Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Gorodской дозор
Пн, 1 липня 2024
12:13

GORODСКОЙ ДОЗОР

АМУ: Місцеві бюджети не витримають додаткові витрати у 7 млрд грн протягом наступного опалювального сезону

24.06.2019 21:10

Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з пропозицією не змінювати граничний рівень тарифів для підприємств теплопостачання, що можуть бути встановлені органами місцевого самоврядування на наступний опалювальний сезон. Нагадаємо, 19 червня 2019 року на засіданні Уряду розглядалися зміни до постанови від 01.06.2011 р. № 869, якими пропонується зменшити граничні тарифи на тепло та гарячу воду:
- на послугу з постачання теплової енергії для населення 1300 грн (з ПДВ) за 1 Гкал (за наявності приладів обліку) та 30 грн (з ПДВ) за 1 кв м (без приладів обліку).
- на послугу з гарячого водопостачання становитиме 87 грн (з ПДВ) за 1 м. куб. за умови підключення рушникосушильників та 80 грн (з ПДВ) за 1 м. куб. за відсутності рушникосушильників.
АМУ виступила категорично проти таких рішень Уряду і проект постанови спрямували на доопрацювання. В Асоціації наголошують, в разі ухвалення ці рішення призведуть до додаткового навантаження на місцеві бюджети, яке вони просто не витримають. АМУ зазначає - середньозважений тариф по Україні на теплову енергію станом на 1 травня 2019 року складає 1807 грн за 1 Гкал і прийняття таких змін по граничних тарифах призведе до додаткових витрат місцевих бюджетів за час опалювального сезону 2019/2020 року у сумі 7 млрд грн. А це, в свою чергу, може спричинити скорочення фінансування місцевих програм соціально-економічного розвитку, благоустрою тощо. Оскільки громадам доведеться фінансувати тарифи зі своїх бюджетів. Втім у переважної кількості громад на це просто не вистачить коштів, і постачання тепла та гарячої води може взагалі припинитися.
Окрім того, наголошують в АМУ, запропоновані зміни не визначають механізму встановлення граничних тарифів підприємствам теплопостачання, регулювання яких здійснюється НКРЕКП. Таким чином вбачаються дискримінаційні підходи щодо жителів населених пунктів, яким тарифи встановлює державний регулятор, а не орган місцевого самоврядування.
Асоціація міст України пропонує Уряду не приймати зміни до постанови від 01.06.2011р. № 869, а для зменшення вартості житлово-комунальних послуг для населення здійснити ряд заходів з покращення фінансово-економічного стану комунальних підприємств теплопостачання:
- при регулюванні сфери тарифоутворення дотримуватися вимог статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо встановлення тарифів на комунальні послуги виключно в економічно обґрунтованих розмірах;
- відшкодувати заборгованість держави надавачам комунальних послуг з різниці в тарифах в розмірі 19 млрд грн;
- удосконалити механізми стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, зокрема через забезпечення ефективної діяльності виконавчої служби та встановлення адміністративних обмежень прав боржників;
- продовжити до 2020 року період реструктуризації заборгованості комунальних підприємств за спожиті енергоносії та списання нарахованих енергопостачальними компаніями, зокрема НАК «Нафтогаз України», штрафних санкцій;
- встановити механізм автоматичного коригування тарифів на послуги з постачання теплової енергії у разі зміни за рішенням органів державної влади їх складових (мінімальна заробітна плата, податки, вартість енергоносіїв), а також на виконання вимог галузевих угод в частині оплати праці працівників житлово-комунального господарства, на основі формульного розрахунку;
- встановити обов’язковий рівень розрахунків виробників теплової енергії з постачальниками природного газу (без урахування штрафних санкцій та з урахуванням суми нарахованих та не перерахованих пільг і субсидій) в розмірі не менше 75 %.
В АМУ переконані, реалізація цих заходів дозволить комунальним підприємствам акумулювати кошти на оновлення інфраструктури та знизити собівартість комунальних послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар


Сучасні фінансові інструменти економічного розвитку громад вивчали на практикумі у Дніпропетровському РВ АМУ

21.06.2019 20:09

У Дніпропетровському РВ АМУ пройшов практикум із застосування законодавства на тему «Сучасні фінансові інструменти економічного розвитку громад». Захід організували в рамках Проекту "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.
Участь у навчанні взяли заступники міських голів, начальники і заступники начальників відділів прогнозування соціально-економічного розвитку, моніторингу та координацій надходжень плати за землю, стратегічного планування, економічного аналізу та прогнозування управління, бюджету, фінансів, планування та інвестицій профільних департаментів і управлінь ОМС.
Модерувала захід професор кафедри економіки та регіональної економічної політики ДРІДУ НАДУ Таїсія Крушельницька. На практикумі експерт та самоврядці обговорювали такі питання, як передумови та законодавче підґрунтя економічного розвитку територіальної громади в умовах децентралізації, загальна характеристика сучасних фінансових інструментів економічного розвитку і практичного застосування сучасних фінансових інструментів і механізмів в територіальних громадах.
Модератор Таїсія Крушельницька наголошувала, фінансові інструменти-це сукупність економічних, правових, організаційних заходів, методів і форм за допомогою яких територіальні громади можуть наповнювати свої бюджети. Однак, в публічному управлінні ці фінансові інструменти є специфічними.
"Фінансові інструменти в публічному управлінні відрізняються від комерційних фінансових інструментів. Але на сьогодні ОТГ, в особі ОМС, мають змінити підходи до своєї діяльності і перейти на усвідомлення конкурентної боротьби. Ви всі добрі приятелі, втім ви всі представники різних територій, а всі території конкурують за фінансовий ресурс, який завжди обмежений. Сьогодні в публічному управлінні з'явилося таке явище як конкуренція, тому що громади конкурують за ресурс. І в цій частині громади схожі на бізнес. Тому громадам треба в цій конкурентній боротьбі якось знайти свою нішу і навчитися перемагати, залучати кошти, наповнювати свої бюджети і розвиватися", - акцентувала фахівець.
Відзначимо, крім теорії, учасники заходу активно займалися практикою, разом з модератором розв'язуючи конкретні завдання щодо застосування фінансових інструментів у громадах.
По завершенню навчання, представники ОМС подякували Дніпропетровському РВ АМУ та експерту за змістовний і цікавий захід, за опановані практичні навички і висловили сподівання, що незабаром їх запросять на наступний практикум. Оскільки такі заходи дозволяють їм ефективніше вирішувати нагальні проблемні питання своїх громад.

Коментарі: 0 | Залишити коментар


АМУ: Розширення повноважень ОТГ – це додаткові надходження до місцевих бюджетів

21.06.2019 09:00

За пропозицією Асоціації міст України Кабмін розширив повноваження об’єднаних територіальних громад щодо контролю за дотриманням земельного і податкового законодавств. На засіданні 19 червня урядовці схвалили зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам».
Відзначимо, саме ці зміни у частині розширення повноваження сільських, селищних, міських рад в частині контролю за дотриманням земельного і податкового законодавства та охороною земель, вчасного реагування на порушення і можливості стягнення збитків як недоотриманого доходу від плати на землю у листопаді 2018 року запропонувала Асоціація міст України.
Плата за землю – це один з інструментів наповнення місцевих бюджетів, які використовують органи місцевого самоврядування. Урядова Постанова, якою затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, унормовує стягнення плати за землю з недобросовісних платників такого податку. Цей Порядок дозволяв виконавчим органам міст обласного значення стягувати плату за землю, зокрема, із землекористувачів, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів, у вигляді неодержаного доходу. Однак дія цього Порядку не розповсюджується на інші ОМС, зокрема, об’єднаних територіальних громад. Дуже часто виникають випадки, коли орган місцевого самоврядування (як власник/розпорядник земельної ділянки комунальної власності) надає особам дозвіл на розроблення документації із землеустрою, а особа, отримавши відповідне рішення ради, далі не рухається у розробці документації, але часто по факту вже користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї.
Раніше, у пункті 2 Порядку йшлося про те, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними РДА та виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. На разі це рішення змінено і у переліку органів, які мають право створювати Комісію з визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, слова «виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад» ЗАМІНЕНО на «виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад».
АМУ вітає це рішення. Оскільки тепер ОТГ зможуть здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, що забезпечить отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів у вигляді відшкодування збитків (неодержані доходи).

Коментарі: 0 | Залишити коментар


Усього 81. Попередня cторінка | Сторінка 8 з 27 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті