Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007 .
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 08.00 год до 19.00 год, у п’ятницю з 08.00 год до 18.00 год (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 год до 08.00 год, у п’ятницю з 18.00 год (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту [email protected] .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Отже, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Фізичні особи – резиденти України зобов’язані декларувати доходи, отримані як на території України, так і за її межами. Іноземні доходи підлягають оподаткуванню в Україні.
Іноземні доходи включають будь-які доходи, отримані резидентами за межами митної території України або на непідконтрольних територіях, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності.
Такі доходи оподатковуються:
податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %,
військовим збором:
- за ставкою 1,5 % – при отриманні до 31.12.2024 включно,
- за ставкою 5 % – нараховані (виплачені) з 01.01.2025.
При отриманні іноземного доходу у валюті сума такого доходу підлягає перерахунку у гривні за курсом НБУ на дату його нарахування (отримання).
Як задекларувати іноземні доходи
Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за звітним. Це стосується й самозайнятих осіб.
Подати декларацію, перебуваючи за кордоном, можна:
- поштою – з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання;
- в електронній формі – через Електронний кабінет платника податків за наявності електронного ключа.
Сплатити суму податкового зобов’язання, визначену в декларації, необхідно до 1 серпня року, наступного за звітним.
Зарахування податків, сплачених за кордоном
Суми податків, сплачених за межами України, можуть бути зараховані при розрахунку податкових зобов’язань в Україні.
Для цього необхідно:
надати довідку від іноземного податкового органу про суму сплаченого податку, базу та/або об’єкт оподаткування (вона має бути легалізована, якщо інше не передбачено міжнародними договорами).
У разі відсутності підтвердних документів платник може подати заяву до податкового органу за своєю податковою адресою для перенесення строку подання декларації – до 31 грудня року, наступного за звітним.
Сума сплаченого податку за межами України зараховується у сумі, що не перевищує суму податку, яку потрібно сплатити в Україні.
Чи потрібно декларувати допомогу, отриману з іноземних джерел
Якщо ви через російську агресію отримали тимчасовий захист за кордоном, то не підлягає оподаткуванню допомога, отримана:
- від іноземних держав та їх державних фондів,
- компаній, організацій, які здійснюють благодійну діяльність.
Вона не включається до загального оподатковуваного доходу до моменту скасування воєнного стану.
Якщо платник податку отримував лише таку допомогу, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним. Якщо ж були інші доходи, вони підлягають декларуванню відповідно до загального порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За допомогою єдиного рахунку платники мають можливість через один рахунок сплачувати: поточні податкові платежі; податковий борг; недоїмку з єдиного внеску; грошові зобов’язання за податковими повідомленнями-рішеннями.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
- через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
- отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З 1 січня 2026 року маркування підакцизних товарів здійснюватиметься шляхом нанесення графічного елемента електронної марки акцизного податку, який складається з Датаматрікс-коду (DataMatrix) та елементів, придатних для читання людиною у форматі перших дванадцяти символів унікального ідентифікатора.
Він наноситиметься на кожну на кожну окрему пачку тютюнового виробу, або пляшку алкогольного напою, або ємність з рідиною, що використовується в електронних сигаретах.
Це передбачено Порядком маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 890.
Маркування забезпечуватимуть економічні оператори під час виробництва таких товарів на митній території України, до ввезення таких товарів на митну територію України або в режимі митного складу до випуску у вільний обіг на митну територію України.
Марки мають наноситися у спосіб, що унеможливлює їх заміну або повторне використання, не перекриваючи обов’язкову інформацію, визначену законодавством.
У разі друку їх графічних елементів на фізичних носіях, такі графічні елементи електронної акцизної марки наносяться у спосіб, який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження та забезпечує неперекривання інформації, нанесення якої передбачено законодавством.
Для окремих тютюнових виробів (сигарет з фільтром/без фільтру, сигарили, ТВЕН) передбачено маркування безпосередньо під час виробництва. Унікальні ідентифікатори, нанесені на продукцію з країн ЄС, мають забезпечувати її ідентифікацію в Електронній системі обігу.
Також встановлено вимоги до символів у Датаматрікс-коду (DataMatrix), якості друку марок, обладнання для їх зчитування, а також спосіб нанесення групових ідентифікаторів на транспортну упаковку.
Разом із маркою може бути зазначено спосіб сканування, що забезпечить інформованість покупців та дозволятиме споживачам (віком від 18 років) перевіряти легальність продукції.
Постанова є одним з елементів впровадження з 1 січня 2026 року електронної марки акцизного податку та електронної системи простежуваності підакцизних товарів на всіх етапах їх переміщення від виробника/імпортера до кінцевого споживача.
Це забезпечить додатковий контроль за легальністю реалізації алкоголю і тютюнових виробів та сприятиме скороченню їх тіньового обігу.
Довідково.
Попереднє Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, втратить чинність з 01 січня 2026 року, за винятком окремих перехідних норм — вони залишаються чинними до 01 вересня 2026 року.
Постанова Кабінет Міністрів України від 16 липня 2025 року № 890 «Про затвердження Порядку маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464)).
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб:
- військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (зі змінами та доповненнями), осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
- осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Єдиний внесок для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Разом з цим, відповідно до частини 13 ст. 8 Закону № 2464 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 01 січня 2025 року
Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).
У разі якщо військовою частиною здійснюється нарахування доходу у вигляді заробітної плати на користь особи з інвалідністю – працівника, яка не є військовослужбовцем, то такий дохід є базою нарахування єдиного внеску за ставкою у розмірі 8,41 відс., за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання документів щодо встановлення інвалідності відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449.
Одночасно, згідно з ст. 3 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VII (зі змінами та доповненнями) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки та відповідальність.
Враховуючи викладене вище, для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, при нарахуванні єдиного внеску особам з інвалідністю єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж перших двох кварталів 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3 329,8 млн грн плати за землю. У порівнянні з січнем – червнем минулого року надходження зросли на понад 111,2 млн грн, темп росту – 103,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Дякуємо всім, хто відповідально сплачує податки і тим самим підтримує економіку нашої країни. Плата за землю є вагомим фундаментом для фінансування життєдіяльності громад. Позитивна динаміка надходжень з плати за землю, яку платники Дніпропетровщини забезпечують з початку 2025 року, це результат взаємодії податківців регіону з підприємцями і громадськістю. Наша позиція незмінна – у відкритому діалозі вирішуються всі проблемні питання і знаходяться оптимальні рішення для проведення діяльності суб’єктами господарювання без порушень законодавства. І як наслідок – бюджети наповнюються необхідними коштами», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
За 2024 рік українські громадяни задекларували 35,1 млрд грн іноземних доходів, це на 17,8 млрд більше, ніж за попередній рік. Сума нарахованого ПДФО – 3,8 млрд грн, військового збору – 535,8 млн грн. Про це в. о. Голови ДПС Леся Карнаух повідомила під час міжнародної зустрічі «Світове українство: виклики і можливості» в Офісі Омбудсмана України з прав людини.
Захід, організований ГС «Світове українство», Міжнародним штабом допомоги українцям у партнерстві із «Business Woman Club», зібрав 284 українців, які перебувають у 32 країнах. На події обговорювали виклики для переселенців та те, як покращити з ними взаємодію держави.
«Війна вимушено розширила географію проживання українців. Всі, хто виїхав у безпечніші країни, – наші співвітчизники, яких ми чекаємо вдома і підтримуємо за кордоном. Українці світу також наповнюють наш бюджет ресурсом на захист, декларуючи іноземні доходи та сплачуючи податки», – зазначила Леся Карнаух.
Вона додала, що кількість довідок про підтвердження статусу податкового резидента України щорічно зростає. Торік підрозділи ДПС видали понад 21 тисячу довідок. Цьогоріч за 6 місяців – вже 12,5 тисячі.
Україна працює за угодами про уникнення подвійного оподаткування. Якщо податки з доходу вже сплачені за кордоном, їх можна зарахувати в Україні. На часі також удосконалення механізмів уникнення подвійного оподаткування у зв’язку із новими нормами про множинне громадянство.
«ДПС прагне до вдосконалення своїх сервісів, щоб вони були зручні та безбар’єрні у всіх аспектах, а ще інтегровані з іншими державними. Попрацюємо із МЗС над перспективою долучення необхідних податкових послуг до системи «е-Консул», – підкреслила в. о. Голови ДПС.
Леся Карнаух також акцентувала на важливому аспекті, який варто знати і навколо якого постійно виникають страшилки і міфи, – допомога, отримана громадянами України та членами їхніх родин у зв’язку з війною від іноземних держав, державних фондів, компаній і організацій, які здійснюють благодійну діяльність, не підлягає оподаткуванню. Вона не включається до загального оподатковуваного доходу до моменту скасування воєнного стану.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад третину всіх податків, зборів і платежів до зведеного бюджету країни у першому півріччі забезпечили дві галузі – переробна промисловість та торгівля. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
Топ 4 платників податків за галузями у січні – червні 2025 року виглядає таким чином:
- переробна промисловість – 16,9 %,
- оптова та роздрібна торгівля – 16,5 %,
- державне управління й оборона – 11,7 %,
- фінансова та страхова діяльність – 11,5 %.
«Переробна промисловість та торгівля не лише лідери серед галузей зі сплати податків. Вони також демонструють і динамічне зростання порівняно з 2024 роком», – додала вона.
Динаміка по галузях виглядає так:
- переробна промисловість: +36,4 % (+46,8 млрд грн),
- торгівля та ремонт транспорту: +30,6 % (+40 млрд грн),
- державне управління та оборона: +30,3 % (+28,2 млрд грн),
- енергетика (електроенергія, газ тощо): +36,5 % (+17,2 млрд грн).
«Попри виклики, зумовлені російською агресією, економіка адаптується та підтримує державу. За цими цифрами стоять конкретні речі – підтримка військових, реалізація соціальних програм, фінансова основа для виживання країни. Український бізнес в умовах постійної агресії демонструє надможливості», – наголосила Леся Карнаух.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (зі змінами та доповненнями), за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ;
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.
Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту – 6,33 (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.
Коментарі: 0
| Залишити коментар