради. Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Форму «Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок» та Порядок її видачі (форма №3ДФ) затверджено Наказом Міндоходів України від 17 січня 2014 року № 32.
Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує 186150 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186150 грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

За сім місяців 2018 року юристи ДФС Дніпропетровщини
відстояли справи у судах на суму 1 млрд. 334,5 млн. грн.
Станом на 01.08.2018 на розгляді у судах перебувало 8516 справ на суму 10,8 млрд. грн.
Кількість справ, що знаходились на розгляді у судах у січні – липні поточного року у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зменшились на 1472 справи, по сумі - на 404,3 млн. грн.
Протягом 2018 року на користь органів державної фіскальної служби вирішено 569 справ на суму 1 млрд. 334,5 млн. грн.
За позовами платників податків до територіальних органів ГУ ДФС на користь органів ДФС вирішено 290 справ на суму 637,7 млн. грн., з них, 259 справ на суму 492,3 млн. грн. за позовами платників податків про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень.
За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1529 справ на суму 2,4 млрд. грн., це позови щодо стягнення податкового боргу, визнання боржника банкрутом та приєднання кредиторських вимог в справах о визнання боржника банкрутами, надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку тощо. Розглянуто в судах різних інстанцій 285 справ на суму 697,3 млн. грн., на користь органів ДФС вирішено 279 справ на суму 696,8 млн. грн.

Щодо створення та діяльність сімейних фермерських господарств.
Президентом підписано Закон України від 10 липня 2018 року № 2497- VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств».
Закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію. Реалізація закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в аграрній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.
Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо.
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання
Відповідно до п.п. до 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.
Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 82.3 статті 82 ПКУ тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб, а продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Подовження строку фактичної перевірки можливе за наявності заяви суб'єкта господарювання або у разі змінного режиму роботи чи підсумованого обліку робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Виправлення у формі № 1ДФ, якщо термін здачі ще не сплив
Відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, звітний новий податковий розрахунок за ф. № 1ДФ заповнюють у такому самому порядку, як і уточнюючий.
Він має містити інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюють. Коригування показників розділу I проводять таким чином:
• для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і в графі 9 зазначити «1» — на виключення рядка;
• для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і в графі 9 зазначити «0» — на введення рядка.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, перший із яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий уносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» — рядок на виключення, а в другому — «0» — рядок на введення.
Показники підрозділу «Військовий збір» розділу ІІ коригують так:
для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації в рядку «Військовий збір — виключення****» повторюють усі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» — відображають правильну інформацію.

Повернення надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов'язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Єдиною звітністю, яка містить дані, зокрема, щодо сум перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб, є податковий розрахунок, форма та порядок якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4.
Пунктом 1.2 розділу I порядку заповнення податкового розрахунку встановлено, що на підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.
Таким чином, встановлення факту наявності у податкового агента надміру сплачених сум з податку на доходи фізичних осіб можливо виключно під час проведення документальної перевірки такого платника податку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної

Останній раз редагувалося: 15.08.2018 23:26

Усі записи автора | Предыдущая | Следующая