На сайті Президента України з’явилась петиція про присвоєння військовослужбовцю Скворцову Владиславу Юрійовичу почесного звання Героя України (посмертно).
Ще при житті командування Владислава збирали документи на подання на орден Богдана Хмельницького і Героя України, але людина, яка цим займалася теж загинула і всі зв’язки обірвалися…
Для розгляду петиції необхідно зібрати 25 тис голосів. Підписати петицію можна авторизувавшись на сайті через Bank ID за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/175100
Владислав народився 29 липня 1996 року в селі Левенцівка, Дніпропетровської області. Ще у 2014 році своє 18-річчя зустрів, воюючи за світле майбутнє України на Донецькому напрямку. У червні 2014 року був добровільно зарахований у особовий склад БПСМОП «Шахтарськ». Приймав участь у визволені населених пунктів: Піски, Марїнка, Ілловайськ, Широкине.
Все своє життя Влад присвячував розвитку у військовій справі. Він жив цим і готувався до оборони своєї Батьківщини кожного дня.
Займався бойовим самбо та пауерліфтингом. Під час 7-го Відкритого Кубку ВПА Україна 2017 року виконав норматив(класифікацію) «Кандидат в майстри спорту» з загальним результатом 465 кг.
3 січня 2017 року був прийнятий на роботу в КП «Патріот», на посаду – «інспектор з оборонно-масової роботи». Де проводив чисельні заходи по розвитку української молоді.
Восени 2018 року виконував бойові завдання в районі селища Водяне, Донецької області у складі 2 сотні 8 батальйону УДА.
2020 року почав проходити службу в ЗСУ механізованого батальйону 93 окремої мех. бригади «Холодний Яр» у офіцерському складі (старший лейтенант). 2020 року брав участь у ООС у складі ОТУ «СХІД». 2021 року прийняв посаду командира взводу.
2022 року з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України у складі 93 бригади прийняв бій з окупантом на Сумщині у м.Охтирка. Приймав участь у героїчному звільнені м.Тростянець. Після успішного визволення Тростянця одразу були переправлені на Ізюмський напрямок. Де і віддав своє життя у запеклих боях з окупантом за НАШУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Залишивши свою 5 місячну донечку, яку дуже любив і бачив останній раз у майже 3-х місячному віці.
Владислав був відмічений своїми побратимами як неперевершений професіонал своєї справи. Справжній командир. Відважний, зрівноважений з незламною вірою у Перемогу та своїх побратимів. Він був зразковою людиною з чіткими принципами та високою мораллю.
Підписати петицію можна авторизувавшись на сайті через Bank ID за посиланням.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |