Кривий Ріг потребує 11 млн кубометрів води на місяць: де стільки взяти?

Після руйнування Каховської ГЕС та обміління водосховища без дніпровської води залишилося 2/3 Криворізької агломерації.

Загалом до агломерації входить 800 тисяч осіб разом із селами, на каховській воді знаходилися  приблизно 550 тисяч людей. На транзитному «Південному» водосховищі залишилося води трохи більше, ніж на місяць. Щоб компенсувати відсутність Каховки місту потрібно 11 мільйонів кубометрів води на місяць. Це астрономічна цифра. Де місту взяти стільки?

  На найчастіші питання відповів голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.

 

1. Скільки потрібно води, щоб компенсувати відсутність Каховки?

– Астрономічна цифра - близько 11 мільйонів кубометрів на місяць (до 380 тисяч кубів на добу враховуючи споживання міста, сільського району та неминучого випаровування з «Південного»).

 

2. Де ми можемо взяти цю воду?

- Тільки з Карачунів, а до Карачунів перекидати з інших водосховищ Дніпровського каскаду, що стоять вище за течією.

 

3. Що для цього потрібно зробити?

- ГОЛОВНЕ ЗАРАЗ - ЦЕ НАЙСУВОРІША ЕКОНОМІЯ ВОДИ.

- Вже реалізується чотири технічні рішення:

Перше. Основний проект – це будівництво водоводів нижче за місто Кривий Ріг від річки Інгулець до «Південного». Інгулець будуть поповнювати з Карачунів. Перекидання води необхідно зробити на 30 кілометрів у кілька ниток труби діаметром 1020 мм плюс будівництво насосних, трансформаторних станцій, іншої інфраструктури, закупівля обладнання. На цей проект гроші виділив Кабінет міністрів України, розпорядник грошей «Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України». Агентством найнято підрядника – потужну компанію «Автомагістраль-Південь», яка до цього успішно реалізувала багато проектів Програми «Велике будівництво».

Адміністрація Кривого Рогу запропонувала технічні рішення, що необхідно зробити, місце водозабору, трасу прокладання труб, гідравлічні розрахунки та надає максимальну допомогу.

Вже працює понад 20 одиниць важкої техніки. Але терміни реалізації проекту залежатимуть від постачання труб, насосів та іншого обладнання з-за кордону. Це величезна кількість, яку треба спочатку купити, а потім привезти та укласти. Реальні терміни реалізації сьогодні, ймовірно, не може назвати ніхто.

  Допоміжні проекти (їх необхідно реалізувати для того, щоб дожити до реалізації основного проекту):

Друге. Перекид води реверсом через внутрішні трубопроводи АрселорМиттал. Для цього теж необхідно будувати насосні станції та водоводи, але в меншому масштабі. За успішної реалізації цього проекту можливе перекидання 25% необхідного обсягу (це до 95 тисяч кубометрів води на добу, більше система не пропустить). Але це теж необхідно робити хоча б для того, щоб компенсувати випаровування і не дати «Південному» повністю висохнути. Проект реалізують Арселор разом із Міськводоканалом без залучення державного фінансування.

  Третє. Побудувати нові трубопроводи та насосні станції, та використовувати воду КРЕСівського водосховища для поповнення «Південного». Обсяг води там дозволить закрити до 70% потреби терміном на три місяці (потім вода там закінчиться). Проект реалізує Міськводоканал своїми потужностями за кошти обласного та міського бюджетів.

  Четверте. Йде розширення (укладання труб більшого діаметру) усередині міста, у місцях з'єднання карачунівської води та каховської. Це робиться для того, щоб якнайдалі «продавити» карачунівську воду на північ міста і таким чином зменшити споживання з «Південного». Проект реалізує Міськводоканал спільно з ЮНІСЕФ.

  Робиться те, що ніколи не робилося. Фактично одночасно йде проектування, будівництво трас, закупівлі та інше. Робота ведеться практично цілодобово.

 

4. Чи може виявитися, що дві третини міста залишаться взагалі без води?

- Може. Найбільш критичний період – вересень-жовтень. Зараз гарантії по термінах – без наявності труб, насосів та інших матеріалів – дати не зможе ніхто.

 

5. Що ми робитимемо у такому разі?

Перше. Наразі відпрацьовується технічне рішення, яким чином «проштовхувати» карачунівську воду на північ міста при відключенні Центрально-Міського та інших районів міста, запитаних від карачунівської води. Якщо вийде, то режим роботи буде: один день одна половина міста з водою (Південь), другий день інша половина міста з водою (Північ). На жаль, це рішення неможливе для Інгульця (немає дотику карачунівської води з водою з «Південного»). Друге. Буде розвезення води цистернами та іншими ємностями. Наразі відпрацьовується, де ми зможемо залучити їх додатковий обсяг.

 

6. На які райони подається карачунівська вода, а на які вода з "Південного"?

- Центрально-Міський повністю, Металургійний, Саксаганський (до автовокзалу та Артема), Мирівське – це Карачуни. Решта міста – це «Південне».

 

7. Чи потрібно заощаджувати воду там, де подача йде з Карачунівського водосховища?

- Так. Тому що карачунівську воду «проштовхують» якнайдалі на північ, щоб зменшити споживання з «Південного».

8. За рахунок чого відбувається економія води?

- Максимальне зниження подачі води на промислові підприємства, заборона роботи мийок, заборона поливу зі шлангів (до речі, зараз найбільша проблема щодо витрати – приватний сектор, який намагається поливати цілодобово), зниження тиску на житловий сектор, робота водоканалу з 22.00 до 05.00 тільки в режимі циркуляції.

На жаль, зниження тиску води призводить до її відсутності на верхніх поверхах. У такому разі необхідно набирати воду на нижніх, та дзвонити у Водоканал і на гарячу лінію 15-20, щоб у дворі зробили колонку, в якій можна набирати воду (вже зроблено більше 170). При цьому в тих будинках, які ближче до насосної, тиск на верхніх поверхах буде вищим, ніж у тих, що стоять від неї далі.

 

9. Чи можемо ми не заощаджувати воду?

- НІ. Інакше вона гарантовано закінчиться за три тижні. Шляхом суворої економії ми маємо шанс дотягнути до реалізації проектів з перекидання води.

 

10. Чи можна використати шахтну воду, адже її у нас багато?

– Ні. Вона дуже високомінералізована і реальних технологій очищення не було знайдено навіть у найкращі часи.

 

11. Чому працюють деякі автомийки?

- Багато бізнесменів нас почули та зупинили миття автомобілів. Є безсовісні, які не відключилися і навіть зривають пломби з вентилів після примусового відключення. З сьогоднішнього дня у Кривому Розі у таких віпадках будуть викопувати труби й включять воду тільки після війни.

 

12. Чи можна зробити погодинні графіки подачі, щоб вода була погодинно, але у всіх – як було з електрикою?

- Такий варіант був би найсправедливішим. Але він є проблематичним технічно. Вода – це п'ять підйомів, при кожному з яких вода накопичується. Щоб злити систему потрібно добу, щоб її знову заповнити – дві доби. Це не працює з кнопки чи рубильника. Але зараз шукається технічне рішення, як, хай і не у всіх районах, але зробити погодинну подачу води для всіх.

 

13. Чи можна забезпечити місто питною водою шляхом буріння свердловин та створення бюветів?

– На жаль, ні. Перше – це незначний обсяг. Друге – у Кривому Розі під землею знаходяться високомінералізовані шахтні води, а не чиста вода. Точково в місті вже займаються відкриттям свердловин, наприклад, бювету на Інгульці, але це не вирішить проблему.

 

"Дорогі друзі! Я максимально відкрито виклав ситуацію. Це об'єктивна реальність, яку ми не можемо змінити – Каховського водосховища немає. Але ми можемо розуміти ситуацію, підтримувати та допомагати один одному. Зараз критично важливо залишатися людьми – наприклад, просто допомогти бабусі віднести два відра води на дев'ятий поверх. І кожному розуміти свою відповідальність за економію води.

  Наша велика команда робить все можливе, і навіть неможливе, щоб упоратися з наслідками цієї техногенної катастрофи", — пише Александр Вілкул.