Мінімальну зарплату в Україні хочуть підвищити на 14%: на що це вплине

Підвищення мінімальної зарплати у 2023 році не проводили. Але в уряді мають такі наміри у наступному. Що підвищиться разом із мінімалкою?

Шлях до зростання

Повномасштабне вторгнення росії зламало цілу низку фінансових планів уряду. Одним із таких було підвищення мінімальної зарплати до 7665 грн з 2024 року. До цієї планки збиралися крокувати поетапно, піднявши розмір з 5000 грн до 6000 грн у 2020 р., потім до 6500 грн у 2021 р. До 6700 грн, які маємо й зараз, дісталися у заплановані терміни, з жовтня 2022 р.

У 2023 р. мав бути перегляд та зростання до 7176 грн. 7665 грн вона мала сягнути з початком 2024 р., але мінімалку заморозили, і план зірвався.

Проте, як інформують у Федерації профспілок, є вірогідність, що тільки пропустимо один етап. Зараз там разом із урядом обговорюються новий розмір мінімалки, який закладуть у бюджет на 2024 р.

Попередні розрахунки від Мінекономіки – 7651 грн у наступному році. Тобто зростання на 14% і майже той самий розмір, який два роки тому уряд закладав у бюджетну декларацію на 2022-2024 рр. (її підтримала Верховна Рада).

Згідно із законом про оплату праці, зарплата має бути на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитмінімум для цієї категорії за бюджетом-2023 – 2684 грн. Проте законодавство із цим показником може “гратися”. Бо окрім того, що затверджують щорічно у законі про головний державний кошторис, передбачено ще й розрахунок фактичного розміру, який веде Мінсоцполітики.

У відкритому доступі на сайті Міністерства останні дані про фактичний розмір датуються січнем 2022 р. Проте уряд має більш свіжі дані. І станом на квітень-2023 фактичний розмір прожитмінімуму для працездатних сягає 7782 грн. Пропозиції щодо нового рівня мінімалки стають до нього трошки ближчими.

На що впливає розмір мінімальної зарплати?

Коли змінюється мінімальна зарплата, відбувається перегляд цілої низки податків, внесків, платежів. Наводимо основні.

Транспортний податок. Його ставка в Податковому кодексі України (ПКУ) незмінна – 25 тис. грн. Але з підвищенням мінімалки зростає і порогова вартість авто, з якого податок потрібно сплатити. За ст. 267 Податкового кодексу, об'єкт оподаткування – це легковик, середньоринкова вартість якого перевищує 375 розмірів мінімалки. Якщо зараз це авто вартістю понад 2 512 500 грн, то після перегляду базового показника – понад 2 869 125 грн.

Єдиний податок. Для ФОПів першої групи ЄП прив'язаний до прожиткового мінімуму – 10% його розміру. А от ФОПи другої групи сплачують ЄП, що дорівнює 20% мінімалки станом на 1 січня. Зараз це 1340 грн. Після підвищення мінімалки до запропонованого рівня – 1530 грн.

З квітня 2022 р. в ПКУ є норма про те, що сплата ЄП ФОПами першої та другої груп добровільна. Наче до кінця воєнного стану. Але незабаром будуть зміни.

29 травня ВР узгодила у першому читанні кабмінівський законопроект 8401 . Він повертає цілу низку податкових вимог на довоєнні позиції, що є зобов'язанням перед кредиторами. Стосується це й скасування добровільної сплати єдиного податку. Якщо законопроект ухвалять у нинішньому вигляді, ФОПи першої та другої груп в обов'язковому порядку сплачуватимуть ЄП з 1 липня 2023 р.

Мінімальний ЄСВ. Його сплачують ФОПи, а також роботодавці в тому випадку, якщо зарплата співробітника нижча за мінімальну. Ставка – 22% від мінімальної зарплати. Зараз становить 1474 грн, а після підвищення мінімалки буде 1683 грн на місяць. Нагадаємо, що з березня 2022 р. і до кінця дії воєнного стану ФОПи можуть не сплачувати за себе ЄСВ, але в такому випадку їм не нараховують стаж.

Вартість страхового стажу. Для того, щоб вийти на пенсію за віком, необхідно мати достатню кількість страхового стажу. Кілька років можна й докупити. Ціна прив'язана до мінімального ЄСВ, отже, до мінімальної зарплати. Для придбання стажу мінімальний ЄСВ помножують на коефіцієнт вартості компенсації при одноразовій сплаті. За один рік коефіцієнт становить 2, за два роки – 1,8, три роки – 1,6, чотири роки – 1,4, п'ять років – 1,2.

Зараз рік страхового стажу коштує 35 376 грн, два роки – 63 676 грн, три роки – 84 900 грн, чотири роки – 99 052 грн, п'ять років – 106 125 грн.

Після перегляду мінімалки та збільшення мінімального ЄСВ у 2024 р., рік стажу коштуватиме 40 392 грн, два роки – 72 706 грн, три роки – 96 941 грн, чотири роки – 113 098 грн, п'ять років – 121 176 грн.

Податок на нерухомість. Його сплачують за кожен квадратний метр понад порогові значення. Для квартири це площа 60 кв. м, для будинку – 120 кв. м. Податок місцевий, і на цьому рівні узгодують ставки. Законодавством окреслено максимальний розмір – 1,5% від мінімальної зарплати за кожен метр. У 2023 р. сплачуємо за 2022 р., і враховується розмір мінімалки, що діяв на той момент – 6500 грн. Отже, максимальна ставка податку за метр квадратний цьогоріч становить 97,5 грн.

У наступному році ставку рахуватимуть від 6700 грн – мінімалки станом на 1 січня 2023 р. Вона складе 100,5 грн. Податок, який залежатиме від мінімалки 7651 грн, заплатимо у 2025 р. Якщо умови законодавства не зміняться, він складе 115 грн за квадратний метр.

Є кілька показників, на які впливає розмір мінімалки. Порівнюємо їх, виходячи із мінімалки 6700 грн, що маємо зараз, та запропонованого на 2024 р. – 7651 грн:

• максимальна база нарахування ЄСВ на місяць. За законодавством вона дорівнює 15 розмірам мінімалки. Зараз це 100 500 грн, буде 114 765 грн. Цим розміром обмежені суми допомог з тимчасової непрацездатності та у зв'язку з вагітністю та пологами;
• лікарняні та декретні. Розміри залежать від середнього заробітку. Але не в тому випадку, якщо страховий стаж мінімальний. Якщо він становить менше 6 місяців, розрахунок ведуть від мінімальної середньоденної зарплати. Це розмір мінімалки, що поділений на 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів у році). Лікарняні зараз за недостатнього стажу – 220,11 грн, а будуть 251,35 грн. Такий самий мінімальний розмір декретних за недостатнього стажу. Максимальний розмір декретних за недостатнього стажу – два їхніх мінімальні розміри: 440,22 грн зараз та 502,7 грн після підвищення;
• мінімальна пенсія за віком відповідно до законодавства має бути 40% від розміру мінімалки. Зараз це 2680 грн, а після підвищення буде 3060,4 грн;
• добові . Неоподатковуваний розмір має становити не менше 0,1 розміру мінімалки станом на 1 січня на день. Зараз 670 грн, а після підвищення буде 765 грн. Це щодо відряджень по Україні, бо за її межами ПКУ визначає неоподатковуваний розмір чіткою сумою: до 80 євро;
• допомога по безробіттю .Розмір залежить від середньої зарплати та нараховується як відсоток від неї. Чим вищий стаж, тим більший відсоток. Але на час дії воєнного стану максимальний розмір цієї виплати обмежений розміром мінімальної зарплати. Отже, зараз обмежений 6700 грн. Якщо у 2024 р. правовий режим пролонгують, а мінімалка підвищиться, становитиме 7651 грн. Якщо воєнний стан завершиться, буде діяти інший максимум: півтора розміри мінімалки. Отже, 11 476,5 грн в разі підвищення та завершення воєнного стану.

До розміру мінімалки також прив'язані й деякі штрафи. Зокрема:

• за неоформлення працівника – десять розмірів (зараз 67 000 грн, а буде 76 510 грн);
• за порушення строків виплати зарплати – три розміри (зараз 20 100 грн, буде 22 953 грн);
• за недоотримання працівниками пільг та гарантій, які передбачені законами про військовий обов'язок, про альтернативну службу, про мобілізацію – чотири розміри (зараз 26 800 грн, буде 30 604 грн).

Наслідки підвищення мінімалки

Аналітик аналітичного центру “Об'єднана Україна” Олексій Кущ констатує, що мінімальна зарплата у нас не є інструментом соціальної політики. Це було як до повномасштабної війни. Не змінилося це й зараз. На добробут великої кількості людей її підвищення впливу не матиме.

“Є показник, який демонструє наскільки мінімальна зарплата впливає на трудові доходи. Якщо вона хоча б 50% від середньої, тоді її зростання впливає на соціальне забезпечення. Якщо менше, то вона недооцінена, і більша частина доходів перебуває у тіні, – каже експерт. – Тобто зростання мінімалки просто призведе до збільшення “білої” частини зарплати за рахунок “конвертів”.

Із показниками середньої зарплати є певні складнощі. Останні дані, які оприлюднював Держстат – за січень 2022 р. Тоді середня зарплата по Україні була 14 577 грн. Нинішня мінімальна – 46% її розміру.

Щодо середньої зарплати станом на зараз статистики бракує. Згідно із даними сервісу із пошуку роботи Work.ua, середня по країні, виходячи із пропозицій за вакансіями – 16 500 грн. Тоді нинішня мінімальна – 41% від середньої, а запропонована на наступний рік – 46%. Але ж є сподівання, що до кінця 2023 р. середня зросте.

Україна закарбувала наміри крокувати до ЄС і дотримуватися прийнятих там стандартів. Згідно із Директивою (ЄС) 2022/2041, про яку також нагадують представники профспілок, рекомендований розмір мінімалки й має становити половину розміру середньої зарплати.

“В Україні співвідношення мінімальної зарплати до середньої менше 50%. Це означає, що вона недооцінена з одного боку. З іншого, що високий рівень тіньових доходів, – пояснює Кущ. – Зростання мінімальної зарплати до зростання трудових доходів не призведе. Просто роботодавець сплатить більше податків, тоді як людина не отримає більшу зарплату. У нас мінімалка є інструментом бюджетної податкової політики, а не соціальної. Її застосовують для того, щоб збирати більше податкових платежів”.

Варто нагадати, що із зарплати утримують: 18% податку на доходи фізосіб, 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску. Зростає “біла” зарплата – акумулюється більше коштів. Для бюджету переваги очевидні. Враховуючи, що всі податки українців зараз йдуть на війну, важко сперечатися із тим, що надходження необхідно збільшувати. Але й з бідністю також треба боротися. Хоча б для того, щоб заохочувати біженців повертатися додому.

“Якщо уряд хоче проводити соціальну політику та підвищувати доходи населення, то треба підвищувати прожитковий мінімум для працездатних. Це призведе до зростання зарплат бюджетників за всією тарифною сіткою, починаючи із першого розряду, який до прожиткового мінімуму і прив'язаний. Також підвищувати мінімальну пенсію, що означатиме підвищення середньої пенсії, яка зараз трохи більша за 100 євро. Треба підвищувати і неоподатковуваний мінімум, так звану податкову пільгу, яка зараз 1342 грн (50% від прожитмінімуму для працездатних, – авт.). Це означатиме, що люди, які отримують мінімальну зарплату, матимуть на руках більше грошей. Тобто вони сплатять зі своєї мінімалки менше податків та кілька сотень гривень отримають на руки, – пропонує Кущ. – Ось прості механізми для того, щоб збільшити доходи”.

Експерт зазначає, що збільшення прожитмінімуму на 1000 грн принесе для людини, яка отримує мінімальну зарплату, більше користі, ніж збільшення мінімалки на 14%.

“У першому випадку людина получить більше, бо сплатить менше податків, – резюмує економіст. – У другому просто отримає трохи більшу “білу” зарплату. Але загальна сума доходів не зміниться, бо відносно невелика кількість людей працюють на мінімалку”.