Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Gorod`ській дозор
Пт, 3 травня 2024
13:09

GOROD`СЬКІЙ ДОЗОР

pavel_tkachenko


30 серпня 2020, 23:24

ПОРУШЕННЯ МЕЖ ЗАКОНУ ПРАЦІВНИКАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Автор: викладач правознавства, здобувач Академії управління персоналом, член Асоціації правників України, молодий вчений ТКАЧЕНКО Павло Ігорович

На сучасному етапі становлення суспільства та громади, активного реформування правоохоронної системи, нагальною потребою є контроль та нагляд за додержанням законодавства Національною поліцією України. Співробітник поліції в погляді з моральної точки зору повинен бути взірцем щодо дотримання меж закону але іноді факти свідчать про зовсім інше. Актуальною та поширеною проблемою всіх часів держави є порушення чинного законодавства працівниками правоохоронних органів, де останні маючи певні мотиви, вчиняли перевищення повноважень, нанесення тілесних ушкоджень, отримання неправомірної вигоди іноді навість зґвалтування та розбещення неповнолітніх. Тому ж проблема порушень меж закону працівниками Національної поліції України є достатньо обґрунтована як теоретично так і практично, задля взяття її до уваги та надання їй максимального розголосу вмотивовуючи керівництво запровадити більш жорсткі методи нагляду за додержанням чинного законодавства та морально-етичних норм, правил поведінки в цілому.
Фактично, стосовно принципів на яких ґрунтується діяльність Національної поліції є принцип верховенства права, котрий повинні додержуватись всі без виключень і в тому числі, під час виконання службових обов’язків. Моральність в цьому питанні посідає не останнє місце, де принцип гуманізму за часту ігнорується правоохоронцями.
Як було встановлено рядом вітчизняних досліджень, динаміка загального рівня злочинів, що вчиняються персоналом ОВС, у цілому відповідає закономірностям, за якими змінюється рівень злочинності на території України [1, 2]. Актуальність проблеми полягає в дослідженні мотивів скоєння злочинних посягань працівниками та виокремлення заходів протидії та запобігання злочинам. Деякі кримінологи виділяють такі злочини, які скоєні в ході проведення не ефективної та не доцільної перевірки під час відбору кандидатів на службу. Тобто, природа виникнення злочинної проблематики починає свої витоки, ще з прийняття документів на службу. Не ефективність працівників контрольних органів та не професіоналізм, а можливо без відповідальність, стають породженням криміногенних чинників.
Аналізуючи статистичні дані, наведені Генеральною прокуратурою України, помічаємо тенденцію стрімкого зросту злочинності з 2007 року, аналізуючи звітність 2010 року, помічаємо об’єктивний факт порівняного зростання злочинності працівників МВС на ряду з типовими злочинцями, де серед злочинців держслужбовців, було виокремлено найагресивніші підрозділи котрими є: служба карного розшуку, слідчі підрозділи, дільничні інспектори, підрозділи з охорони громадського порядку, підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та Державтоінспекція. Аналіз матеріалів представлених до вільного доступу за фактом резонансних справ надає можливість засвідчити вікову категорію злодіїв, найбільшу кількість злочинів скоюють працівники МВС вікової категорії від 27 до 35 років, за стажем служби до 10 років. Судова практика свідчить про те, що більшість злочинів вчиняються в службових приміщеннях, кабінетах, відділках, управліннях, тощо. За даними Генеральної прокуратури України в 2010 році найбільше займали кримінальну структуру злочини пов’язані з хабарництвом, перевищення службових повноважень та зловживання службовим становищем. То аналізуючи звітність 2018-2020 років, тенденція та кримінальна традиція зовсім втратила сенс. Станом на 2020 рік резонансними фактами скоєння злочинів співробітниками поліції є саме нанесення тяжких тілесних ушкоджень (ст. 121 КК), катування (ст. 127 КК), створення злочинної організації (ст. 255 КК), зґвалтування (ст. 152 КК), сексуальне насильство (ст. 153 КК), примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 КК), статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (ст. 155 КК), розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), завідомо незаконне затримання, привід або арешт (ст. 371 КК), притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК), примушування давати показання (ст. 373 КК), порушення права на захист (ст. 374 КК), та звичайно багатьох співробітників було викрито в зловживанні наркотичними засобами, психотропними речовинами, а також в їхньому розповсюджені. Ость така пригнічена фактами картина постає сьогодні перед суспільством, в ході чого йде ефективна реалізації законодавства, приймаються більш жорсткі міри з боку прокуратури в ході проведення нагляду за додержанням законодавства правоохоронними органами, також на ряду з цим відбувається реформування органів прокуратури, добір нових кадрів та реалізація чинного законодавства.
Резонансний факт набув розголосу в Одесі 18 лютого 2020 року, дівчинка котра є ученицею 11 класу середньої школи, розповіла своїй вчительці про те, що 11 лютого 2020 року в денний час доби, інспектор ювенальної превенції запросив неповнолітню до себе до дому, та в ході чого поліцейський шляхом шантажу та насильства змусив дівчинку вступити з ним в статевий зв'язок. Прокуратура та Державне бюро розслідувань порушило кримінальне провадження за ст. 152 КК України, де санкція статті передбачає винному покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Також резонансний факт набув злочин скоєний на Харківщині трьома співробітниками поліції, де останні звинувачені в притягненні невинного до кримінальної відповідальності. Дані матеріали набули розголосу так як активну участь в кримінальній схемі приймав майже весь районний відділок поліції, а керував схемою начальник відділу. За інформацією Державного бюро розслідувань, начальник відділу переконав свого підлеглого, начальника кримінальної поліції в тому, що необхідно штучно створити штучні умови для покращення статистики з розкриття злочинів, пов’язаних із розкраданням лісу. Для цього підозрювані запропонували місцевому мешканцю грошову винагороду, в обмін на зізнання у вирубці дерев. Для реалізації злочину підозрювані відвезли «жертву» в ліс, де вже були зрубані 9 дерев, вручили бензопилу та пальне до неї і викликали слідчо-оперативну групу. 18 березня 2020 року слідча знаючи, що людина не має відношення до скоєння злочину, повідомила потерпілому про підозру у незаконній порубці лісу. Правоохоронцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.
Аналізуючи вище наведені, резонансні, неправомірні дії правоохоронців, слід закцентувати увагу саме на внесенні змін до деяких законів, а саме чинного Кримінального кодексу України, де статті, диспозиції яких регламентують притягнення до кримінальної відповідальності правоохоронців у разі їх порушення. З боку прокуратуру посили контроль за додержанням законодавства в правоохоронних органах та надати сурових заходів котрі будуть спрямовані до профілактичних заходів щодо протидії та попередження типових злочинів котрі можуть бути скоєні співробітниками поліції.
Лише за суворого дотримання законних вимог, проведення системної роботи, провадження на законних підставах комплексних перевірок, реалізації програми захисту прав людини, можливо дійти результату поліпшення ситуації в даній сфері.
Впровадження досліджень різних видатних науковців в сфері протидії злочинам скоєних співробітниками поліції, дозволить виділити в результаті нові профілактичні методи, заходи запобігання та методологію ліквідації останніх злочинів.
Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам є дієвими лише за умови провадження їх відповідними органами державної влади та за дотримання відповідного чинного законодавства котре регулює діяльність останніх органів.
Комплексні дії перераховані вище спрямовані на подолання злочинності та проведення профілактичних заходів з метою запобігання злочинним проявам. Такі дії дозволять захистити права людини та впровадити позитивні статистичні дані, в подальшому дозволять поліпшити морально-етичні норми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Моніторинг незаконного насильства в органах внутрішніх справ України/ ХІСД. – Харків: Права людини, 2010. – 192 с.




Переглядів: 227
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті