Що знайшли підчас реконструкції Новомосковського собору?

При зніманні старої шалівки, що покривала зруб правої передньої бані, зроблено унікальне відкриття. Приблизно в основі зрубу на одному з брусів зберігся фрагмент старовинного настінного розпису «Хресна дорога». На брусі зображено обличчя Ісуса, що несе хрест на Голгофу, обличчя стражників та тих, хто супроводжує його в останню земну путь. Клірик Свято-Троїцького собору, протоієрей Андрій Москаленко говорить, що, скоріш за все, це фрагмент настінного розпису собору, який був у храмі до його повної перебудови 1888 року. Саме тоді собор розібрали та склали наново з нового дерева. Але деякі колоди зі старого зрубу, що добре збереглися, використовувались повторно. Так сталося і з цим брусом. Його обрізали та поклали в основу однієї з бань. При цьому старовинний розпис не зачистили, і так даний фрагмент настінного розпису опинився на зовнішній стороні зрубу. Ця знахідка є надзвичайно цінною, бо дає змогу частково відновити елементи внутрішнього оздоблення Свято-Троїцького собору XVIII—ХІХ століть.

Директор ПАТ «Львів-реставрація» Володимир Пащак розповідає, що подібні знахідки вже траплялися у його практиці. Наприклад, схожі фрагменти розпису віднайдено при реставрації собору Святого Юра в Дрогобичі.

Ігор Голембйовський передав до Новомосковського музею історії та краєзнавства ім. П. Калнишевського цінні експонати: ковані металеві цвяхи, якими під час реконструкції 1888 року були замінені дерев’яні тиблі (дерев’яні шипи, що використовувались як цвяхи). А ще передана куля з набою до бельгійського пістолету системи «Браунінг», яку було видалено зі зрубу собору. Важко сказати, коли саме і чому стріляли у храм. Це могло статись як у роки громадянської війни, так і у роки Другої світової. А протоієрей Андрій Москаленко передав до місцевого музею уламки від гарматного снаряду, також видалені зі стіни собору.

Коли знімали зовнішню шалівку зі східного боку церкви, робітники побачили велику рану на тілі собору — місце, куди влучив гарматний снаряд. Скоріш за все, це сталося під час першої спроби визволення міста у лютому 1943 року. Радянським частинам вдалось не на довгий час закріпитися на лівому березі Самари, в районі монастиря. Звідти велись гарматні постріли, але визволити Новомосковськ в той час, на жаль, не вдалось.

Під час заміни даху центральної бані собору робітники віднайшли капсулу з запискою. У ній повідомлялось про ремонт собору у 1960-х роках і перераховувалися імена майстрів, які брали у ньому участь. Цю капсулу повернули на місце, але до неї додали нове повідомлення нащадкам про вже сьогоднішню реставрацію.

За планом реставраційних робіт відновленню підлягає і соборна дзвіниця. Її зведено у 1888 році і на сьогоднішній день вона також потребує масштабних ремонтних робіт. Майже в аварійному стані знаходяться сходинки, що ведуть до верхніх ярусів дзвіниці. На верхньому ярусі знаходиться годинниковий механізм, на жаль, не діючий. Хочеться вірити, що знайдуться меценати та майстри, які допоможуть полагодити старовинний соборний годинник.

Дивлячись на його нерухомий механізм, згадується вислів з відомого кінофільму: «Здесь стояли не часы, здесь стояло время». Судячи з написів на стінах дзвіниці, ремонт годинника проводився у 1953 році майстром Григорієм Майком і у 1982 році майстрами М. Я. Шульманом, А. А. Слісаренком, А. І. Дем’янчуком.

Також на стінах дзвіниці збереглись і досить давні написи, залишені напевне місцевими жителями, приміром, такий: «Льова Вишневский 13. VI. 1941», або «Шура Гончаренко –—1941». Найдавніший напис на стіні собору: «1913 г. 6 Марта Федоръ Моргунъ». Виявляється, можна увічнити себе і таким чином…

Не можна не відзначити старанність, з якою проводиться реставрація собору. Добре видно, що майстри знають свою справу і з великою любов’ю та повагою дарують собору друге життя. Двері храму завжди відчинені для тих, хто потребує його допомоги. Старовинний храм. до якого приходили наші діди та прадіди, — унікальна пам’ятка доби козацького церковного зодчества — продовжує дивувати нас, відкриваючи таємниці своєї більш ніж двохсотрічної історії.

Висловлюємо подяку єпископу Новомосковському, вікарію Дніпропетровської єпархії Євлогію за надану можливість зафіксувати цікаві відкриття.

Костянтин Мешко,
науковий співробітник Новомосковського міського історико-краєзнавчого музею
ім. П. Калнишевського