19:51
Про алгоритм дій у разі отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податк
02.04.2025 09:34
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822)), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.
У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України.
За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822.
Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків ((прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) в контролюючому органі у разі пред’явлення:
- свідоцтва про народження дитини;
- документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна).
Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.
Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.
Можливості Електронного кабінету для громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що отримати низку адміністративних послуг платники можуть отримати за допомогою сучасного сервісу від ДПС – Електронного кабінету.
Сервіси для фізичних осіб об’єднані в окремому меню – ЕК для громадян, який надає можливість:
- доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступу до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання податкової декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- подання облікової картки фізичної особи – платника податків для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ф. № 1ДР);
- подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ф. № 5ДР);
- листування з органами ДПС;
- сплати податків, зборів, платежів через режим «Стан розрахунків з бюджетом».
Звертаємо увагу, що у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях та м. Києві з 01.01.2025 проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників. Під час користування сервісами ЕК для громадян Електронного кабінету необхідно враховувати зазначену інформацію.
Якщо при створенні та поданні електронних документів виникає помилка «Невірний регіон», рекомендуємо перевірити дані про ДПІ. Для цього необхідно зайти у розділ «Налаштування» та обрати із довідника код контролюючого органу, до якого направляються документи.
Платникам ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Нормами п. 6 прим. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення) визначено наступне.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником ПДВ для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Для цього необхідно, щоб одночасно виконувалися такі умови:
- реєстрацію таких ПН/РК зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника ПДВ в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника ПДВ або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких ПН/РК не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3* та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких ПН/РК платника ПДВ комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок прийняття рішень);
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН/РК в ЄРПН, обчислена відповідно до п.п. 200 прим.1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 16 Порядку зупинення або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, ПН/РК, реєстрація яких зупинена відповідно до п. 1 додатка 3* до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ або рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, якщо стосовно такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 19 Порядку зупинення;
- у ПН/РК зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника ПДВ, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3*, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- такі ПН/РК складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ або рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ;
- щодо таких ПН/РК платника ПДВ комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН та/або РК в ЄРПН, обчислена відповідно до п.п. 200 прим. 1.3 або 200 прим.1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Довідково:* Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку
Про формування загального оподатковуваного доходу та витрат особи, яка провадить незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що у фізичної особи, яка провадять незалежну професійну діяльність, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Так, у графі 1 типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зазначається дата запису. Записи ведуться у хронологічному порядку;
- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- у графі 3 вказується сума повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати;
- у графі 4 вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3);
- інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10;
- у графі 11 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.
Отже, чистий оподаткований дохід розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу та загальною сумою документально підтверджених витрат.
Довідково: пункти 178.3, 178.6 та 178.7 ст. 178 Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».
Про пільги з ПДФО і військового збору, які мають фізичні особи – волонтери
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб не включаються такі доходи:
- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність» (далі – Закон);
- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фізичним особам – платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
31.03.2025 09:58
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Нормами підпунктів 102.6.4, 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, дія яких поширюється і на платників податків – фізичних осіб (п. 102.7 ст. 102 ПКУ), визначено, що якщо платник податків протягом граничних строків для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом, то такі граничні строки підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків.
Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.
Крім того, абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Визначення обставин, граничні строки підлягають продовженню, та документальне підтвердження обставин, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, здійснюється відповідно до вимог розд. ІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 225), підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, є безпосереднє прийняття участі фізичною особою у воєнних діях, зокрема, призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони.
При цьому, п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, зокрема, встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків, який на дату набрання чинності Порядком № 225 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок.
При відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).
Водночас згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 225 платники податків, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 6 розд. ІІ Порядку № 225).
Враховуючи викладене, платники податку – фізичні особи, які перебували в полоні (визнані за рішенням суду безвісно відсутніми, безпосередньо брали участь у воєнних діях тощо) внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови обов’язкової сплати податку, у разі подання до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами в термін протягом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Про дотримання трудового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
Три основні кроки оформлення працівника:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби України.
Звертаємо увагу, що:
- трудовий договір виступає головним документом у відносинах працівник – роботодавець;
- цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю.
Наголошуємо: всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю, своєчасно виплачувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати податки і збори до бюджетів!
Про сплату військового збору платниками єдиного податку третьої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи.
Абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 1 відс. від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ (абзац п’ятий п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Про декларування отриманого доходу за надання в оренду власної квартири іншій фізичній особі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо фізична особа – орендар не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.
Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 1191 Кодексу.
Отже, якщо платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Тобто, у разі, якщо платник податку протягом 2024 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі (не податковому агенту), такий платник податку за наслідками 2024 року зобов’язаний подати Декларацію.
Про реформи, оподаткування та електронні сервіси під час засідання «круглого столу» з представниками бізнесу
За участі начальника Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Людмили Бик відбулося засідання «круглого столу» з платниками податків.
Розглянули актуальні питання декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року, та офіційного працевлаштування найманих працівників.
Обговорили Національну стратегію доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.
Проінформували про переваги електронних сервісів ДПС та нагадали про роботу Комунікаційної податкової платформи створену при податковій службі області за адресою [email protected], на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Комунікації з бізнесом тривають!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН
26.03.2025 13:31
На соціальні потреби до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 6,5 млрд гривень єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – лютого 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування майже на 6 559,1 млн гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 1 486,8 млн грн, темп росту – 129,3 відсотків.
Очільниця обласної податкової висловила подяку платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань та звернула увагу, що своєчасна сплата податків і зборів – важлива фінансова підтримка держави, особливо сьогодні. За рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність. Сплачені у повному обсязі податкові платежі виключають утворення податкового боргу, а отже і ризик застосування фіскальних заходів з погашення такого боргу відсутній.
«В умовах викликів податкові надходження до бюджетів є одними із важливих джерел фінансування обороноздатності країни, підтримки нашої армії, а своєчасно і в повному обсязі сплачені суми єдиного внеску дозволяють виплачувати пенсії та здійснювати інші соціальні видатки попри складні умови воєнного часу», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Що є джерелами погашення податкового боргу?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Система управління ризиком дотримання податкового законодавства: переваги
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і як кінцевий результат – сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
Збір за місця для паркування транспортних засобів: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 8,1 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує
У січні – лютому поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 8,1 млн грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на 795,5 тис. грн, або на 10,8 відс. більше.
Інформуємо, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 74,0 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом двох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи – платники плати за землю спрямували майже 74,0 млн гривень. Порівняно з січнем – лютим 2024 року надходження виросли на понад 7,7 млн грн, темп росту – 111,6 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до абзацу першого п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Мінімальна заробітна плата – соціальна гарантія для найманого працівника
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).
Законом № 4059 передбачено основні соціальні показники і мінімуми.
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.
Відповідно до статті 8 Закону № 4059 з 01.01.2025 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.
Роботодавці зобов’язані пам’ятати, що МЗП – це соціальна гарантія для найманого працівника і виплачувати заробітну плату необхідно не нижче встановленого законодавством рівня.
Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».
Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».
Нагадуємо, що до форми податкової декларації про майновий стан і доходи внесено зміни відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про внесення змін до наказу «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за № 1817/40873.
Переглянути відеоролик можна тут: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html
Змінили прізвище або місце проживання – повідомте податкову!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків, необхідно подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами)) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.
НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для успішної реалізації імплементованих дій Плану дій BEPS (а в подальшому – також правила GAAR, підрозділ 4.3.3(b)(ii) «Впровадження правил, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків») необхідно забезпечити ефективний обмін податковою інформацією за спеціальними запитами з іноземними компетентними органами, оскільки такий обмін є одним із важливих (а іноді єдиним) формуванням доказової бази при здійсненні податкового контролю в галузі міжнародного оподаткування (контроль за трансфертним ціноутворенням, виплат пасивних доходів, діяльність нерезидентів, КІК тощо).
Застосовування сучасних технологій сприятиме вирішенню таких завдань:
- вдосконалення ризик-орієнтованих підходів (запровадження принципів рівності та справедливості оподаткування);
- оптимізація процесів обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами (підготовка, надсилання, отримання);
- забезпечення накопичення та структурування інформації з питань обміну податковою інформацією з метою уникнення дублювання їх повторного ініціювання та направлення до іноземних компетентних органів протягом встановленого (у тому числі міжнародними договорами) терміну зберігання;
- оперативний пошук та використання інформації структурними підрозділами ДПС відповідно до функціональних повноважень;
- прискорення отримання запитуваної інформації від іноземних компетентних органів;
- забезпечення взаємозв’язку системи обліку обміну з ІКС ДПС (інформаційні бази даних) щодо реєстраційних даних резидента, періоди запитуваної інформації (операція, що досліджується може бути триваючою);
- оперативне реагування на отримані запити від іноземних компетентних органів;
- комп’ютерний (автоматизований) переклад (запит/відповідь);
- підтвердження або спростування ризиків щодо дотримання платниками податків вимог чинного законодавства;
- формування повної, якісної та об’єктивної доказової бази при здійсненні заходів контролю і, як наслідок, зменшення судових спорів;
- створення аналітичних матеріалів (довідка, діаграма, графік, таблиця тощо) для формування висновків щодо ефективності обміну в розрізі країн, тематики, ризиків, платників податків, ініціаторів запитів, виконавців відповідей на запити, що надійшли від іноземних компетентних органів тощо.
Впровадження нових механізмів роботи ДПС, що ґрунтуються на більш широкому використанні технологій, обміну інформацією за стандартом Автоматичного обміну інформацією (AEOI), застосуванням автоматизованого ризик-орієнтованого підходу, автоматизація процесу обміну інформацією з іноземними компетентними органами забезпечать ефективне та комплексне протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, зростання доходів бюджету, затвердження принципів рівності та справедливості оподаткування (враховуючи існуючі сучасні міжнародні практики).
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Підстави припинення дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним
25.03.2025 11:43
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до частини другої ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право, зокрема, виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним є:
1) заява ліцензіата про припинення дії ліцензії;
2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) даних про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (у тому числі припинення юридичної особи/припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, уповноваженої на ведення обліку результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи), крім випадків перетворення державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, – з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності;
4) зняття з обліку в податковому органі договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) невідповідність відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів), та/або документів, доданих до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, заяви про внесення змін до відомостей, що містяться у такому реєстрі, фактичним даним, виявленим контролюючим органом у ході перевірки та зафіксованим в акті такої перевірки (крім випадків, коли така невідповідність зумовлена зміною назви області, району, населеного пункту, вулиці, іншого об’єкта топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України або зміною кодів адміністративно-територіальних одиниць чи територій територіальних громад згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад);
6) отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
7) несплата чергового платежу за ліцензію;
8) факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб;
9) факт незаконної відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (крім випадків відмови з підстав, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як дозволені), у тому числі до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу, зафіксований контролюючим органом в акті, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, складеному відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 ПКУ;
10) факт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у проведенні інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки або у залученні повноважних осіб платника податків для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється, зафіксований контролюючим органом в акті такої перевірки;
11) факт необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
12) факт в’їзду/виїзду транспортного засобу на/з території акцизного складу поза пунктом, обладнаним контрольно-пропускною системою, та/або під час виходу з ладу цілодобової системи відеоспостереження, контрольно-пропускної системи без присутності уповноваженого представника податкового органу, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
13) факт виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованого пального, фальсифікація якого засвідчена висновком експертизи або рішенням суду, що набрало законної сили, – застосовується до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва пального;
14) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, пального, – виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованого у такого ліцензіата пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, що набрало законної сили;
15) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право оптової торгівлі пальним, – зберігання, транспортування, реалізації необлікованого у такого ліцензіата пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо обсяг/об’єм необлікованого пального в місці оптової торгівлі перевищує 5 відс. об’єму пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану – 15 відс. об’єму пального), реалізованого у попередньому звітному (податковому) періоді, за даними системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, або перевищує 2 відс. об’єму стаціонарних резервуарів, розташованих у місці оптової торгівлі пальним;
16) факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, – зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального більш як на 5 відс. перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – більш як на 15 відс.) чи більш як на 2 відс. об’єм відповідного резервуара;
факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зберігання необлікованого пального, встановлений контролюючим органом в ході перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або у рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об’єм необлікованого пального перевищує 10 відс. обсягу залишків пального;
17) факт переміщення ліцензіатом пального поза митним контролем, крім випадку, якщо на дату переміщення поза митним контролем такі товари (продукція) були непридатними до споживання (з причин спливу строку придатності до споживання, невідповідності законодавству України про безпечність та якість таких товарів), встановлений у рішенні суду, яке набрало законної сили;
18) факт необладнання спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО) або факт відсутності в Єдиному реєстрі відомостей про державні номерні знаки спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
19) факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі пальним через РРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів або без застосування РРО;
20) факт відсутності трьох і більше розрахункових документів у вигляді фіскальних касових чеків, що підтверджують продаж підакцизних товарів (продукції), які були видані покупцям протягом періоду, що перевіряється, у фіскальній пам’яті РРО чи в пам’яті модемів, які до них приєднані, встановлений контролюючим органом під час фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків та зафіксований в акті такої перевірки;
21) факт проведення розрахунків в іншій формі, ніж безготівкова, при здійсненні оптової торгівлі пальним, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
22) рішення Ради національної безпеки і оборони України, введене в дію Указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п.6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1644);
23) наявність інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції», резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України»;
24) факт відмови у наданні посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, інформації про адресу або кадастрові номери земельних ділянок, на яких розміщені всі ємності для зберігання пального, про кількість та місткість таких ємностей та/або у можливості огляду таких ємностей посадовими особами контролюючого органу під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зафіксований у відповідному акті, складеному посадовими (службовими) особами податкового органу;
25) неподання копій документів, передбачених п.п. 1, 2 і 6 частини п’ятої ст. 43 Закону № 3817, протягом строку, встановленого частиною п’ятою ст. 43 Закону № 3817;
26) наявність інформації про:
припинення дії договору про управління активами відповідно до ст. 21 Закону України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (із змінами та доповненнями);
повернення та/або продаж чи інше відчуження об’єктів нерухомого майна, отриманого у господарське відання та/або в управління згідно із законами України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами та доповненнями), від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (із змінами та доповненнями), від 03 березня 2022 року № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (із змінами та доповненнями), Закону № 1644;
27) наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет;
28) несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 ПКУ за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 ПКУ за податковий (звітний) період.
Нормами чинного законодавства не передбачено повернення сплаченого чергового платежу за ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у разі припинення дії такої ліцензії.
Про ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що з 01.01.2025 триває Деклараційна кампанія 2025.
Ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:
► 18 відсотків від бази оподаткування – щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу);
► 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу);
► 5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (п.п. 167.2 та 167.3 ст. 167 Кодексу);
► 9 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).
Ставки військового збору, що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:
► 1,5 відсотка – з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів (п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу);
► 5 відсотків – з доходів від операцій з майном, доходів у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягають оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV Кодексу, отримані платником податків після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (абзац третій п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Про трудові відносини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПКУ та без попередження платника податків (особи).
Так, підставами для проведення фактичної перевірки є, зокрема наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Наголошуємо, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками забезпечує громадянам соціальні гарантії та своєчасні надходження до бюджетів.
Сьогодні кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.
Кампанія декларування – 2025: способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями начальник Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков дав коментар представникам медіа щодо способів подання податкової декларації про майновий стан і доходи.
Він повідомив, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):
особисто або уповноваженою особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.
Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Під час зустрічі з платниками податків про нагальне
За участі начальника Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Людмили Бик відбулася зустріч з представниками бізнесу.
Розглянули Національну стратегію доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.
Обговорили питання декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року, та легалізації трудових відносин.
Нагадали про роботу Комунікаційної податкової платформи, що створена при податковій службі області за адресою [email protected]. на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.
Відкритий діалог з бізнесом триває!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 1,4 млрд грн – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку
25.03.2025 11:21
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 1 451,7 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження виросли на понад 199,3 млн грн, або майже на 16 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Керівник податкової регіону подякувала платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків та нагадала, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати бюджетами доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством. Несвоєчасна сплата податкового зобов’язання в установлені законом терміни – один з таких ризиків.
Як зазначила Теодозія Чернецька, несплата платником податків суми узгодженого грошового зобов’язання призводить до виникнення податкового боргу. Відносно платників, які допустили наявність податкового боргу, контролюючими органами застосовуються заходи стягнення такого боргу, у тому числі такі, як опис майна у податкову заставу, стягнення коштів з банківських рахунків, продаж активів в рахунок погашення податкового боргу та інші заходи.
Як подати податкову Декларацію про доходи за 2024 рік?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
Деякі фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зобов’язані самостійно розрахувати та сплатити ПДФО і військовий збір, подавши податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) за 2024 рік. Це передбачено Податковим кодексом України.
Подати Декларацію можна у різні способи і платник може обрати зручний для себе:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Акцентуємо увагу, що це найбільш зручна форма. Для цього потрібно лише мати кваліфікований електронний підпис (електронний ключ) та доступ до мережі «Інтернет».
Декларація подається через:
- Електронний кабінет (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dohodi-fizichnih-osib/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/774470.html);
- або мобільний застосунок «Моя податкова» (https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/videomateriali/10156.html).
Нагадуємо, що сервіси ДПС дозволяють частково автоматично заповнювати Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, які є у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. Це значно спрощує процес.
Про терміни подання Декларації – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Не відкладайте подання Декларації на останній день! Вчасно задекларуйте отримані у минулому році доходи!
Місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб отримали понад 1,0 млн грн туристичного збору
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб – платників туристичного збору надійшло понад 1,079 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 110,3 тис. грн, або на 11,4 відс. більше
Інформуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:
18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;
18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.
Рентна плата за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України: загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини 219,6 тис. гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж двох місяців 2025 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровської області за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України спрямували 219,6 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які отримали відомості з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів, в яких вказані статуси: «задіяне присвоєння радіочастоти» та/або «заплановане присвоєння радіочастоти», «заявлене присвоєння радіочастоти», є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з дати присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти», та враховуючи п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України, подають до органів ДПС копії відомостей з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти».
Хто подає повідомлення за формою № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування відокремлених підрозділів юридичної особи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Оскільки платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, орендної плати за земельну ділянку є суб’єкт господарювання (фізична особа та юридична особа), яка повідомляє про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, щодо рухомого, нерухомого майна та земельних ділянок шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП таким платником податків – суб’єктом господарювання.
Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво) зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться на його балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, крім об’єктів оподаткування, де платником податку визначений суб’єкт господарювання (юридична особа, якою створені такі відокремлені підрозділи, філії, представництва), інформація про які подана таким суб’єктом господарювання.
До уваги неприбуткових організацій, які здійснюють благодійну діяльність!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 17 грудня 2024 року № 4143-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення» (далі – Закон № 4143), який набрав чинності 30 грудня 2024 року, внесено зміни до умов перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій благодійних організацій, що виплачують компенсації та здійснюють інші виплати на користь працівників таких організацій, а також доповнено перелік можливих набувачів благодійної допомоги від неприбуткових організацій.
Неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток підприємств у порядку та на умовах, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування неприбуткової організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій здійснення відповідною неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що встановлено п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
Внесеними Законом № 4143 змінами до Кодексу передбачено, що виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.
Крім того, з урахуванням змін, внесених Законом № 4143 до п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на території України розширено перелік осіб, надання яким благодійної допомоги неприбутковою організацією не призведе до втрати нею такого статусу. Розширення зазначеного переліку стосується включення до нього фізичних осіб (крім засновників, учасників таких організацій або пов’язаних з ними осіб) – набувачів благодійної допомоги від неприбуткових організацій з числа:
- учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
- працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід, виплачений суб’єктом господарювання фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, військовий збір у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 5 відс. від сукупного чистого доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в термін передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.
Однак, у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця суб’єкт господарювання – податковий агент зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 5 відсотків.
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник - юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: понад 1,1 млрд грн плати за землю надійшло від платників до місцевих бюджетів
24.03.2025 13:28
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – лютого поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини платники поповнили платою за землю на понад 1 102,1 млн гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, надходження виросли у порівнянні з січнем – лютим 2024 року майже на 47,6 млн грн, темп росту – 104,5 відсотків.
Очільниця обласного податкового відомства висловила вдячність платникам за високий рівень фінансової дисципліни та звернула увагу, що податкова активно впроваджує Національну стратегію доходів до 2030 року (Стратегія), яка є удосконаленням процедур податкового адміністрування.
Як підкреслила керівник ГУ ДПС, вирішення проблемних питань, що впливають на рівень довіри до податкових органів, у рамках Стратегії сприятиме, зокрема, підвищенню загального рівня податкової культури платників податків і рівня їх консультування податковим органом, в тому числі за категоріями уваги, а також – удосконаленню та розширенню податкових сервісів і послуг, що надаються податковим органом. Результат – збільшення рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати.
Трудовий договір та його роль в регулюванні трудових відносин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
В умовах ринкової економіки в трудовому праві на перший план виходять договірні методи регулювання праці.
Всі питання, пов'язані з договірним регулюванням трудових відносин, завжди залишаються в полі зору законодавства, а практика укладання трудових договорів свідчить про важливість даного методу регулювання суспільних відносин у сфері застосування праці.
Трудовий договір виступає основною формою реалізації свободи праці, включаючи право на працю для кожного, хто бажає працювати. Разом з тим трудовий договір є тією юридичною формою, яка в максимальній мірі надає можливість роботодавцю для вільного здійснення підбору необхідних йому працівників з урахуванням його власних інтересів і потреб.
Отже, в трудовому договорі відображається, зокрема договірний принцип регулювання трудових відносин, що дозволяє сторонам вільно і добровільно вибирати один одного. У цьому виявляється важлива соціальна та економічна роль трудового договору.
Трудові договори – це юридичні факти, що виступають підставами виникнення правовідносин, зміст яких визначається законодавчими або підзаконними нормами. При цьому, трудовий договір є засобом індивідуального регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником, а умови цього договору повинні відповідати загальним принципам трудового права.
Важливою особливістю сучасного трудового законодавства України є оптимальне поєднання законодавчого і договірного регулювання трудових відносин. Трудовий договір відповідає національним умовам і забезпечує належну безпеку і гнучкість, дозволяючи враховувати реалії ринку праці. Він є способом досягнення згоди між його сторонами. Іншими словами, трудовий договір є засобом гармонізації трудових правовідносин. Оскільки за допомогою трудового договору досягається стабільність трудових правовідносин.
Акцентуємо увагу, що з моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав тощо.
Наголошуємо, що роботодавцям необхідно переглянути стан оформлення трудових відносин і відповідно до вимог чинного законодавства про працю офіційно укласти з найманими працівниками трудові договори.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування залізних руд платники спрямували понад 472,0 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж двох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 472,0 млн грн, що порівняно з січнем – лютим минулого року на понад 78,4 млн грн, або майже на 20 відсотків.
Інформуємо, що 31.03.2025 – останній день сплати рентної плати, зокрема за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за лютий 2025 року.
Чи буде вважатися безстроковою ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видана до 01.01.2025 терміном на 1 рік?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01.01.2025 набрали чинності окремі норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), згідно з яким, зокрема, встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 01 січня 2025 року.
При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817 (п. 3 розд. ХІІІ Закону № 3817).
За спеціальне використання води загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 22,6 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2025 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровської області за спеціальне використання води спрямували понад 22,6 млн грн рентної плати. Надходження виросли у порівнянні з аналогічним періодом 2024 троку на понад 5,5 млн грн, або на 32,1 відсотки.
Нагадуємо, що податкова декларація з рентної плати (квартальна) в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0800108 (для фізичних осіб) та J0800108 (для юридичних осіб) разом з додатками.
Триває реформа податкового адміністрування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Основні положення Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД), узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.
Мета впровадження заходів НСД – модернізувати податкове адміністрування та створити умови для справедливої податкової політики. На виконання НСД ДПС активно впроваджуються ризик-орієнтовні підходи до формування планів перевірок.
Крім того, ведеться робота над такими основними напрямами:
- управління реформами – оновлюються критерії моніторингу реформ та впроваджується ефективне управління змінами;
- управління комплаєнс-ризиками – здійснюється розробка ключових показників ефективності для експериментального проєкту, аудит навичок співробітників тощо;
- податковий аудит – впроваджуються ризик-орієнтовані підходи до аудиту, розробляються ключові показники ефективності аудиту;
- реформи у сфері IT – підвищується автоматизація процесів для зниження адміністративного навантаження та максимальної прозорості.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України в спеціальній рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
На Дніпропетровщині з початку року платники податків отримали в електронному вигляді 25 482 адміністративні послуги
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.03.2024 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Центри обслуговування платників здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПи надають 91 адміністративну послугу, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – лютого 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 54 998 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 2 806 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 28 345 звернень, або 51,5 відс. від загальної кількості, та на 3 210 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За два місяці поточного року платниками податків отримано 51 968 адміністративних послуг, що на 2 850 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 25 482 адміністративні послуги, або 49,0 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 3 237 послуг більше ніжу відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 277 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснено 87 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 166 – до центрів надання адміністративних послуг(ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.03.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу надано 2 170 адміністративних послуг, з яких 178 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 1 345 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 3 972 громадянина, які отримали 1 992 адміністративні послуги та 1 278 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, зокрема Деклараційній кампанії 2025, перевагам електронних сервісів ДПС (Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова») тощо.
Чи має право суб’єкт господарювання використовувати одну печатку на всіх ПРРО, які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа та невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.
Компрометація особистого ключа – будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.
Отже, суб’єкт господарювання має право використовувати одну печатку на всіх програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО), які зареєстровані на кожну окрему господарську одиницю, якщо такі ПРРО не потребують задіяння касирів.
У разі, якщо при використанні ПРРО задіяні касири, то для кожного такого ПРРО необхідно створити окрему печатку.
Довідково: Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП: особливості заповнення у разі придбання/оренди гаражного боксу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що у розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП, об’єкт оподаткування), дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів, які є першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, і актуальні на дату подання цієї заяви.
У графі 7 Повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається назва населеного пункту/району у місті, у графі 8 – тип вулиці (вулиця/бульвар/площа/проспект/провулок/проїзд/узвіз тощо), у графі 9 – назва вулиці, у графі 10 – номер будинку, у графі 11 – доповнення до номера будинку (у разі наявності), у графі 12 – корпус (у разі наявності), у графі 13 – номер квартири, гаражного боксу, машиномісця тощо.
При заповненні граф 7 – 9 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.
Під час заповнення даних у Повідомлення за ф. № 20-ОПП про гаражний бокс, як про об’єкт оподаткування, у графі 13 розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» зазначається номер гаражного боксу, оскільки він є самостійним об’єктом права на нерухоме майно у складі іншого об’єкта та має окремо присвоєну адресу.
Отримали в минулому році дохід за межами України – подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
Якщо громадянин України отримував дохід за межами України, важливо пам’ятати про свої податкові зобов’язання: необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація).
Які податки необхідно сплатити?
Будь-який дохід, отриманий за кордоном, підлягає оподаткуванню в Україні. Він оподатковується за ставками:
- 18 % – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
- 1,5 % – військовий збір (але тільки для доходів, отриманих до 1 січня 2025 року).
Якщо дохід був отриманий в іноземній валюті, то сума перераховуються в гривню за офіційним курсом НБУ на день нарахування доходу.
Як уникнути подвійного оподаткування?
Якщо податки вже сплатили за кордоном, то в Україні повторно не доведеться сплачувати ПДФО. Але важливо, щоб ця країна мала з Україною угоду про уникнення подвійного оподаткування.
Що потрібно зробити?
- Отримати довідку з податкової іноземної країни про сплачені податки.
- Легалізувати її у тій країні, в якій були сплачені податки (наприклад, через консульство або органи, до повноважень яких належить легалізація таких документів).
- Важливо! Зараховується сума сплаченого податку за межами України у сумі, що не перевищує суму податку, яку потрібно було б сплатити в Україні.
Тобто:
- якщо за кордоном сплатили податок у розмірі 100 тис. грн, а в Україні визначено до сплати 80 тис. грн, то податок в Україні не сплачується;
- якщо за кордоном сплатили 80 тис. грн, а в Україні підлягає сплаті 100 тис. грн податку, то потрібно буде доплатити тільки різницю – 20 тис. гривень.
Що робити, якщо документів про сплату податків немає?
- Подається заява до української податкової за місцем реєстрації та перенести термін подачі декларації до 31 грудня.
Декларування благодійної допомоги
Якщо ви через російську агресію отримали тимчасовий захист за кордоном, то:
- не потрібно подавати Декларацію та платити податки, якщо ви отримували грошову чи гуманітарну допомогу від іноземних урядів або благодійних фондів.
- потрібно подавати Декларацію, якщо ви мали інші доходи (наприклад, зарплату або прибуток від фрілансу), навіть якщо отримували благодійну допомогу.
Як подати Декларацію, перебуваючи за кордоном?
- Поштою – надсилайте документи з описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до кінцевого терміну подання;
- Електронною поштою – через систему електронного документообігу України.
Детальніше про процес подання Декларацій та важливі терміни можна дізнатися за посиланнями:
Як подати декларацію читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.
Про терміни подання декларації: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Дотримання платниками вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01 грудня 2023 року надавачами платіжних послуг впроваджено використання платниками виключно структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, згідно з міжнародним стандартом, що спрощує для платників механізм сплати податків.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про порядок обчислення та терміни сплати податку на прибуток підприємств (у т. ч. загального МПЗ)
21.03.2025 14:30
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п. 137.2 ст. 137 ПКУ).
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 57.1 прим. 1 ст. 57 та п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відс. загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);
- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ передбачено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.
Згідно з п. 137.7 ст. 137 ПКУ нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п. 137.9 ст. 137 ПКУ сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах визначені п. 137.10 ст. 137 ПКУ.
Підпунктом 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з п. 137.11 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПКУ платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 ПКУ (п. 137.12 ст. 137 ПКУ). Зокрема, п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПКУ передбачено, що платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ.
Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Згідно з п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Підпунктом 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
ФОПам – платникам єдиного податку першої – третьої груп!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п.п. 9 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку (першої – третьої груп) щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають Додаток 1 у складі Декларації востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року.
Враховуючи зазначене:
- платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу Додаток 1 у складі Декларації у термін, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, платники єдиного податку третьої групи – у термін, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої Декларації.
Поряд з цим, якщо платник податків ліквідується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду)), Декларація може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного періоду.
Про декларування доходів за 2024 рік
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває деклараційна кампанія – 2025.
Деякі платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно розрахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, подавши декларацію про майновий стан і доходи. Це передбачено Податковим кодексом України.
Подати декларацію можна декількома способами.
Кожен може обрати зручний для себе:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До речі, це найбільш зручна форма. Для цього потрібно лише мати кваліфікований електронний підпис (так званий електронний ключ) та доступ до мережі «Інтернет».
Як подати?
- через електронний кабінет платника: як це зробити – дивись відео за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dohodi-fizichnih-osib/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/774470.html;
- через мобільний застосунок «Моя податкова»: інструкція тут: https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/videomateriali/10156.html.
Нагадаємо! Сервіси ДПС дозволяють частково автоматично заповнювати декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, які є у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна. Це значно спростить процес.
Не відкладайте подання декларації на останній день! Вчасно звітуйте про отримані у минулому році доходи.
Про терміни подання декларації дивіться за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/865606.html.
Тренінги по заповненню декларації про майновий стан і доходи за допомогою Електронного кабінету платника
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році і під час її проведення фахівці Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують роз’яснювати платникам податків переваги електронного сервісу «Податкова декларація про майновий стан і доходи» та наочно допомагають скористатись цим сервісом при заповнені декларації про майновий стан і доходи.
«У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т.ч. для використання права на податкову знижку. При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна», - повідомив начальник Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 1,0 млрд гривень
21.03.2025 13:41
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Юридичні особи у січні – лютому 2025 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини платою за землю на понад 1 028,1 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 39,8 млн грн, темп росту – 104,0 відсотки.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, плата за землю є одним із важливих фінансових джерел наповнення місцевих бюджетів.
«Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів! Податкова служба відкрита до діалогу з бізнесом, працюємо задля оперативного зворотного зв’язку з платниками у напряму вирішення проблемних питань, які виникають у суб’єктів господарювання під час діяльності. Підвищення рівня добровільного виконання платниками вимог податкового законодавства – це той результат, на який сьогодні спрямовується діяльність податкової служби», – констатувала Теодозія Чернецька.
Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що реєстрація платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) діє до дати анулювання такої реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від 1000 000 грн, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених розділом V ПКУ;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;
г) особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник ПДВ, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;
е) платник ПДВ ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати ПДВ чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник ПДВ, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників ПДВ, зазначених у п.п. 4, 5 і 8 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ.
Понад 47,6 млн грн акцизного податку з ввезених товарів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – лютому 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області з ввезених товарів надійшло понад 47,6 млн грн акцизного податку. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2024 року на 3,4 млн грн, або на 7,8 відсотків.
Інформуємо, що максимальні роздрібні ціни встановлюються на:
сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 10);
сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90);
сигарети без фільтра, цигарки (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10);
сигарети з фільтром (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);
інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; «гомогенізований» або «відновлений» тютюн; тютюнові екстракти та есенції (код згідно з УКТ ЗЕД 2403);
тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 10);
інші продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн та замінники тютюну, призначені для вдихання без горіння (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 90 та 2404 19 10 00);
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 12 00 10, 2404 19 90 10, 2404 12 00 90 та 2404 19 90 90);
інші нікотиновмісні продукти, їх замінники (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 99 00 00);
інші нікотиновмісні продукти для орального застосування (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00) – з 01.09.2024.
Декларація про максимальні роздрібні ціни подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця.
Майже на 84,0 млн грн поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини платники екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку надійшло майже 84,0 млн гривень. Це у порівнянні з січнем – лютим 2024 року на понад 29,0 млн грн, або майже на 53 відс. більше.
Звертаємо увагу, що виходячи з визначення платників екологічного податку (п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України), у суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти виникають податкові зобов’язання з екологічного податку.
Розрахунки за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу: чи обов'язково роздруковувати рядки 12 – 17 фіскального чека?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що п. 2 розд. ІІ Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13) встановлено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний чек.
При цьому, Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Положення № 13, рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Водночас, законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
При цьому, принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Отже, у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 12 – 17 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 12 – 17 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
До уваги платників акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до частини восьмої ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (дплі – Закон № 3817) ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, надаються окремо на кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності.
Згідно з частиною третьою ст. 50 Закону № 3817 плата за ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини зараховується до місцевого бюджету за місцем провадження діяльності ліцензіата.
Переваги системи управління ризиком дотримання податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС
Отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:
- посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
- виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
- підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб
Запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Щодо отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів через Електронний кабінет
20.03.2025 16:37
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300306 (для юридичних осіб) або F1300306 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.
Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у реєстрі «Довідка про відсутність заборгованості» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit) зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).
Про оподаткування ПДВ операції з надання послуг з гарантійного ремонту товару
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.
При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 № 1251 «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» (далі – Порядок № 1251).
Пунктом 3 Порядку № 1251 визначено, що виробник (продавець) виконує гарантійні зобов’язання щодо товару, зокрема передбачені рекламою, шляхом здійснення безоплатного ремонту або заміни товару протягом гарантійного строку відповідно до Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (із змінами та доповненнями).
Гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, сервісний центр) протягом гарантійного строку в разі виявлення недоліку товару, який виник з вини його виробника (продавця), зобов’язується організувати гарантійний ремонт товару, який здійснюється за зверненням споживача безоплатно.
Взаємовідносини між виробниками, продавцями та сервісними центрами визначаються відповідними договорами.
Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.
При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.
Суб’єктам господарювання – платникам акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Відповідно до частини сьомої ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у такі строки:
1) не пізніше 20 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального;
2) не пізніше 10 робочих днів з дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Згідно з частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817 орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:
1) вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та направляє заявнику витяг з відповідного реєстру в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
2) направляє заявнику рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, із зазначенням підстави відмови.
У разі ненадання органом ліцензування протягом строку, передбаченого частиною восьмою ст. 43 Закону № 3817, заявнику витягу, передбаченого п. 1 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, або рішення, передбаченого п. 2 частини восьмої ст. 43 Закону № 3817, наступного робочого дня після спливу зазначеного строку в органу ліцензування виникає безумовний обов’язок внести відомості про надану ліцензію до відповідного реєстру, без прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів.
Крім того, у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх умов, що встановлені частиною першою ст. 47 Закону № 3817, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі.
Обробка інформації, зазначеної в заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, а також перевірка відповідності суб’єкта господарювання умовам, визначеним частиною першою ст. 47 Закону № 3817, здійснюються програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також з використанням інформації державних електронних інформаційних ресурсів (реєстрів) в автоматичному режимі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина четверта ст. 47 Закону № 3817).
Згідно з частиною п’ятою ст. 47 Закону № 3817 за результатом проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної в заяві про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності:
1) надається в автоматичному режимі ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
2) надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за наявності підстав, визначених частиною сьомою ст. 47 Закону № 3817;
3) надається відмова у наданні в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та застосовується процедура надання відповідної ліцензії у загальному порядку, визначеному цим Законом № 3817.
Частиною шостою ст. 47 Закону № 3817 встановлено, що у разі якщо за результатами проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної в заяві про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не виявлено підстав для відмови у наданні такої ліцензії, програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, автоматично:
1) вносяться відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального; та
2) формується і безоплатно направляється в електронній формі відповідному суб’єкту господарювання в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заявник має право провадити відповідні види господарської діяльності з дати внесення відомостей про надану йому ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Про основні випадки подання громадянами податкової декларації у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування –місто Дніпро) інформує.
Днями завідувач Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмила Бик дала коментар представникам медіа щодо основних випадків подання податкової декларації про майновий стан і доходи.
Вона повідомила, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників податків виникає при отриманні:
окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу)
та в інших випадках, передбачених Кодексом.
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Фахівчиня зазначила, що подати податкову декларацію мають право громадяни, які декларують право на податкову знижку.
Разом з тим, відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу, подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Також акцентувала увагу, що податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі, якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Про реформи, декларування доходів та інше під час семінару з представниками бізнесу
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника ДПІ – начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Сергія Неклеси відбувся семінар для платників податків міста Дніпра.
У фокусі уваги - реформування податкової системи, удосконалення процедур податкового адміністрування, особливості декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року, та питання легалізації трудових відносин.
Нагадали про інформаційні ресурси податкової області та створену на базі ГУ ДПС Комунікаційну податкову платформу за адресою [email protected], на яку представники бізнесу можуть звернутись з нагальними питаннями.
Спілкування з бізнесом триває!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
ВПонад 3,8 млрд грн ПДФО – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
19.03.2025 14:05
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інфорує.
У січні – лютому 2025 року від платників Дніпропетровської області до місцевих бюджетів надійшло понад 3 870,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька це на понад 631,7 млн грн, або на 19,5 відс. більше ніж у січні – лютому минулого року .
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що у рамках виконання Національної стратегії доходів до 2030 року ДПС впроваджує заходи з підвищення ефективності та прозорості податкового адміністрування.
Складовою реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року є експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), який відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.
Метою реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Видобування залізних руд: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,1 млрд грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом двох місяців поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 1,1 млрд грн, що майже на 183,0 млн грн, або майже на 20,0 відс. більше ніж у січні – лютому 2024 року.
Нагадуємо, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Термін, протягом якого проводиться камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (ПКУ) передбачено: контролюючі органи мають право проводити, зокрема, камеральні перевірки.
Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.
Законом України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – ЗУ № 2118-ІХ), який набрав чинності з 07.03.2022, внесено зміни до ПКУ, зокрема, підрозділ ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 69, відповідно до якого, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в редакції ЗУ № 2118-ІХ) податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до ПКУ, зокрема, п.п. 69.2 викладено в новій редакції, а саме:
податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім, зокрема, камеральних перевірок.
Отже проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до таких податкових накладних, було призупинено з 07.03.2022 по 27.05.2022.
Крім того, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені.
Враховуючи зазначене, камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН проводиться протягом 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення з урахуванням зупинки строків проведення камеральних перевірок з 07.03.2022 по 27.05.2022.
Які є підстави для відмови контролюючим органом у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків та які передбачено коди причин відмови?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що підставами для відмови у взятті контролюючим органом рахунка/електронного гаманця на облік є:
1) відсутність платника податків на обліку в контролюючому органі;
2) наявність інформації про зняття з обліку в контролюючому органі чи запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про відкриття такого рахунку/електронного гаманця іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції (крім рахунків у цінних паперах, рахунків учасників товариства в обліковій системі часток товариств, рахунків ескроу часток товариства, про які надано відомості у повідомленні про відкриття рахунку з типом операції «8» або з категорією рахунків 12, 22, 24);
4) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку/електронного гаманця;
5) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до ЄДР відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;
6) наявність судового рішення щодо заборони взяття рахунків/електронних гаманців на облік у контролюючих органах;
7) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про закриття такого рахунку/електронного гаманця (крім рахунків/електронних гаманців, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України, рахунків учасників товариства в обліковій системі часток товариств, рахунків ескроу часток товариства, про які надано відомості у повідомленні про відкриття рахунку з типом операції «8»);
8) відсутність у ЄДР платника податків – фізичної особи – підприємця або юридичної особи чи її відокремлених підрозділів, іншої організації, які відповідно до законодавства мають бути включені до ЄДР;
Перелік кодів причин відмови у взятті на облік рахунку / електронного гаманця платника податків наведено в додатку 7 до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721.
Заповнення граф 7 – 9 повідомлення за формою № 20-ОПП у разі знаходження об’єкта оподаткування за межами населеного пункту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що у розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП, об’єкт оподаткування), дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються відповідно до даних правовстановлювальних документів, які є першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування, і актуальні на дату подання цього повідомлення.
Для подання в електронній формі до контролюючого органу відомостей про об’єкт оподаткування, що знаходиться на території територіальної громади за межами населеного пункту (кар’єр, свердловина, дорога, автошлях тощо), у графу 7.1 Повідомлення за ф. № 20-ОПП вносяться дані про місцезнаходження поіменованого об’єкта оподаткування, які відповідають даним зазначеними у правовстановлювальних документах на такий об’єкт, без заповнення граф 8 – 13.
Довідково: Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 690 (із змінами).
Основні принципи системи управління платника податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Метою експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків
Основними принципами системи управління платника податків є:
► інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;
► структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;
► адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;
► інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;
► динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;
► постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
