— Вже стільки років краєзнавці безрезультатно піднімають питання про те, щоб в обласному центрі з’явився пам’ятник людині, ім’я якої стало символом не тільки запорозького козацтва, а й волелюбного духу українського народу, — ледве стримував емоції Володимир Іванович. – З появою у владі патріотів ожила надія на історичну справедливість. Наш край — колиска козацтва, і він заслуговує на вшанування національних героїв!
Як найдорожчу реліквію бережуть у сім’ї Володимира Саламахи спогади про Івана Сірка ще від його прапрадіда — Михайла Саламахи, який на Січі отримав прізвисько Неліпа і був джурою славного отамана. Тож розповіді Володимира Івановича безцінні для істориків і журналістів.
— Загальне визнання й безмежну вдячність сучасників ще за життя Іван Сірко заслужив героїчною боротьбою проти турецько-татарських орд, що загрожували геноцидом українському народові, — нагадує він. — Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі. Майже 27 років він боронив Україну від ворожих нападів, провів загалом близько ста великих і малих дуже вміло організованих військових походів. Тому й через століття служить для нащадків прикладом мужності та служіння землі рідній. Це була незвичайна постать і надзвичайна людина, бо, окрім незрівнянного таланту воїна і організатора, Сірко вмів передбачати майбутнє, лікувати, наводити на ворогів сон, перемагати не тільки їх, а й нечисту силу. Мої ексклюзивні розповіді про це газета «Наше місто» друкувала декілька років тому. Слави і популярності героїчного козацького ватажка боялися російські царі, його історичну значимість принижували радянські партійці. Глумилися над пам’яттю Сірка роками… Давно пора відновити історичну справедливість!
…Друге поховання Сірка було в 30-х роках у Капулівці, після того як імператриця Анна Іванівна дозволила козакам з вигнання повернутися назад. Вони побудували Січ поряд з Капулівкою, в селі Покровському, а для поховання отамана викупили у капулянина діда Мазая шматок землі. Так прах отамана знову опинився на колишньому місці. Біля могили Сірка й оселився його вірний джура Михайло Неліпа. Тут же поставили новий надгробний камінь, що зберігся і понині.
…У 1775 році, коли росіяни таки остаточно знищили Січ, над могилою отамана знову нависла загроза вандалізму, оскільки вступив монарший наказ спалити останки кошового, попіл зарядити в пушку і вистрілити. Жителі Капулівки врятували труну хитрістю: підпоїли карателів і, поки ті спали, підмінили прах Сірка на останки іншого небіжчика. Отамана ж переклали в нову труну і закопали в клуні. А порожню труну повезли у плавні, щоб слід замести…
А справжня могила, біля якої в дитинстві часто бувала і автор цієї статті, простояла до 1967 року, поки води Каховського водосховища, розмиваючи береги, не підійшли до неї впритул. Прах Сірка переклали у простеньку соснову труну й перепоховали перед в’їздом у Капулівку, в Бабиній могилі, правда, без черепа, який до всього ще й надколовся, коли під час розкопок труну поспіхом зачепили бульдозером. Череп кошового відправили до Москви, щоб професор Герасимов зробив скульптурний портрет Сірка, а замість нього в нову труну поклали голову якогось скіфа, якого знайшли під час копання могили.
Повернули череп в Україну лише в 1990 році, і він ще десять років пролежав у сейфі одного з партійців Нікопольської райради. Тож лише 21 серпня 2000 року згідно з християнським звичаєм голова козацького ватажка нарешті возз’єдналася з тілом. Я на власні очі бачила, з якою гордістю супроводжував нову дубову труну з прахом славного отамана Володимир Саламаха.
А Шарль де Голль розповів українським високопосадовцям, як у 1644 році посол Франції граф де Брежі за наказом фактичного правителя Франції кардинала Мазаріні найняв на французьку службу 2500 козаків. Полк під командуванням Івана Сірка брав участь в облозі іспанців у Дюнкерку. Неприступною з моря і з суші фортецею, яка була ключем від Ла-Маншу, багато років володіли іспанці. Всупереч усім законам військової науки вночі за наказом Сірка козаки підпливли до Дюнкерка з боку моря і увірвалися до центральних фортів фортеці. Вражений Мазаріні направив у Дюнкерк одного з найкращих художників і скульпторів того часу Калло. І він створив два погруддя Сірка. Один знаходиться в Луврі у Парижі, а інший стоїть на центральній площі в Дюнкерку.
Після цієї розповіді до Капулівки терміново відрядили транспортний літак із необхідними спеціалістами. За добу вони звели парк з деревами та декоративними кущами… З’явилася й гранітна дошка з написом: «Тут похований кошовий отаман Війська Запорозького Іван Сірко».
Приїхавши у Капулівку, Шарль де Голль зупинив машину за кілометр від могили кошового і ніс до неї квіти пішки разом із дружиною велично і урочисто. А через рік Дніпропетровський облвиконком прийняв постанову про перенесення останків отамана Івана Сірка до Бабиної (Сторожової) могили поблизу колишньої Січі.
Відлили погруддя кошового на основі реконструкції учениці Михайла Герасимова Галини Лебединської і гіпсової скульптори Валентина Шконди нікопольські майстри Микола Брей з помічником Іваном Мелешком.
— Іван Сірко – не лише ціла епоха і легенда Запорозької Січі, — говорить Володимир Павлович. – Це славна історія нашої держави, приклад служіння своєму народу й для сучасних військових. Кошовим отаманом Сірко обирався 15 разів, із них вісім поспіль. Другого такого випадку Січ не знала…І ми маємо не лише пишатися тим, що Дніпропетровщина – колиска козацької слави — п’яти Запорозьких Січей, а й довести це справою. А в області немає жодного пам’ятника нашому національному герою, лише погруддя на могилі в Капулівці. Думаю, що зараз для цього настав унікальний момент. Сьогодні активно обговорюється реконструкція привокзальної площі. І архітектурно пов’язати її саме з цією темою було б цілком справедливо. Мій учитель, заслужений художник України, автор пам’ятника Петровському завжди мріяв про те, щоб від дніпропетровського вокзалу відчувався козацький дух нашого краю. Але тоталітарна система вносила корективи і в життя, і в творчі плани митців. Зараз історія нам такий шанс дає недаремно.
Автор: Юлія Бабенко
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |