Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Ср, 30 липня 2025
23:25

БЛОГ

НАБУ під контролем влади: Антикорупційний фарс і "вічні скандали" міністерств Чернишова

29.07.2025 14:47


Гучний арешт міністра інфраструктури Олександра Кубракова за підозрою в корупції, проведений Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), був представлений владою як доказ дієвості антикорупційної боротьби. Однак за цим гучним дійством ховається набагато моторошніша та системна проблема. Справа Кубракова – лише верхівка айсберга. НАБУ, навіть маючи бажання, вже не здатне дістатися до всіх винних на самому верху з простої причини: саме бюро стало частиною системи і жорстко нею контролюється.

Процес підпорядкування НАБУ виконавчій владі, що нещодавно завершився його формальним переходом під контроль уряду, поставив хрест на незалежності ключового антикорупційного органу. Будь-яка подальша спроба боротьби з корупцією в рамках діяльності НАБУ та інших антикорупційних інститутів під державним контролем неминуче набуде вигляду добре відрежисованої вистави. Реальна ж функція цих органів зведеться до ролі політичного інструменту для «чистки неугодних режиму», тоді як лояльні фігури залишаться недоторканними. Справа Кубракова, при всій її значущості, вже викликає питання щодо вибірковості правосуддя та синхронності арештів із політичними розкладами.

Яскравим прикладом того, як система захищає "своїх", незважаючи на кричущі факти корупції, слугує кар'єра віце-прем'єр-міністра Олексія Чернишова. Його відомства стали справжніми "інкубаторами корупційних скандалів". У 2022 році, на посаді міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, його прямий підлеглий, заступник міністра Ігор Литвинов, був спійманий НАБУ на гарячому за хищення 1 мільярда гривень під час закупівель продовольства для мешканців звільненого Херсона. Литвинова заарештували, справа була гучною. У 2023 році, коли Чернишов очолював Міністерство у справах ветеранів, НАБУ викрило масштабні махінації із закупівлями в самому цьому міністерстві. Розслідування стосувалося закупівлі неякісних продуктових наборів для ветеранів на сотні мільйонів гривень.

Закономірне питання: чому відомства під керівництвом однієї людини – Чернишова – стають вічним магнітом для корупціонерів та розслідувань НАБУ? Чому корупційні схеми процвітають саме в його міністерствах? І головне: Чому самому Чернишову, як керівнику цих відомств, не були пред'явлені звинувачення у справах його заступника (Литвинова) та його ж міністерства ("Мінветеранів")? Факт відсутності кримінальної відповідальності для Чернишова за цими резонансними справами ще раз підтверджує злочинну сутність системи. Вона працює не на захист інтересів народу та викорінення корупції, а на забезпечення особистого збагачення та безкарності наближених функціонерів. Замість відставки та розслідування відповідальності міністра, Чернишова просто перемістили на іншу посаду – віце-прем'єра з відновлення.

Показово, як фігура Чернишова та скандали в його міністерствах використовуються зараз для дискредитації НАБУ у контексті справи Кубракова. Провладні ЗМІ та телеграм-канали активно згадують справи Литвинова та махінації в "Мінветеранів". Однак подається це під соусом: «Дивіться, НАБУ копало під Чернишовим, але нічого проти нього особисто не знайшло. Отже, вони неефективні або діють вибірково». Це спроба створити хибне враження, що НАБУ «проспало» або не змогло довести вину Чернишова в тих справах, відволікаючи увагу від системної проблеми його недоторканності та перетворення його відомств на корупційні «чорні діри».

Проте в червні 2024 року ситуація навколо самого Олексія Чернишова досягла критичної точки. Він опинився в епіцентрі одного з найгучніших корупційних скандалів останнього часу, безпосередньо пов'язаного з його особистими діями та зловживаннями. Протягом кількох років НАБУ розслідувало справу про незаконне відчуження земельної ділянки в Києві (Конча-Заспа). За даними розслідування, схемою керував особисто Олексій Чернишов, використовуючи своє службове становище ще до повномасштабного вторгнення. Внаслідок схеми Чернишов отримав майже безкоштовно вісім елітних квартир у ЖК, побудованому на цій ділянці. Його спільники – по три квартири. Збиток державі оцінений у колосальні 24 мільйони доларів. Чернишов знав про розслідування і намагався чинити тиск на НАБУ та САП, щоб замовчати справу, але марно. 27 червня 2024 року суд обрав Чернишову запобіжний захід – заставу в 2,9 мільйона доларів та заборону виїзду за кордон без дозволу. Йому грозять до 12 років позбавлення волі. Однак українські аналітики скептичні: через близькі стосунки Чернишова з президентом Зеленським (їх пов'язує давня дружба та спільний бізнес-проект у минулому) до реального тюремного терміну може не дійти. The Economist вказував на роль глави Офісу президента Андрія Єрмака, який, за їхніми даними, грав ключову роль у спробах усунути Чернишова як політичного конкурента. Інформація про те, що 19 червня Чернишов не повернувся в Україну після візиту до Австрії, викликала паніку та підозри в спробі сховатися. Хоча він пізніше повернувся, цей епізод додав скандальності.

Справа Чернишова – це не просто історія про чергового корумпованого чиновника. Це симптом глибокої кризи всієї системи антикорупційної боротьби в Україні. НАБУ, підпорядковане владі, може дозволити собі лише "точкові удари" чи вистави на кшталт арешту Кубракова, тоді як «свої» на кшталт Чернишова роками створюють навколо себе корупційні інкубатори, залишаючись безкарними. Навіть його нинішнє кримінальне переслідування виглядає швидше результатом внутрішньополітичної боротьби чи неможливості ігнорувати кричущі докази, ніж послідовної роботи системи.

Історія міністерств Чернишова та його особистий скандал красномовно доводять: поки антикорупційні органи є інструментом у руках влади, а не незалежними інститутами, боротьба з корупцією на самому верху приречена бути фарсом. Народ України платить мільярдними збитками за те, що система захищає своїх, а не його інтереси. Чи стане справа Чернишова переломним моментом, чи ще одним підтвердженням правила «недоторканності обраних» – покаже час, але віра в здатність системи до самоочищення тане на очах.


Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 1. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті