Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Вт, 16 квітня 2024
21:09

БЛОГИ

dpi466


2 квітня 2019, 17:45

Новини Правобережного управління

Отримали дохід згідно з договором про довічне утримання, подайте декларацію про доходи
Згідно пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України фізична особа, резидент або нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних.
При укладанні договору довічного утримання відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду, визначених у договорі. Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема, у вигляді інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Згідно ст.744 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Отже при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду, визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 2 травня 2019 року за наслідками 2018 року, а також сплатити податок з таких доходів не пізніше 31 липня 2019 року.

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом –
що потрібно знати
Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ, - інформує ГУ ДФС у Чернігівській області.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
З більш детальною інформацією можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС (категорія 103.06.01).

Виїжджаєте за кордон на ПМП, подання декларації обов'язкове
Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація). Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов'язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).
Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.
Довідка про сплату або відсутність податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.
Форма цієї довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі».
Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку-резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку».

За неподання фізичною особою декларації про доходи передбачена адміністративна відповідальність
Триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2018 році.
Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУаП) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація про доходи) чи включення до такої декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,
► тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУаП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
► тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (у т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Слід зазначити, що п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для відповідного року.
Звертаємо увагу, що кінцевий строк подачі декларації про доходи громадянами, які отримали доходи у 2018 році, – 02.05.2019.

У прямому ефірі на радіо фахівці фіскальної служби Дніпропетровщини розповіли про кампанію декларування – 2019
Для викладачів та учнів КЗ «Слобожанський НВК № 1 ССР» під час прямого радіоефіру на «Молодіжній радіостанції» йшлося про кампанію декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році, участь в якому взяла головний державний інспектор управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Філоненко.
Вона зазначила, що деклараційна кампанія розпочалася з 01 січня 2019 року та буде тривати до 01 травня 2019 року. Такі граничні терміни передбачені лише для тієї категорії громадян, які зобов’язані задекларувати власні доходи.
Для бажаючих скористатися правом на податкову знижку Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) передбачено річний період для подання декларації, а саме: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно.
Крім цього, в 2018 році до Податкового кодексу внесені зміни, якими розширено коло платників, які мають право отримати податкову знижку.
Так, з метою отримання податкової знижки протягом 2019 року мають право подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) громадяни, які понесли витрати не тільки на користь вітчизняних закладів вищої та середньої професійної освіти, а також і на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси: особисто або уповноваженою на це особою, поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення чи засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Ми чекаємо усіх декларантів, адже декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави.

Припинили підприємницьку діяльність, як фізична особа – підприємець, подайте декларацію про майновий стан і доходи!
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372370.htmlнагадала, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (далі – ФОП), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Нагадаємо, оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування здійснюються у порядку, встановленому ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

«Єдине вікно подання електронної звітності» зазнало змін
Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності» станом на 20.03.2019.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 року по 20.03.2019 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.27.6.0):
Додано нові версії документів:
► з метою удосконалення існуючих електронних сервісів для платників податків додано наступні форми:
F/J1300106 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних;
F/J1400106 – Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.
► Схеми даних (XSD):
common_types.xsd – «Загальні типи даних» – надано можливість подання запиту на отримання публічної інформації (F/J 1314002) до органів ДФС з кодами 3070, 9191, 9393, 9494.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Визначення бази нарахування ЄСВ для ФОП
Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
ЄСВ для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
База оподаткування ПДФО для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування ПДФО є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (абзац перший п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Звертаємо увагу, що з 01.01.2018 ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язанні сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

До уваги платників ПДВ!
Пунктом 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Якщо товари/послуги придбаваються платником ПДВ не за бюджетні кошти з метою подальшого їх постачання за бюджетні кошти, то враховуючи те, що п. 187.7 ст. 187 ПКУ визначений особливий порядок виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а не визначено, що на зазначені операції поширюється касовий метод, дата виникнення права на податковий кредит при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
Так, у п. 198.2 ст. 198 ПКУ зазначено, що датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
● дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;
● дата отримання платником ПДВ товарів/послуг.
Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунка Державного казначейства України.

Орендар земельної ділянки зобов’язаний надати до
контролюючого органу копію договору оренди земельної ділянки
Орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному контролюючому органу (ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями).

Команда ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримала
призове місце у змаганнях з військово-спортивних багатоборств
Днями у місті Харкові відбулись всеукраїнські змагання з військово - спортивних багатоборств серед представників ЗС України та інших військових формувань, в яких прийняла участь команда відділу активних заходів ГУ ДФС у Дніпропетровській області та курсанти Національної Академії ГУ ДФС України.
За результатами змагань команда ДФС посіла третє місце у турнірі.
В особистому заліку співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області здобули 2 срібні медалі та були відзначені Подякою за активне сприяння розвитку військово-спортивних багатоборств.

В який термін фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372403.htmlповідомила, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ. Така норма визначена п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ «Адміністрування податків» ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Таким чином, остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та сплачується протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.

До уваги платників податків!
Суб’єкти господарювання та громадяни мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn–line та надати усні звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та інформацію на сервіс «Пульс» і про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади», зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку)
Для зручності отримання інформаційних послуг за телефоном та можливості вибору бажаного напрямку послуг за допомогою автовідповідача телефонний апарат має працювати в тоновому режимі набору номера.
Для переведення телефонного апарату в тоновий режим необхідно натиснути кнопку [*] – «зірочка» або перевести перемикач на корпусі телефону/на слухавці у положення «Tone» (Тон).
Мобільні телефони переводити в тоновий режим не потрібно.
Слід зауважити, що у дискових телефонних апаратах відсутня можливість тонового набору номера.
Інформація, яка надається за допомогою автовідповідача, систематизована за напрямками:
Кнопка 0 – отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;
Кнопка 1 – отримання інформаційно-довідкових послуг;
Кнопка 2 – скасування у телефонному режимі посиленого сертифікату або отримання консультації щодо електронного цифрового підпису;
Кнопка 3 – залишити усне звернення громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
Кнопка 4 – залишити інформацію на сервіс «Пульс»;
Кнопка 5 – залишити інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;
Кнопка 6 – залишити повідомлення працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;
Кнопка 7 – довідкова інформація щодо самостійного пошуку відповідей на запитання у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі та електронної адреси, на яку можна надіслати запитання.
Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).
Вищезазначену інформацію розміщено на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Контакт-центр ДФС» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/contact

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 Податкового кодекс України (далі – ПКУ) з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Нормами п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Відповідно до п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Звертаємо увагу, новим п. 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» установлено, що по 31 грудня 2019 року до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, підпунктів 12.3.3 і 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п.12.4 і п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Такі зміни внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628).
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу II Закону № 2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Перехід права власності на автомобіль протягом року: обчислення транспортного податку для фізособи
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (далі – податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Норми визначені п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

За два місяці плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини більш як на 730 мільйонів гривень
З січня по лютий 2019 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 737,7 млн грн плати за землю, що на 176,6 млн грн, або на 31,5 %, більше надходжень відповідного періоду минулого року.
Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок – юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 704,5 млн грн, а підприємцями – фізичними особами та громадянами – 33,2 млн гривень.
Нагадаємо, що плата за землю включає в себе два види обов’язкових платежів – земельний податок та орендну плату. Перший повинні сплачувати власники землі та землекористувачі, другу – орендарі земельних ділянок, як фізичні, так і юридичні особи.

Особа з інвалідністю працює у ФОП: нарахування ЄСВ
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненням.
Норми визначені п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Разом з тим, вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.
Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).
Враховуючи вищевикладене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

У разі введення в експлуатацію нових пунктів з реалізації пального, платник акцизного податку подає реєстраційну заяву
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок) визначено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535.
У разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник акцизного податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін. Заява надсилається та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п. 12 розділу ІІ Порядку).
Отже, у разі введення в експлуатацію нових пунктів платник податку подає Заяву з позначкою «Зміни» не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального через пункти із зміненими даними.

Податкове зобов’язання з ПДФО для фізособи – орендодавця вважається узгодженим на підставі декларації про доходи
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі Декларації, сума ПДФО, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою. Відповідальності за порушення строків сплати ПДФО у цьому випадку законодавством не передбачено.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Микити Шахновського на тему: «Зміни у валютному законодавстві»
Питання 1. Добрий день. Хочу запитати, які спрощення проведення валютних операцій передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»?
Відповідь. Добрий день. Відповідно до нового законодавства скасовується частина певних обмежень, які до цього часу існували, наприклад:
- замість індивідуальних валютних рецензій з'явиться система електронних лімітів;
- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном;
- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів розрахунків;
- скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов'язань;
- дозволяється укладення валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
- дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
- дозволяється укладення банками валютних свопів з резидентами і нерезидентами;
- дозволяються безлімітні інвестиції банків у цінні папери інвестиційного класу;
- скасується валютний контроль для зовнішньоекономічних операцій на суму до 150 000 гривень.
Також, місце валютного контролю за всіма операціями посяде валютний нагляд для операцій понад 150 000 гривень. А граничний строк для операцій зовнішньоекономічної діяльності, який становив 180 днів, розширено до 365 днів.
Питання 2. Добрий день. В мене таке питання. Як зміниться порядок декларування валютних цінностей із набранням чинності Закону «Про валюту і валютні операції»?
Відповідь. Вітаю. Відповідно Закону декларування валютних цінностей, що належать резидентам, але перебувають за межами України, не передбачено.
Питання 3. Які фінансові санкції передбачені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?
Відповідь. Порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаного (несвоєчасно одержаного) імпортного товару, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Крім того у разі встановлення під час перевірок суб’єктів ЗЕД, які проведені після 07.02.2019, порушень з питань валютного регулювання, зокрема вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 27 червня 1999 року №734/99 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Указу президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», до таких суб’єктів застосовується відповідальність (санкцій), передбачена законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.
Питання 4. Які особливості валютного нагляду зовнішньоекономічних операцій?
Відповідь. Органами валютного нагляду є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютно


Останній раз редагувалося: 02.04.2019 17:45


Усі записи автора | Предыдущая | Следующая


Gorod.dp.ua не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті рецензій користувачів, тому що вони виражають думку користувачів і не є редакційним матеріалом.

Gorod`ській дозор | Обговорити тему на форумах | Газета оголошень

Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті