Перші маршрути тролейбуса (1946-50 рр.)

Міська влада у травні 1934 року розглядала питання організації тролейбусного сполучення з центра міста по залізничному мосту через Дніпро в Амур-Нижньодніпровськ (замість автобуса). Та перевагу надали трамваю.
У 1935 році по мосту було прокладено трамвайні колії і відкрито рух вагонів. У вересні 1945 року було зроблено проект будівництва першої тролейбусної лінії від вокзалу до парку ім. Шевченка довжиною 12 км.

У відповідності з рішенням міськради від 3 січня 1946 року будівництво лінії, було розбито на дві черги: перша - від вокзалу до міськради, друга - від міськради до парку ім. Шевченка. Крім того, планувалось пустити тролейбус з центру міста по вул. Харківській, Миронова і далі по висоководному дерев'яному мосту (збудованому радянськими військами у 1944 році) в Нижньодніпровськ, до заводу ім. К. Лібкнехта.

Тролейбусний гараж планувалось зробити на території трамвайного депо № 1, що на Озерній площі. У травні 1946 року завод ім. К. Лібкнехта виготовив 450 опор, а завод ім. Молотова - 1150 кронштейнів.

Міністерство комунального господарства УРСР вирішило виділити Дніпропетровську чотири тролейбуси фірми М.А.Н., які до 1944 року експлуатувались у Чернівцях, (два з них було обладнано фірмою Сіменс-Шукерт, решта - фірмою Браун-Бавері-Компані-ВВС), потім були вивезені до Румунії, а в 1945 році повернуте за репараціями до Києва, де працювали майже два роки. Машини були пофарбовані в голубий колір.

Будівельні роботи проводились влітку і восени 1947 року. 7 жовтня 1947 року розпочато рух цих машин на маршруті від хлібозаводу до вул. Барикадної. У 1947 році тролейбуси перевезли 152 тисячі пасажирів. Довжина лінії становила 5,7 км. У січні 1948 року з Москви прибули перші дві машини МТБ-82 (на 65 місць). 1 травня 1948 року лінія була подовжена до парку ім. Шевченка (по вул. Дзержинського).

У вересні 1948 року надійшло три тролейбуси МТБ-82, а в жовтні - ще три. Таким чином, на 1 січня 1949 року в місті було 12 тролейбусів (8- МТБ-82 і 4 - М.А.Н). Ремонтні майстерні і сарай для огляду машин розмістили в трамвайному депо № 1, а самі машини стоя-ли на вулиці, поблизу трамвайного депо. Наприкінці 1948 року діяли два маршрути: вокзал - міськрада, вокзал - парк Шевченка.

У 1949 році з Москви поступило 6 нових тролейбусів МТБ-82 і збудована нова лі-нія довжиною 8 км: від центру міста по вул. Миронова і Плеханова, висоководному дерев'яному мосту через Дніпро, по шосейній дорозі до залізничного переїзду поблизу станції Нижньодніпровськ.

Загальна довжина мережі ліній досягла 17,1 км і в кінці 1949 року працювали такі маршрути:

№ 1 Вокзал - міськрада;
№ 2 Вокзал - парк ім. Шевченка;
№ 3 Вокзал - центр - Ниж-ньодніпровськ. У дощовий період через незадовільний стан доріг у Нижньодніпровськ тролейбуси на маршру-ті № 3 не ходили.

Після завершення робіт по реконструкції Привокзальної площі з листопада 1951 року всі три маршрути були подовжені від хлібозаводу (вул. Пастера) до самого вокзалу.

За матеріалами книги І.М. Науменко "З вершини століття", "Пороги", Дн-вськ, 1997