Блог

Семець Вікторія

Застосування РРО/ПРРО при оплаті за товар, яка здійснюється за допомогою QR-коду

07.02.2023 15:35

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування: Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний та Самарський райони м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

«Гарячі лінії» ДПС працюють: користуйтесь інформаційною підтримкою!

07.02.2023 15:33

Нагадуємо!!!
Для інформаційної підтримки платників податків працюють «гарячі лінії» Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
За допомогою таких комунікацій кожен з платників податків має можливість отримати необхідну інформацію або відповіді на питання, які виникають щодо сплати податків, повернення (перерахування) помилково або надміру сплачених коштів, декларування доходів та інших питань.
Інтерфейс вебпорталу ДПС України надає можливість платникам на головних сторінках як вебпорталу ДПС, так і субсайту ГУ ДПС «Головне управлінні ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України (далі – субсайт), скористатись вкладкою «Гарячі лінії територіальних органів» і отримати доступ до переліку усіх «гарячих ліній» територіальних органів ДПС.
Так, за допомогою вищезазначеної вкладки платники можуть звернутися, зокрема на «гарячі лінії» територіальних органів ДПС з питань оподаткування юридичних осіб (це також можливо здійснити за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial) та на «гарячі лінії» територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (це також можливо здійснити за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy).
Номери телефонів «гарячих ліній» ГУ ДПС також розміщені на субсайті за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо повторного включення юридичної особи – сільськогосподарського товаровиробника до четвертої групи платників єдиного податку

07.02.2023 13:47

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Підпунктом 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

07.02.2023 13:47

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Термін сплати суми недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання декларантом уточнюючо

07.02.2023 13:46

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання

07.02.2023 13:45

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (території обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати Інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.
Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.
При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги.
Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected].

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Реєстрація ПРРО: послідовність дій

07.02.2023 13:44

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує платникам податків про необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій при розрахунках зі споживачами у визначеному законодавством порядку.
Звертаємо увагу, суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники можуть здійснювати листування з контролюючими органами в електронній формі

07.02.2023 13:43

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) повідомляє.
Нормами п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в Електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим п. 42.4 ст. 42 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.
Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Перевірки: Розширено підстави для проведення перевірок з питань трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування

07.02.2023 13:42

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 № 2719-ІХ (набрав чинності 24.11.2022) розширено перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок.
Так, з 24.11.2022 до таких підстав, відповідно до п.п. «б» п.п. 69.2 п. 69 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) включено підстави, зокрема, з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) та міжнародного оподаткування.
У частині контролю за трансфертним ціноутворенням відновлені позапланові документальні перевірки з таких підстав:
- не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за ТЦ відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);
- у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому п.п. 39.5.1.1 п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу (п.п. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);
- неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦ або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог п. 39.4 і 39.5 ст. 39 Кодексу (п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю ТЦ (п.п. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).
У частині контролю за міжнародною діяльністю передбачені такі підстави для проведення позапланових документальних перевірок:
- з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;
- нерезидентів (представництв нерезидентів);
- у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).
Крім вже вказаних, існують підстави, які застосовуються, зокрема, завдяки обміну податковою інформацією з компетентними органами зарубіжних країн, зокрема:
- якщо після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);
- у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).
Вищезазначені перевірки проводяться з урахуванням норм п. 69.2 ст. 69 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а саме за наявності безпечного доступу, допуску до відповідних територій, приміщень, документів платників податків та іншого.
Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв'язку з виникненням обставин, передбачених даним пунктом, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки.
Також варто зауважити, що документальні позапланові перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.14 – 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються на невикористаний строк.
Разом з тим, до виникнення підстав та початку проведення контролюючим органом перевірки платники податків, які здійснювали контрольовані операції (далі – КО), мають можливість переглянути проведені ними КО на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю проведення самостійного коригування (подання уточнюючого розрахунку до 1 жовтня 2023 року) відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 та п. 50.1 ст. 50 Кодексу.
Варто також врахувати, що згідно з нормами п. 50.1 ст. 50 Кодексу платники податків мають можливість добровільної сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб шляхом подання уточнюючих розрахунків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), зокрема передбачених ст. ст. 39 і 392 Кодексу, п. 46.2 Кодексу, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Довідково: Питання трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування можуть також досліджуватись у ході перевірок, організованих відповідно до п.п. 78.1.5, 78.1.7, 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Організація роботи щодо надання послуг платникам податків фахівцями податкової служби Дніпропетровщини в ЦОПах

07.02.2023 13:41

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.02.2023 адміністративні послуги надаються у 32 Центрах обслуговування платників при ДПІ, Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та наказу ДПС України № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня 2023 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 20 922 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 3 110 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 7 557 звернень, або 36,6 відс. від загальної кількості, та на 3 690 звернень менше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Платниками податків отримано 19 946 адміністративних послуг, що на 2 362 послуги менше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 6 705 адміністративних послуг, або 33,6 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 3 112 послуг менше у порівнянні з січнем минулого року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 8675. Попередня cторінка | Сторінка 6 з 868 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua