«Дно Каховського водосховища перетворюється на ліс»: еколог про зміни водойми після підриву Каховської ГЕС

Площа території колишнього Каховського водосховища – майже 200 тисяч гектарів. Після підриву російськими військами дамби Каховської ГЕС влітку 2023 року вода зійшла, відкривши історичну місцевість Великий Луг.

Що нині відбувається на дні колишнього водосховища та що з ним може бути за декілька років – Суспільному розповів еколог з Дніпра Вадим Манюк.

Про зміни у флорі та фауні

"Фактично вся акваторія колишнього водосховища, а нині це осушене дно, це сіра зона, вона вся недоступна для дослідження абсолютно. Останні спостереження, які робили в листопаді і на початку грудня, свідчили, що дерева, які там виросли, молоді дерева першого року, їхні бруньки сформувалися. Взимку у них є зимова кора, тобто ці дерева перезимують, і весною дадуть хорошу нову парость, нові пагони, і будуть далі розвиватися", — каже еколог.

Він зазначив: у весняний сезон на території водосховища слід очікувати пишну рослинність. Тож, швидше за все, буде масове прибуття нових птахів, які залишаться на гніздівлі.

За словами Вадима Манюка, з'явиться більше тварин, наземні комахи, безхребетні. Тобто екосистема буде поступово вдосконалюватися і розвиватися.

Науковець говорить: великої повені навесні очікувати не варто. Для екосистеми плавнів та площі осушеного водосховища це не надто добре, проте, каже Вадим Манюк, не критично.

Щодо видового складу флори, то, за словами науковця, це типовий набір для плавнів Дніпра — те, що було в природі до створення водосховища.

"Крім цього там є приблизно пів сотні різних трав'янистих рослин плавневих — чагарники, декілька інших видів дерев, які також дали свою парость в перший рік. В основному, що важливо, що це аборигенні види дерев і трав, які зараз масово опановують територію", — каже він.

Також минулого року дослідники встигли зафіксувати на мілинах і косах дуже багато птахів, що було очікуваним.

"Це типові види для водно-болотних екосистем. Чаплі різних видів, мартини, крячки, кулики, баклани… Тобто те, що ми раніше могли спостерігати, наприклад, на узбережжі Азовського, Чорного морів, біля лиманів. Разом з птахами туди прийдуть і ссавці. Вони вже зараз там є, але є надія, що вони розмножуватимуться, їх стане більше. Мова йде про такі види, як заєць, лисиця, кабан, видра. Рідкісний, до речі, вид, з Червоної книги, який там є. І у неї зараз більш сприятливі умови, ніж були в момент існування водосховища. Загалом для всіх тварин зараз більш сприятливі умови", — зазначає Вадим Манюк.

Зелена оаза, що стане постачальником кисню

Стосовно ґрунтів, то, як розповів еколог, через масову загибель молючків на початку їхні мушлі нині укривають дно суцільним шаром. Але в інших місцях є справжній мул. У суху погоду він розтріскується, утворюється кірка. Є також піщаний ґрунт — там, де була швидка течія.

"Усі ці три типи дадуть початок різним екосистемам. Десь будуть болота, десь — ліси, десь, можливо, лучні екосистеми якісь, чи водно-болотяні", — зазначає науковець.

Він додає: якщо залишити плавні на саморозвиток, то через 10-20 років там будуть достатньо повноцінні та різноманітні екосистеми: листяні ліси, луки, водойми різних типів, піщані мілини. Справжні хащі, де вируватиме життя.

"Якщо територія водосховища вкриється лісом, то це просто колосальна зелена оаза, причому в степовій зоні, де лісу майже немає. Той обсяг кисню, який виділятиме в атмосферу цей осередок природи, буде суттєво важливий в масштабах всього Європейського континенту. Тобто це дуже суттєва підтримка з точки зору отримання нового кисню. Також лісово-болотяний масив буде прекрасним регулятором температури: влітку там буде прохолодно, взимку тепло. Взагалі клімат там буде м'якше", — сказав Вадим Манюк.