Катеринославський міський громадський банк

Городская Управа (Дума) на Екатерининском проспекте

Городская управа (Екатеринославская Дума)

Вид на старобазарную часть Екатеринослава

Городская управа К.Маркса 47

Однак ревізія 1875 р., проведена В.М. Стадіоном, Н.Ф. Ольшевським, виявила катастрофічне становище банку. Серед врахованих векселів на 600 000 руб. – 250 000 визнали безнадійними. Керівництво банку саме брало гроші та давало позички «потрібним» особам без забезпечення. Міський голова Дей Минаков узяв у банку 56 000 руб., касир установи – понад 23 000 руб., а його директор Ломаковський – понад 14 000 руб. Загалом банкротство банку обійшлося б місту в 400 000 руб. (прибуткова частина міського бюджету на 1877 р. становила лише 128 000 руб.).

У цих складних умовах Міська дума прийняла рішення не закривати банк. Новим директором призначили В.М. Стадіона. З 1876 р. усі прибутки банку, які досягали до 15 000 руб. на рік, спрямовували на погашення збитків перших років роботи. До 1885 р. банк не лише компенсував усі збитки, але й збільшив основний капітал до 80 190 руб.

Катеринославський міський громадський банк не єдиний опинився в такій складній ситуації. Численні зловживання в міських банках призвели до прийняття закону про відповідальність від 26 квітня (ст. ст.) 1883 р. Згідно цьому закону абстрактне поручительство міста було замінено забезпеченням міською нерухомістю. Заборонена служба в правлінні осіб, пов’язаних родинними та діловими стосунками, суміщення посад директора та членів правління зі службою в міському самоуправлінні й інших фінансових установах. Співвідношення між головним і запасним капіталами змінено з 1/10 до 1/5 з обов’язковимм зберіганням запасного капіталу в державних цінних паперах на вкладі в Держбанку. Кредитування однієї особи обмежили 10% від усього капіталу банку.

Подальша діяльність банку, який аж до початку 1890-х рр. був єдиним містким підприємством, відбувалася вже без ексцесів. У 1893 р. прибуток банку становив 6 000 руб., або 1% від загальних прибутків міського бюджету. На 1898 р. його прибуток оцінювався у 8 950 рублів, а до 1909 р. досяг 70 450 рублів. Основний капітал банку на 1905 р. досяг 155 646 руб., а на 1916 р. його активи оцінювалися вже в 3 152 270 руб. Директорами на початку ХХ століття були А.В. Котлов, С.С. Бабкін, Н.Ю. Вебер, а штат банку тільки наприкінці 1900-х рр. перевищив 10 чоловік.

З 1875 р. банк розташовувався в будинку Міської управи на розі Проспекту та Управської (Виконкомівської) вулиці. Лише під час будівництва нового приміщення управи він декілька років працював у будинку Розенберга по вул. Кудашівській (Барикадній), 2. У новому будинку банк повністю займав цокольний поверх із окремим входом з Управської.

На початку 1913 р. Міська дума прийняла рішення про передачу Міському банку будинку Міської Публічної бібліотеки по вул. Московській, 3 (колишній будинок Катеринославського Комерційного банку). Протягом 1913 р. цей проект було значно уточнено. Нарешті наприкінці березня 1914 р. прийнято рішення про будівництво на місці будинку бібліотеки нового чотириповерхового будинку, в якому 2 і 3 поверхи мав зайняти Міський банк, 4 поверх – Катеринославський біржовий комітет, а 1 поверх – магазин і кав’ярня. Проект будинку виконав міський архітектор Д.С. Скоробогатов. Необхідні для будівництва кошти (100 000 руб.) місто мало намір позичити з запасного капіталу банку. Одначе, через початок війни, його прохання міністерство фінансів відхилило, і проект будівництва не було реалізовано. Банк продовжував роботу на старому місці.

У роки громадянської війни Катеринославський міський громадський банк з перервами пропрацював до осені 1919 р., коли і був закритий остаточно.