Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
чт, 25 апреля 2024
10:57

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Таємниці Дніпра: день народження міського телебачення

|«« «« »» »»|

30 квітня виповнюється рівно 65 років з дня першої місцевої телевізійної передачі в Дніпрі.

Міський сайт вирішив нагадати про історичні подробиці виникнення телецентру та телевежі у нашому місті.

Скільки років будували телецентр та телевежу в нашому місті? Як відбувався перший місцевий телевізійний ефір, і хто брав участь у ньому? Що саме показували дніпрянам з «голубих екранів» шість десятиліть тому? Коли чорно-біле телебачення у нашому місті стало кольоровим?

Витоки дніпровського телебачення допоможе згадати давній друг Міського сайту, кандидат історичних наук, завідуючий відділом Дніпропетровського Національного музею імені Яворницького Максим Едуардович КАВУН.

Перші «невдалі» телевежі міста – Гірничий інститут та Преображенський собор

«У першій половині двадцятого століття в розумах містян повністю панували кіно та радіо, - розповідає Максим Кавун. - У 1926 році розпочалася історія радіо у нашому місті. І лише у післявоєнний період, у 1950-х роках, у життя містян почало входити телебачення.

Першу спробу телевізійного ефіру на території України було здійснено 1 лютого 1939 року в Києві. Проте війна затримала розвиток телебачення. Лише 6 листопада 1951 року київський телецентр випустив перший ефір. 7 травня 1951 року розпочалося мовлення з аматорського телецентру у Харкові. У 1953 р. було збудовано київський телецентр на Хрещатику. У 1954 році було збудовано потужний телецентр у Харкові.

За традицією того часу спочатку можливості «блакитного екрану» оцінили в столицях СРСР – Москві, Ленінграді, згодом у Києві.

Інтрига історії телебачення в нашому місті в тому, що телевізійні передачі розпочалися у нас на три роки раніше першого офіційного ефіру, а саме на початку осені 1955 року.

У пошуках місця для влаштування пункту прийому спочатку було вирішено зупинитися на Жовтневій (зараз Соборній) площі. Обладнати ретранслятор побажали… у Преображенському соборі. Однак у 1950-х роках будівля ще стояла в руїнах, без свого знаменитого шпиля (який відреставрували лише в 1972 р.). Тому насправді роль першої телевежі недовго «виконувала» вежа Гірничого інституту (у головному корпусі).

У грудні 1956 року було отримано стійкий сигнал із Харкова. Дніпропетровці дивилися передачі Харківського телецентру, який працював на третьому телевізійному каналі.

Регулярні телепередачі розпочалися в березні 1957 року. Газета «Днепровская правда» у квітні 1957-го відзначала:

«В первых числах марта телевизионные передачи начались и в Днепропетровске. Теперь они будут проводиться регулярно два раза в неделю – в субботу и в воскресенье. Это достигнуто после упорных трудов любителей и специалистов телевидения… Длительное время не удавалось добиться качественного приема. Тогда было решено… построить между Харьковом и Днепропетровском радиорелейную линию. Изготовили телевизионный и звуковой передатчик, силовое и коммутационное оборудование. На промежуточных пунктах сооружены две металлические башни высотой в 65 метров каждая».

Перший пункт цієї лінії було встановлено у м. Краснограді, другий – у селі Голубівка, за 56 км від Краснограда та за 57 км від Дніпропетровська.

Рівень прийому був досить слабким. Нерідко глядачі спостерігали картину: на екрані з'являлися білі плями, зображення ховалося за сіткою, пропадав звук тощо. Наприклад, пропадав ефір 22 травня та 17 червня 1957 року.

Телецентр у місті збудували за 2 роки

Рішення про будівництво телевізійного центру у Дніпропетровську ухвалила міська рада у грудні 1955 року. Нині можна почути, що неправильно було розташовувати телецентр у густонаселеній зоні. Однак насправді, для будівництва комплексу обрали територію, яка ще в 1930-х роках вважалася… південною околицею міста. У 1930-ті роки тут розташовувався «міський розплідник» дерев.

Телецентр розташувався на тодішній вулиці Лева Толстого. Це були останні квартали старого Катеринослава. Саме тут проходила межа міста на революційний 1917-й рік. Перша назва вулиці – Курінна, надана ще за «списком» Дмитра Яворницького. Будівництво телецентру дало вулиці нову назву – Телевізійна.

Власне будівництво телецентру розпочалося 1956 року і тривало 2 роки. Як тоді водилося, будівництво називалося «об'єкт № 1750». Підготовчі роботи стартували восени 1956-го. Газета «Зоря» у січні 1957 року писала:

«У вересні минулого року на вулиці Толстого у Дніпропетровську почалося спорудження телевізійного центра, одного з 75 телецентрів країни, які будуть введені в дію до 1960 року. Уряд асигнував на ці цілі 22 мільйони карбованців. Зараз розгорнулося будівництво апаратно-студійного корпусу, ультракороткохвильової радіостанції, гаража з котельною, фільмосховища, житлового будинку на 47 квартир для майбутніх працівників телецентра, монтаж башти та інші споруди. На будівельному майданчику зараз працює близько 100 робітників Дніпропетровського будівельного тресту № 17. Спорудження телецентра має бути закінчено в 1958 році».

Телевежа-«пенсіонерка»: височить над містом 65 років

Дніпровська телевежа також збудована навесні 1958 року. Це складна інженерно-архітектурна споруда, яка досі домінує у панорамі сучасного міста. Башта формує панораму нагірної частини, її добре видно за десятки кілометрів.

Газета «Зоря» у січні 1957 року писала:

«Дніпропетровський телецентр являтиме собою цілий комплекс споруд. Високо в небо підніметься сталева ажурна башта, висотою в 192 метри, на якій будуть встановлені антени телевізійних, мовних ультракороткохвильових передатчиків, що працюють з частотною модуляцією, а також приймальні антени радіорелейної лінії і пересувної телевізійної станції. Висота башти і потужність телевізійної станції забезпечить чітке приймання телепередач в радіусі до 60-70 кілометрів».

Спорудження телевежі завершилось навесні 1958 року. Висота вежі – близько 200 метрів. У пресі можна зустріти різні цифри – 180, 192 чи 196 метрів. Ймовірно, це з методикою підрахунку висоти, з урахуванням антени (10-16 метрів).

Башта, зважаючи на свій солідній вік, періодично проходить ремонт конструкцій. Один із таких ремонтів проходив влітку 1992 року. Цей ремонт запам’ятався городянам тим, що телебачення вимкнули на цілий тиждень, перервали навіть мегапопулярний серіал «Багаті теж плачуть». Але згодом пропущені серії продемонстрували у запису на місцевому каналі..

На жаль, з архітектурної точки зору дніпровська телевежа типова і не є чимось оригінальним. Звичайно, її не можна порівняти зі знаменитими вежами в Берліні, Торонто, Шанхаї та інших містах світу.

Будинок телецентру на свій час відзначався технічною «начинкою»

Комплекс телецентру, збудований у 1958 році, для свого часу був ідеально технічно оснащений. Двоповерхова будівля, яка виходить фасадом на Телевізійну вулицю, також не стала пам'яткою архітектури. Будівля масивна, але ближча за архітектурою до «хрущовок».

Натомість «начинка» телецентру вражала сучасників. У головному приміщенні було обладнано дві студії – велику концертну та макетно-дикторську, з якої передавалися лекції, виступи «найкращих людей нашої області», літературні, наукові передачі тощо. Зі спеціальної апаратної проводилася передача кінофільмів та концертів інших телецентрів, знятих на кіноплівку.

Основний павільйон площею 300 квадратних метрів було введено в дію трохи пізніше за першу передачу – наприкінці 1958 року. На той момент у будинках містян було вже 7000 телевізорів!

Першою «телезіркою» став… міський голова

30 квітня 1958 року о 17:00 відбулася перша передача міського телебачення. В ефірі з'явилася спеціальна телевізійна заставка «Показує Дніпропетровськ». Перше слово взяв тодішній голова міськвиконкому Микола Гавриленко. Тож «героєм» першої передачі нашого ТБ став міський голова. Він привітав телеглядачів із визначною подією – початком регулярної трансляції телепрограм.

Микола Євстафійович Гавриленко (1908-1968) – один із найвідоміших керівників нашого міста за всю його історію. Майже двадцять років (1944-1953, 1957-1963) був очільником міста, керував відновленням після війни, дбав про його благоустрій. "Мер"-довгожитель на посаді, на жаль, рано помер від інфаркту. Його ім'я носить вулиця, колишня Шкільна, в районі проспекту Поля (Кірова).

Історія зберегла імена тих, хто готував першу телепередачу. Ось їхні імена: директор телестудії М.Т. Горяной, звукорежисер Микола Дібрівний, телеоператор Леонід Плещенко, режисер з Харківської телестудії (прізвище не встановлено), перший диктор Наталія Нікітіна, асистент режисера Станіслав Пацюченко, помічник режисера Євгенія Северина, працівник адмінгрупи Юхим Уманський, кіномеханік Володимир Демченко. За пультом апаратної знаходилися інженери та техніки В.М. Візун, Ю.П. Сальников, В.Д. Карт, Л.В. Дудникова, передавачами керував інженер І.І. Живило.

«Добрий вечір, товариші»: перші місцеві новини та концерти

Передачі нашого телецентру спочатку приймалися в радіусі 60-80 кілометрів. Охоплювали вони лише вечірній ефір і тривали лише кілька годин. Газета «Зоря» у жовтні 1959 року описувала:

«Нечутно спускаються сутінки над містом. І коли у вікнах після сьомої години менше вогнів, ви вже знаєте: в цих квартирах засіли біля телевізорів. Нарешті зникає настроювальна таблиця. Привітно посміхаючись, диктор урочисто оголошує: - Добрий вечір, товариші!».

А в листопаді 1959 року та сама газета писала про роботу телебачення:

«Телевізор, який ще недавно був новинкою, сьогодні міцно ввійшов у побут населення наших міст і сіл… Близько двох років працює Дніпропетровська студія телебачення. Минули труднощі організаційного періоду, нагромаджено певний досвід роботи. Влаштовуються передачі з тематичних циклів: «За технічний прогрес», «Семирічку-достроково», «Новини Дніпропетровщини», «Улюблені артисти кіно», спортивні та музичні передачі. Створено телевізійні журнали: «Народна творчість», «Мистецтво», «Для жінок» та ін.».

Активно виступали на ТБ наші письменники – практично від початку ефірів. Зокрема, 1959 року виступили письменники Олександр Билінов, Федір Залата, члени літературної групи «Плавка» заводу імені Петровського та інші.

Автори нарисів історії дніпровського телебачення І. Шило, В. Петренко, М. Бондарчук у 1993 році писали:

«В июле 1958 года выдается первая передача для детей и первый концерт художественной самодеятельности. Выступал творческий коллектив Дома культуры треста № 17, который сооружал телецентр. Концертную программу вел сотрудник многотиражной газеты треста В.Д. Каневский, который впоследствии долгие годы возглавлял музыкальную редакцию студии. Выдавал передачу Н.А. Бондарчук, ставший затем главным режиссером студии», а ныне ее директор.

Появляются выпуски «Новости дня», в дальнейшем – «Днепровские новости». Среди первых редакторов местного телевидения – Н.И. Рогачева, Т.С. Ковальчук, Н.М. Лысенко, Г.А. Ступаков, посвятившие все свои трудовые годы телевидению.

Летом 1958 года в жанровую партитуру вещания вливаются телеспектакли».

В цілому, перші передачі дніпровського ТБ 65 років тому були аналогічні сучасним за типологією та контентом. Але, звісно, кардинально відрізнялася стилістика подачі матеріалу.

Перші десять років: лише прямі ефіри

Дуже цікаво, що перші десять років інформаційні передачі йшли виключно у прямому ефірі! І лише 1968 року на студії телебачення з'явився цех відеозапису. А зараз мода на прямий ефір знову виборола ТБ-екрани.

За перші десять років дніпропетровське ТБ вийшло на нові горизонти. У серпні 1966 року наша телестудія вперше вийшла на «Інтербачення», тоді ця мережа об'єднувала ТБ країн «соціалістичного табору». Було показано документальний фільм «Герб міста», використано синхронне інтерв'ю. Тоді Дніпропетровськ вперше дивилося пів-Європи…

У липні 1964 року вперше на екрани вийшов місцевий «Блакитний вогник», аналогічний столичним передачам. Виступали місцеві артисти. А на початку 1967 року городяни вперше отримали можливість дивитися кольорові передачі. Власні ж кольорові передачі наша студія почала виготовляти тільки восени 1976 року.

До початку сімдесятих років наша місцева студія телебачення налічувала понад сто співробітників – редакторів, режисерів, дикторів та інших. І понад 200 людей забезпечувало ефіри. Структура телестудії ділилася на головну редакцію суспільно-політичних передач (7 галузевих редакцій) та головну редакцію художнього мовлення (4 редакції).

До кінця 1980-х років Дніпропетровська студія телебачення залишалася єдиним телемовцем у нашому місті. У ринкові дев'яності роки кардинально змінилася структура мовників: з'явилася ціла мережа нових ТБ-каналів. «Стара» студія збереглася, але неодноразово перетворювалася. У 2000-ті роки на базі телецентру виник 51 канал. Наразі тут працює «Суспільне. Дніпро».

***

Подробиці подій заснування та будівництва телецентру та перших телепередач уже давно стали історією, залишилися лише у документах та фотографіях. Сьогодні ТБ потроху поступається місцем новим інформаційним технологіям. Живим історичним символом місцевого ТБ є наша телевежа, яка височіє над Дніпром. Башта – тепер уже пенсіонерка, також відзначає 65-річний ювілей», - завершує Максим Кавун.

Gorod.dp.ua на Facebook.


Виталий  (19.01.24 14:17): Теперь телеканалов много - а телевидения по сути уже и нет! Ответить | С цитатой
Магнитофон  (01.05.23 11:10): Был телевизор КВН. Купил Включил Не работает. Ответить | С цитатой
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами
•  «Купатись заборонено»: пляжного сезону у Дніпрі не буде (11)

•  У Дніпрі на Набережній Січеславській продовжують будувати дуже яскравий комплекс (9)

•  На Орелі браконьєр наловив червонокнижних карасів (8)

•  15 років за ґратами проведе зрадник, який наводив російські ракети на Придніпровську ТЕС і «полював» за системами ППО (7)

•  На вулиці Гаванській зіткнулися ЗАЗ та ВАЗ: троє постраждалих (6)

•  На вже збудований водогон Хортиця - Марганець хочуть витратити ще 2 мільярди гривень (5)

•  Утворюється метровий шар піни: у Дніпрі в озеро Куряче з колектора виливаються відходи (5)

•  У Дніпрі затримали 19-річну жінку, яка вирішила продати свого дворічного сина за мільйон гривень (4)

•  На житловому масиві Сокіл зроблять три нові «острівці безпеки» (4)

•  У Дніпрі пройде великий суботник до Всесвітнього дня землі (4)


* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
65
лет со дня первой местной телевизионной передачи в Днепре

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте