Диагноз – онко: педіатриня з Дніпра розповіла, як правильно спілкуватися з дитиною, у якої рак

Рак – це хронічне захворювання, з тривалим лікуванням, яке змінює життя родини з моменту встановлення діагнозу. Люди нерідко вимушені боротися не тільки з хворобою: стигматизація, відчуження близьких, брак підтримки.

Як пройти через такі випробування, Відкритому розповіла заступниця медичного директора з педіатрії та онкогематології однієї з дитячих лікарень у Дніпропетровської області Наталія.

За кілька останніх десятиліть з розвитком медицини онкологічні захворювання перестали бути однозначним вироком. Рак успішно лікують не тільки на початкових етапах, та й сама діагностика стала точнішою і доступнішою. Однак, онкологічні захворювання досі оповиті величезною кількістю міфів.

Попри просвітницьку діяльність психоонкологічних спільнот, багато людей досі думають, що у хворих особлива важка енергетика, що раком можна заразитися повітряно-крапельним шляхом або через спільні предмети побуту. Є й інша проблема – віра в родові прокляття або послання хвороби за гріхи, звинувачення хворого в тому, що він сам винен у своїх бідах.

«Наше суспільство дуже категоричне до онкологічних захворювань. Іноді, навіть самі батьки стигматизують своїх дітей та родини. На сьогодні рак лікується: це 80-85% ремісій після лікування при деяких захворювань. Не варто обмежувати своїх дітей в усьому. Вважаю, варто долучати психологів до терапії, перш за все, для батьків. Позитивне налаштування на лікування – це вже половина справи. Важлива роль лікаря, адже багато залежить від того, як повідомляється родині про рак дитині, в яких умовах, як пояснюють щодо варіантів лікування і так далі», – розповіла заступниця медичного директора з педіатрії та онкогематології однієї з дитячих лікарень у Дніпропетровської області Наталія.