К этому юбилею академия подготовила цикл специальных концертов и премьер.
Этот музыкальный марафон стал настоящим подарком для ценителей высокого искусства.
Цикл юбилейных концертов уже стартовал, и о нем рассказала известная исследовательница культурной жизни Днепра Ирина Семенчук:
« Святкування 125-річчя Дніпровської академії музики розпочалось ще на початку жовтня, шостого числа, шикарним концертом , після якого і досі, через два тижні, відчувається приємний незабутній післясмак.
Виступали студенти магістратури і не тільки магістратури, класу камерного ансамблю та концертмейстерської майстерності. І це був в прямому сенсі слова шляхетний концерт. Звучали як відомі шедеври, так і зовсім, як для мене, невідомі.
Мені здається, що я не слухала раніше Сучасного французького композитора Мішеля Монгані. Його Романс у виконанні Богдана Третьяка та Олександра Штирбу сподобався та запам'ятався.
Чудово звучала і арія Русалки у виконанні Тетяни Акіпної.
І арія з кантати "Закохана пастушка Георга Фрідріха Генделя. Анастасія Молдован дуже легко занурила нас на цей, прямо - таки, казковий концерт.
Безмежне відчуття душевного піднесення я відчула від Пьєра Санкана ( Його я слухала вперше, це точно ) у виконанні талановитого флейтіста Максима Іванова. Я доволі часто раніше слухала цього студента на різних концертах і навіть була на концерті авторської музики. І можу впевненно сказати:" Максим - талановита людина !"
І завершився цей чудовий концерт - подарунок на день народження Академії - виступом найкращим басом нашого міста Даніеля Риндіна. Арія Тараса та "Безмежнеє поле" - безсмертні твори Миколи Лисенка дійсно подарували мені відчуття справжньої висоти.
Я дякую всім виконавцям і викладачам, чії студенти подарували нам такий незабутній вечір».
А еще в музыкальной академии представили оперу «Джанни Скикки», на которой также побывала Ирина Семенчук, поделившись следующими впечатлениями:
«Що може зупинити глядача, який майже місяць марив оперою " Джанні Скіккі" ? Оперна студія Дніпровської академії музики давала цю оперу безсмертного Джакомо Пуччіні на сцені Concert Hall-a.
Bravo, bravo, bravo bravissimo! І перше браво режиссеру - постановнику Вадиму Бабенко . Він не скопіював чиюсь постановку, а створив свою, наповнив ії фарсовими моментами, які чудово підкреслювали образ хитруна Джанні. Родина небожа Буозо була настільки колоритною і настільки живою, що порівнюючи з класичними зразками, а я бачила цю оперу два чи три рази під час коронавірусу, ваги схилялися на наш б ік. Всі актори яскраво створили безсмертні образи обивателів з різним рівнем достатку, але з однаковою патологічною любовью до грошей будь-якою ціною .
І ще я б хотіла підкреслити , що наша опера, мабудь , вперше за всю історію, виконувалась БЕЗ ДИРИГЕНТА! Цей факт залишився непоміченим для багатьох слухачив, а саме він і говорить про високий професійний рівень ВСІХ виконавців! Пуччіні занадто важкий та складний для виконання навіть з диригентом.
Шановні виконавці, ви самі вели оперу, і дуже вдало. Подяка вашим педагогам і режиссеру».
Фото Днепровской академии музыки и Ирины Семенчук.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |