Борис Філатов: наступного року у Дніпрі на проєкти «Бюджету участі» виділять близько 31 млн грн

У Дніпрі підбили підсумки четвертого етапу «Бюджету участі» – програми, котра дозволяє містянам отримувати муніципальні кошти на втілення корисних розробок і проєктів.

За три роки існування партиципаторного бюджетування нинішній сезон став рекордним. Так, дніпряни зареєстрували 465 ініціатив. Перемогу здобули 107 проєктів.

Міський голова Дніпра Борис Філатов наголосив: мерія і надалі підтримуватиме «Бюджет участі».

«Як ви пам’ятаєте, навесні активно обговорювалося питання, що у зв’язку з ліквідацією департаменту з питань енергоефективних технологій та ініціатив партиципаторний бюджет скасують. Було багато спекуляцій, утім зрада – не здійснилась. Платформа перейшла до іншого департаменту. І «Бюджет участі» збільшив обороти. Політично я підтримую цей проєкт. У бюджеті (йдеться про муніципальний кошторис, - ред.) наступного року ми виділяємо близько 31 млн грн на «Бюджет участі»», – зазначив Борис Філатов під час пресконференції 28 листопада.

Очільник міста також закликав дніпрян ще активніше долучатися до «Бюджету участі». Водночас Борис Філатов підкреслив: він не має наміру допомагати або лобіювати просування ініціатив, котрі не пройшли етап відкритого голосування у жодних програмах, які передбачають співфінансування.

«Я не застосовуватиму наявні в мене владу та авторитет. Є відповідні органи та комісії, а рішення ухвалюються відкрито. Тож прошу не чіпати мене з цього приводу та не засилати до мене шановних депутатів міськради і таке інше», – додав мер Дніпра.

Четвертий етап «Бюджету участі» розпочався 21 липня. Найбільшу кількість проєктів подали в галузі освіти (53 %), культури (13 %) та спорту (10 %).

«Цього року у нас нова перемога: максимальна кількість проєктів, поданих до розгляду, були направлені на голосування – 96 %. Конкуренція цього року була велика – за всіма типами проєктів. Усі засідання комісій транслювалися онлайн. Голосування також проходило онлайн – за допомогою банкінгу-ІD або електронного цифрового підпису. Паперового голосування не було», – розповіла директорка департаменту інноваційного розвитку міськради Дніпра Юлія Павлюк.

Нині Дніпро вважається одним із прикладів найактивнішого впровадження партиципаторного бюджетування в Україні. Це показав, зокрема, цьогорічний – четвертий етап. Так, понад 105 тис. громадян віддали більш ніж 334 тис. голосів за вподобані ідеї. Це майже у 7 разів більше, ніж торік. Найактивнішими стали перші та останні дні голосування.

Загалом із восьми великих гуманітарних проєктів-переможців п’ять стосуються впровадження в школах міста STEM-технологій. Ще тринадцять подібних ініціатив здобули перевагу в групі малих. Також у цій категорії одним із лідерів визнали розробку наймолодшої авторки, сімнадцятирічної Ірини Сєрової. Дівчина пропонує створити шкільне радіо — як сучасний інформаційний простір для учнів і батьків. Серед великих муніципальних проєктів лідерами стали ініціативи ревіталізації двох зелених зон міста (скверу на Слобожанському проспекті і зеленої зони біля ВПУ № 17), а також задуми щодо встановлення відеокамер з підключенням до системи «Безпечне місто» на житломасивах Парус і Ломівський. Перевагу у голосуванні здобуло і створення активних дитячо-спортивних зон відпочинку та різні соціальні ініціативи.