В історичному музеї Дніпра збереглася унікальна книга

До наших днів збереглося лише три екземпляри цього видання.

Ця книга не така старовинна, як може здатися на перший погляд. Вона була видана у 1972 році. Але вся проблема в тому, що весь її тираж було знищено радянською цензурою. Дивом уціліли лише три екземпляри. Один із них зберігається у фондах Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького.

Про те, що це за книга, за що її знищила радянська влада та як вдалося зберегти унікальний екземпляр, розповіла співробітниця історичного музею Світлана Мартинова:

«У фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького у колекції літературних пам'яток зберігається рідкісний експонат – книга Павла Супруненка «Легенди Придніпров'я», видана у 1972 році. Весь тираж цієї книги у 15 000 примірників було повністю знищено. Залишилося лише три примірника, один із яких зберігається у музеї.

Приводом до її знищення, як і багатьох інших українських книжок, стала стаття Олександра Яковлєва «Против антиисторизма», опублікована в московській «Литературной газете» 15 листопада 1972 року. Стаття містила критику націоналізму й викликала широкий суспільний резонанс. Після її обговорення у відповідних інстанціях з видавничих планів почали викидати історичні твори, ті ж, що встигли видрукувати ще до компанії і навіть отримали в пресі схвальні відгуки, за «командою зверху» піддавалися критиці й викидалися з бібліотек. Валентин Чемерис у автобіографічному романі-придибенції «У зоні Змієносця» описує цю кампанію.

Головним її спрямовувачем в Україні у 1970-і роки був Валентин Маланчук — партійний діяч часів УРСР. Період його перебування на посаді головного ідеолога ЦК КПУ отримав назву «епоха маланчукізму», що характеризувалася різким зростанням політичних репресій, жорстким ідеологічним пресингом на творчу інтелігенцію, ідеологічними «чистками» у Спілці письменників України, академічних установах республіки. В повісті Павла Загребельного «Гола душа» він виступає в особі Реактивного Стартувальника.

«Це був дико працездатний і злий ідіот, – напише про нього Павло Загребельний. – Він і спав у кімнаті відпочинку біля свого кабінету, день і ніч сидів за столом, складав списки, бризкав слиною по телефону, давав вказівки, викривав, боровся, таврував і знищував».

Тільки за перші півроку свого правління він зупинив в видавництвах та типографіях 600 версток приготованих до друку українських книг. Тоді ж, за спогадами Чемериса, до зонального республіканського видавництва «Промінь», якому офіційно заборонялося видавати літературу на історичну тематику, з інспекційною місією прибув заступник голови Комітету у справах видавництв, поліграфії і друку України Шибик. Наслідком інспекції, з-поміж іншого, стане заборона книги Павла Супруненка «Легенди Придніпров'я». Весь видрукуваний тираж книги лежав у друкарні, готовий до відправки на книжкові бази. Він був знищений повністю. Залишилося лише три примірника: у самого автора, редактора книжки – письменника Валентина Чемериса і художника - графіка, який оформлював книгу Анатолія Дерев'янка. Він свого часу і передав до музею видання, яке на сьогодні є музейним раритетом».