Вишивальниця Алла Довбня: «У кожній роботі живе частинка моєї душі»

Психологи рекомендують більше часу приділяти своїм захопленням. Вишивальниця Алла Довбня із Дніпра згодна з порадою фахівців. Каже, голка й муліне допомагають їй розслаблятися та відпочивати.

Своїм власним рецептом відновлення сил жінка поділилися в рубриці ДніпроОДА «Наші люди».

Один класик влучно підмітив: радість життя – у творчості. У цьому переконуєшся, дивлячись на роботи вишивальниці Алли Довбні. У її вишивці – глибина, витонченість, чистота та досконалість форми.

Творчий порив Алла відчула у два роки. Тоді дівчинка вперше потягнулася до муліне. Та вдалося хіба що заплутати різнокольорові нитки. Відтоді муліне й голка дарують їй натхнення 40 років поспіль. Жінка упевнена, любов до вишивки криється у її родових коренях.

«У моїй родині вишивали і бабуся, і матуся. Вправно володіють голкою і сестра, і донька, – розповідає Алла. – Моє прізвище походить від слова «довбанка» У вишивці є такий прийом. Це коли в одну точку робиться багато маленьких стібків. Виходить квадратик з дірочкою посередині. Довбанку використовують при вишиванні рушників і жіночого вбрання».

Виявляється, існує понад 300 видів стібків. Вишивальниця зізнається, відчуває неймовірну радість, коли відкриває для себе черговий незвичний прийом.

Найпершою роботою, гідної уваги, вважає сорочку, вишиту власноруч ще в студентські роки.

«У 80-х роках гуляла в тій вишиванці вулицями Києва. Дуже пишалася собою тоді», – каже вишивальниця.

У кожну свою річ Алла привносить авторські елементи ручної роботи. Аргумент простий: не бажає миритися зі штампами та прагне бути оригінальною.

Дивлячись на її творіння здалеку, створюється враження, що вони виконані за допомогою пензля й фарб. Хоча насправді художність передає звичайне муліне – стібок за стібком, тон за тоном...

«У моїх роботах превалюють пастельні кольори. Вони якось більше до душі, – ділиться майстриня. – Картини я не вишиваю, натомість подобається оздоблювати рушники, одяг, скатертини».

Зізнається, «малювати» голкою непросто, але оригінальність легко не дається. Кожна робота – це місяці, а то й роки кропіткої роботи. «У вишивці є свої секрети. Наприклад, вишивати хрестиком краще голкою з тупим кінцем. Крім того, нитку треба весь час розкручувати, тоді малюнок виходить гладенький та бархатистий», – ділиться премудростями вишивальниця.

Сьогодні своїм роботам Алла находить практичне застосування – дарує їх близьким, рідним та знайомим. Жінка отримує насолоду, сидячи у своїй майстерні за рукоділлям. І сон уже стоїть за дверима, а вона, схилившись над роботою, стібок за стібком все творить нев’янучі букети.м

«Від вишивки отримую естетичне задоволення. Це навіть не хобі, а покликання. Хоча за освітою я – математик-програміст. У кожній вишитій роботі живе частинка моєї душі», – зізнається Алла Довбня.