Люди Дніпра: архітектор Віктор Троценко

100 років тому цей архітектор почав проектувати забудову району сучасного проспекту Мазепи.

На цей час ім'я цього архітектора було відоме лише вузькому колу фахівців. Але нову хвилю інтересу до його імені здійняла чергова серія топонімічних змін.

Колишня вулиця Волзька у Новокодацькому районі отримала ім'я цього архітектора. Це – дуже доречне та символічне перейменування, оскільки нова вулиця Віктора Троценка розташована поряд із проспектом Мазепи, до розвитку та забудови якого він мав безпосереднє відношення!

Детальніше про долю та проекти цього архітектора розповів відомий дослідник історії нашого міста та краю Олександр Ярошенко:

«Як усі знають, зараз наше місто позбувається усіх топонімів, що пов’язані з країною-агресором, Московією і московитськими окупантами.

Так пішла у небуття і назва Волзька.

А хто такий Віктор Троценко?

А це був достатньо відомий архітектор, будинки якого стоять по нашому району. І саме він у 1920-ті роки перший накреслив на папері сучасний пр. Мазепи. Так на степовому пагорбі почав виникати наш район. Тож пропоную невеличку історичну довідку.

Приблизно у 1923-24 роках промисловий трест Південкриця (Югосталь) починає проєктування великого селища для робітників заводу ім. Петровського під назвою «Нова колонія», або ще була друга назва «селище ім. Фрунзе». Для цього відводиться велика ділянка землі на заході міста вище сучасного пр. Нігояна. Для виконання архітектурного проєкту трест запрошує талановитого харківського архітектора Віктора Троценка, що був відомий застосуванням у своїх роботах національного українського стилю.

Першою чергою будівництва були квартали проспекту у межах сучасних вулиць Самодриги (перша назва була вул. Підпільна, друга назва Яшина), Революційної, Дунаєвського, В.Івасюка (раніше Ногінська) і К.Гордієнка (раніше Матлаховська).

У 1925-26 роках за проєктами Віктора Троценка із великою швидкістю на цих вулицях зводяться одноповерхові котеджні будинки на дві квартири. Ознаками українського стилю цих споруд є характерна форма дахів. Будинки зводились методом па́лублення (рос. «опалубка») зі шлаку і в народі називались шлакоби́тними або би́тими. Така назва пов’язана із процесом набивання шлаку у па́луб. Напочатку усі вони мали відкриті веранди.

Ці будинки і досі стоять на вказаних вулицях, звісно що з багатьма прибудовами і усі веранди пізніше замуровані. Подаю ці будинки на архівних світлинах 1920-х років.

Але метод будівництва одноповерхових будинків виявився дорогим і занадто европейським. Вони одразу перетворились на дуже тісні комуналки, де в кожну кімнату заселили цілу родину.

У 1926-1929 роках за проєктами В.Троценка триває подальша забудова теренів нашого проспекту вже двоповерховими будинками значно більших площ. Із цеї другої черги будівництва найбільш цікаві будинки були зведені на сучасній вул. Івасюка (раніше Ногінська). Тут уже ознаки українського стилю простежуються не тільки у формі дахів, а і повною мірою на фасадах де є в т.ч. і шостикутні вікна. Подаю вигляд цих будинків на світлинах.

Звісно, навіть і ці двоповерхові будинки частково були уведені в експлуатацію як гуртожитки і комуналки. Поза тим, селище Фрунзе увійшло в часописи і каталоги тої доби як зразкове селище для пролетаріяту.

Подальша доля архітектора Віктора Троценка склалась драматично.

Під час Другої світової війни він залишився у Харкові під німецькою окупацією. Після війни такі люди називались «ворогами народу». Тож Троценка після закінчення війни заарештували і запроторили у сталінські концтабори на Північ.

Але він вижив, відбув термін покарання і через роки повернувся додому.

На схилі віку В.Троценко написав спогади про свій життєвий шлях, ці документи зараз зберігаються у Національній книгозбірні ім. Вернадського у Києві.

У своєму тексті я уживаю питомий український правопис «скрипниківка» 1929 р. Звідси такі слова як соціялістичний, пролетаріят, европейський, матеріяли тощо.

У підготовці цеї довідки використані в т.ч. матеріяли історика Валентина Старостіна».

Фото з архіву Дмитра Кубанова, Олександра Волока, Андрія Соколенка, Віктора Єкшова