Перспективи розвитку науки в Україні у воєнний час

Під час війни розвиток науки в Україні важливий не лише для вирішення негайних проблем, а й для створення стратегій відновлення. Український досвід стане корисним для розвитку світового ринку військових технологій, тож держава намагається зосередити зусилля на створенні новітніх продуктів.

Про це Відкритому розповіла кандидатка економічних наук, членкиня-кореспондентка академії економічних наук Наталя Федорова. Наталя Федорова В непростих умовах воєнного часу вчені працюють над різноманітними напрямками досліджень, що можуть підтримати національну безпеку та покращити якість життя громадян.

Наука у воєнний та повоєнний час може сприяти:

• розробці інновацій, які мають стратегічне значення для обороноздатності країни і можуть бути вирішальними в захисті країни;
• ефективній відбудові зруйнованої інфраструктури;
• підтримці системи освіти, вихованню висококваліфікованих фахівців, які здатні допомогти у відбудові країни.

“Прогрес науки відкриває перед Україною, яка переживає зараз непростий період у своїй історії, багато можливостей. По-перше, це розвиток інновацій у сфері безпеки й оборони. Так, в Україні, що має потужний сектор ІТ-технологій, повномасштабне вторгнення спричинило розвиток так званої ІТ-армії, вони займаються кібербезпекою та кіберзахистом України, а також проведенням кібероперацій для захисту національних інтересів під час військових конфліктів, зокрема протистояння з росією. В Україні зараз спостерігається й активний ріст Military-Tech: з 2022 року на озброєння України стали десятки БПЛА та систем, розроблених здебільшого цивільними громадянами, враховуючи такі системи, як «Кропива», «Delta», «GisArta», «Броня» тощо. По-друге, це медичні інновації, включаючи хірургію, травматологію, протезування та реабілітацію”, – розповідає Наталя Федорова.

За словами фахівчині, науковий сектор України стикається з низкою проблем, які ускладнюють його розвиток та ефективність. Вони ще більше загострилися під час війни. Однією з головних є недостатнє та нерегулярне фінансування.

Станом на 2024 рік наукомісткість ВВП становить лише 0,17% або десяту частину від законодавчо встановленого показника.

Більше дивіться у відео: