Міцніше за кризу

Голова правління одного з переможців рейтингу – Банку Кредит Дніпро – Олена Малинська розповіла в інтерв’ю про позитивні тенденції у банківській системі, можливості розвитку бізнесу під час кризи, роботі з проблемними позичальниками та перспективах відновлення кредитування в країні.

Як ви оцінюєте нинішній стан банківської системи України? Коли, на ваш погляд, банки перестануть генерувати збитки і почнуть розвивати кредитування економіки?

Про те, що сьогодні накопичилося чимало проблем у фінансового сектора, говорять багато хто. Це криза системи, через яку ринок вже покинули десятки банків, криза в економіці, через яку знизилася платоспроможність населення й активність бізнесу, девальваційні потрясіння, політична нестабільність. Водночас уже сьогодні можна сміливо стверджувати, що всі ці чинники поступово починають згладжуватися, а банківська система – зміцнюватися. Мені хотілося б зупинитися саме на позитивних аспектах, які дають нам підстави для більш оптимістичних прогнозів на майбутнє.

Макроекономічна ситуація стабілізується, зупиняється зростання інфляції, і за умови, що Україна не зіткнеться з новими потрясіннями, перехід до інфляційного таргетування та задекларований орієнтир на рівні 12% виглядають цілком реалістичними. Це стане підставою для зниження облікової ставки приблизно в півтора рази до кінця року, а значить і зможе відкрити нові можливості для більш доступного кредитування бізнесу.

Відчувають потепління бізнес-клімату й основні українські експортери – агропідприємства і компанії металургійної галузі. Наприклад, із початку року вартість залізної руди зросла більше ніж на 30%. Висхідна динаміка вартості залізної руди з початку поточного року матиме помірний позитивний ефект на платіжний баланс і позиції металургійних компаній.

Незважаючи на всі труднощі, вважаю, що реформа банківської системи просувається успішно, і на сьогодні вона є однією з найбільш ефективних в Україні. Я розумію, що для більшості громадян вона візуально не так помітна, як наприклад, та сама реформа поліції. Але ми, банківське співтовариство, знаємо, які жорсткі вимоги і високі стандарти стоять перед нами. І мета всього цього – більше не допустити повторення 2015 року з його масовими банкрутствами фінустанов і сотнями тисяч постраждалих від цього українців. Сьогодні на ринку майже не лишилося неефективних гравців, і, гадаю, процес очищення від проблемних учасників перебуває вже в завершальній стадії. Нацбанк послідовно створює здорове конкурентне середовище на ринку. Тобто більшість представників фінансового сектора зараз – це ті банки, які з достатнім запасом міцності змогли пережити найважчі часи і навіть розвивалися. Це ті фінустанови, які заручилися підтримкою своїх акціонерів і готові виконувати плани з капіталізації. Банки, які готові надавати своїм клієнтам залізну гарантію збереження їхніх коштів.

Усі вищенаведені чинники сприяють тому, що поступово банки почнуть повертатися до найбільш прибуткової частини своєї діяльності – кредитування населення і бізнесу, переосмислюючи і трансформуючи програми фінансування під виклики, які існують зараз, – все ще обмежені можливості і позичальника, і кредитора, недосконалість законодавства в частині захисту прав кредиторів, а також дорогий грошовий ресурс.

Для банківської системи властива висока частка проблемних кредитів, що призводить до величезних збитків і згортання кредитних програм. Як вам вдалося вирішити проблему неякісних активів?

Не вважаю вираз «ми вирішили цю проблему» коректним. Навіть більше: не думаю, що цю проблему можна буде врегулювати повною мірою без прийняття жорстких рішень на законодавчому рівні. Сьогодні ситуація склалася так, що банки в цьому плані абсолютно не захищені. Одна справа, коли йдеться про проблемні активи на тимчасово окупованих територіях. Проте через ситуацію, що склалася, в рази зросла кількість недобросовісних клієнтів, які, скориставшись таким становищем у країні, вирішили просто відмовитися від своїх зобов’язань перед банками. Саме зазначена категорія позичальників і є основною проблемою для банківської системи країни, повноцінного відновлення кредитування української економіки. З такими клієнтами нам доводиться діяти жорстко, відстоюючи свої права в судах.

А для позичальників, які ладні співпрацювати, шукати спільні найбільш оптимальні й взаємовигідні шляхи виходу з ситуації, ми завжди відкриті. Ми розуміємо, як фінансова криза і девальваційні потрясіння минулого року позначилися на платоспроможності українців. Зараз для роздрібних клієнтів у нашому банку діють спеціальні програми з реструктуризації їхніх позик – кожен клієнт може вибрати для себе найбільш прийнятний йому варіант погашення боргу. Також ми продовжуємо індивідуальну роботу з позичальниками – як з фізичними, так і юридичними особами.

На початку року ваш банк змінив склад наглядової ради, в яку тепер входять економісти зі світовими іменами – Домінік Стросс-Кан, Андерс Ослунд, Жан-П’єр Сальтьєль, Алекс Мунтяну. Як із їхнім приходом зміниться стратегія розвитку банку? Які ключові рішення вже було прийнято радою?

У кінці березня було проведено перше засідання оновленої наглядової ради нашого банку. Ми представили колегам, які раніше управляли капіталами цілих держав, наше бачення стратегічних напрямків розвитку банку на найближчі роки, і вони його підтримали.

Поряд із подальшим розвитком продуктів роздрібного бізнесу і нарощуванням обсягів кредитування фізичних осіб, удосконаленням каналів дистанційного обслуговування ми маємо намір продовжувати співробітництво з існуючими клієнтами – представниками великого бізнесу, але при цьому значно посилити роботу з малими і середніми підприємствами не тільки в частині кредитування, але і в поліпшенні якості документарного бізнесу і валютнообмінних операцій для тих, хто веде зовнішньоекономічну діяльність. Сегмент малого і середнього бізнесу в майбутньому потенційно зможе стати основним рушієм економіки всієї країни. Так, як це відбувається в розвинених державах.

Одна з пріоритетних галузей для нашого банку – агропромисловий комплекс, який зараз активно розвивається і за минулий рік вийшов в лідери українського експорту з часткою понад 40%. До кінця 2017 року ми плануємо наростити кредитний портфель сільгосптоваровиробників до 600 млн грн, фінансуючи невеликі фермерські господарства з банком землі до 5 тис. га.

Багато фінустанов відчувають необхідність у залученні додаткового капіталу. Чи планують акціонери провести докапіталізацію? На яку суму і в які терміни?

Дотримання планів капіталізації – одна з основних вимог регулятора. Банк Кредит Дніпро завдяки підтримці акціонера дотримується цієї вимоги повністю. Зараз ми завершуємо чергову капіталізацію на 686 млн грн – до 1,5 млрд грн. Отже, за два останніх кризових роки наша фінустанова збільшила статутний фонд на 1 млрд грн.

Чи розглядає ваш банк можливість залучення в якості акціонерів ЄБРР або інші міжнародні установи?

Питання про залучення інших акціонерів у Банк Кредит Дніпро не ставилося. З міжнародними установами у нас виключно партнерські відносини. Ми працюємо з IFC – Міжнародною фінансовою корпорацією, що входить до Групи Світового банку, в частині створення і удосконалення програм фінансової підтримки українських фермерів.

Для нас співпраця з міжнародними банками – один із важливих напрямків діяльності, й найближчим часом ми плануємо розвивати партнерські проекти з DFI (development financial institutions) – спеціалізованими фінансовими інститутами, які займаються підтримкою корпоративного сектора в країнах, що розвиваються. Ми впевнені, що Банк Кредит Дніпро (Ліцензія НБУ № 70 від 13.10.2011 р.) може бути для них цікавим і перспективним партнером.

Крім того, ми співпрацюємо і з міжнародними організаціями. Зокрема, наш банк є членом міжнародних бізнес-асоціацій, об’єднаних інтересами міжнародних і вітчизняних компаній.

Зараз багато фінустанов виявляють інтерес до кредитування АПК. Що може запропонувати аграріям ваш банк?

Як уже зазначалося, робота з представниками агробізнесу – одна з пріоритетних для нас. І вона вимірюється не просто збільшенням обсягів фінансування, а й створенням повного пакету послуг, зокрема й небанківських.

Уже сьогодні ми готові надавати клієнтам-аграріям різноманітні інструменти фінансової підтримки – від розрахунково-касового обслуговування, безресурсних інструментів фінансування, кредитування повного виробничого циклу, валютнообмінних операцій на міжбанку до постачання витратних матеріалів за рахунок партнерства зі спеціалізованими компаніями, консультаційних послуг.

До речі, про кредитування. Завдяки співпраці з IFC, яка допомогла провести аудит внутрішніх процедур, ми змогли вдосконалити підходи до прийняття рішень за кредитними заявками. Наші пілотні програми для фермерів зараз запущено в декількох регіонах України, і вже найближчим часом їх географію буде розширено.

Які напрямки з роботи із населенням планує розвивати ваш банк?

Кредитні пропозиції для фізосіб – як стандартні ринкові продукти, так і ексклюзивні пропозиції для наших зарплатних клієнтів; поліпшення якості інтернет-банкінгу, що дасть можливість створити додатковий рівень комфорту для більшості клієнтів; карткові проекти, зокрема й у партнерстві з відомими торговельними мережами. При цьому ми маємо намір продовжувати розвивати депозитні програми, пропонуючи українцям ефективні й комфортні умови для примноження їхніх коштів.

Джерело: «Личный счет» №4,2016