У Центрі сучасної культури Дніпра відбулася презентація нового журналу про наше місто

У цьому центрі відбувся цілий цикл заходів, присвячених нашому місту.

Проект «І я дивлюсь на близьке місто» став своєрідним результатом роботи Центру сучасної культури Дніпра за останні півроку. Головний акцент у цьому проекті було зроблено на нашому місті та перспективах його розвитку.

Особливою подією стала презентація нового друкованого журналу про Дніпро «ПОМІЖ».

Про цей проект у Центрі сучасної культури повідомили:

«Провели подію «І я дивлюсь на близьке місто».

У ній ми підбили підсумки нашої роботи за пів року.

Через різні формати говорили про як формуються зв'язки з нашими містами, ідентичність, культуру та вплив війни на нас.

Протягом дня можна було відвідати багато заходів:

— дискусії «Локальна ідентичність. Дніпро — транзитна чи контактна зона?», «Бути видимим та почутим. Як війна змінює культуру?», «Культурна інфраструктура міста: можливість чи тягар?»;

— презентацію друкованого журналу про Дніпро ПОМІЖ;

— поп-ап виставку та розмову за результатами резиденції «Уявне місто»;

— воркшопи для дітей «Артсвіт дітям» та перформанс художниці Ольги Марусин;

— кіноперформанс «Дніпро в бетоні»;

— виставу театру Нафта «Веселка на Салтівці»;

— виставки «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» та «Земля під нігтями нагадує мені запечену кров».

Зараз ми все більше працюємо з локальними контекстами, тому ця подія була дуже важливою для всієї нашої команди. У ній ми спробували поміркувати, чим є дім, як нас формує навколишній простір, чому рідні місця стають такими важливими під час війни та як робити місце, в якому ти живеш, краще.

І ми побачили великий відгук від різних людей щодо цих тем. Будемо намагатися й надалі створювати майданчики для діалогу та розмов про Дніпро, аби робити місто кращим».

З новим журналом про Дніпро із задоволенням ознайомилася відома дослідниця культурного життя Дніпра Ірина Семенчук, яка поділилася такими враженнями:

«Я в захваті від нового журналу про моє місто! І нехай він побудован трохи хаотично, головне, що він - своєрідне освідчення в коханні тих, для кого Дніпро - частинка серця.

В цьому першому випуску автори роблять спробу переосмислити історичний та культурний спадок Дніпра. Яким є наше місто, як ми його відчуваємо, з ним спілкуємось? Що об'єднує місто та його мешканців? Що означає жити в цьому місті? І як сенси вписують його в загальноукраїнський контекст.

Команда " Поміж" - браво!

Епіграфом до цього номеру взято маленький уривок з роману В. Домонтовича (Віктор Платонович Петров) " Без грунту". Він - ще одне освідчення в коханні нашому місту і він дарує потужний настрій для подальшого читання!!

На мій погляд, цей часопис спробував зафіксувати ауру сьогоднішнього Дніпра, бо завтра все вже буде іншим. Місто росте і змінюється. Змінюються наші погляди на багато речей.... Але залишається тільке одне – найголовніше. Це наша любов до цього міста! Ще раз дякую всім причетним».

Фото Центру сучасної культури та Ірини Семенчук