Дніпровському театру опери та балету – 50 років!

Рівно півстоліття тому, 26 грудня 1974 року, було урочисто відкрито театр, який люблять багато поколінь мешканців нашого міста і який відомий у багатьох країнах світу.

Втім, історія цього театру нараховує набагато більший період. У 1931 році в нашому місті було засновано ДРОТ – Дніпропетровський робітничий оперний театр.

З початком Другої світової війни він був евакуйований до Красноярська, де був об'єднаний з трупою Одеського театру. Але після закінчення війни діяльність ДРОТу - не відновилася.

Нова сторінка життя нашого оперного розпочалася 31 серпня 1973 року, коли було прийнято Постанову Ради міністрів УРСР №405 про створення у Дніпропетровську театру опери та балету.

Докладно про історію створення нашого оперного театру та його перших героїв можна прочитати в наступній статті на сайті театру.

Зазначимо, що Дніпровський академічний театр опери та балету вже кілька місяців ретельно готується до цього ювілею. Сьогодні, 26 грудня, в оперному театрі відбудеться святковий концерт, початок – о 18 годині.

А на своїй сторінці в соцмережі театр опери та балету тривалий час публікував цікаві факти зі своєї історії. З люб'язного дозволу театру публікуємо кілька таких фактів:

«ЗАСНОВНИКИ ТЕАТРУ:

Знайомимо вас з засновниками театру:

МАРК ЛИТВИНЕНКО – перший директор театру, заслужений працівник культури України. Був директором Палацу студентів та театру ім. М.Горького, очолював обласне управляння культури, в різні роки був депутатом міської та обласної ради. В 1973 році Марка Григоровича Литвиненка було призначено директором Дніпропетровського державного театру опери та балету. Саме він приймав активну участь в створені колективу театру.

ПЕТРО ВАРІВОДА – перший головний диригент театру, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка. Закінчив Свердловську консерваторію у легендарного професора Марка Павермана. Працював в оперних театрах Харкова, Донецька та Душанбе. Активно займався педагогічною діяльністю, був автором методичних посібників для вокалістів. З 1974р. – головний диригент Дніпропетровського оперного театру.

ЛЮДМИЛА ВОСКРЕСЕНСЬКА, перший головний балетмейстер театру. Починала свою творчу діяльність артисткою балету Казахського державного театру опери та балету ім. Абая. Балетмейстерську кар’єру розпочала в 1955р. в Кишиневі, потім працювала балетмейстером в м. Душанбе, головним балетмейстером в Ашхабаде та Челябінську.

В 1969р. отримала звання заслужена артистка РРФР. В листопаді 1973 року почала працювати головним балетмейстером у новоствореному Дніпропетровському державному театрі опери та балету. Під час своєї роботи поставили наступні балети: П. Чайковський «Лебедине озеро» (1974р.),(1987р.); Б. Асаф’єв «Бахчисарайський фонтан» (1975р.), М. Равель «Болеро» (1975р.), А. Хачатурян «Спартак»(1975р.), П. Чайковський «Лускунчик» (1977р.), Д. Шостакович «Панночка і Хуліган» (1978р.), Ф. Шопен «Шопеніана», А. Меліков «Легенда про кохання» (1979р.), П. Чайковський «Спляча красуня» (1980р.), «Ф. Аміров «Тисяча та одна ніч» (1982р.), В. Власов «Асель» (1982р.), І. Морозов «Лікар Айболіт» (1983р.), С. Пркоф’єв «Ромео та Джульєтта» (1985р.), О. Глазунов «Раймонда» (1986р.).

ВАСИЛЬ КІОСЕ, перший головний хормейстер театру, заслужений артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка. Закінчив Одеську консерваторію по класу хорового диригування. Працював художнім керівником ансамблю пісні й танцю Вищого морехідного училища (при Одеській державній філармонії). З 1959-1974рр. хормейстер Одеської опери та педагог у консерваторії. З 1974 р. головний хормейстер Дніпропетровського державного театру опери та балету.

АНАТОЛІЙ АРЕФ’ЄВ, перший головний художник театру, народний художник СРСР, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка. Закінчив Ставропольське педагогічне училище.

З 1947-1949рр. - художник-декоратор Киргизького театру опери та балету, 1949-1971рр. - головний художник Киргизького театру опери та балету (м. Бішкек), з 1971-1973р. - головний художник Горьківського театру опери та балету.

З 1973 року - головний художник Дніпропетровського державного театру опери та балету. Ескізи до його вистав експонувались у Відні, Празі, Лондоні. Нонна Суржина колись сказала: «Якщо б не було б Ареф’єва, не було би театру!».

Сьогодні в нашому репертуарі залишається 6 оперно-балетних вистав, які були оформлені цим незрівнянним майстром: «Ріголетто», «Трубадур», «Аїда», «Паяци», «Тисяча та одна ніч» та «Шопеніана».

ЗАКОРДОННІ ГАСТРОЛІ:

Перші закордоні гастролі відбулися в 1992 році у Франції. З того часу артисти театру з виставами та концертами об’їздили більш 40 країн світу: Франція, Італія, Німеччина, Іспанія, Португалія, Йорданія, Країни Балтії, Швейцарія, Румунія, Польща, США, Канада, Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Австрія, Угорщина, Швеція, Китай.

Є СВОЯ ШКОЛА КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ:

Вже наступного, 2025 року, Дніпровська школа класичного танцю буде святкувати свій ювілей - 30 років. До вашої уваги історичні світлини перших вихованців легендарної Дніпровської школи класичного танцю, які сьогодні працюють не тільки в нашому театрі, а в провідних театрах всього світу.

ФЕСТИВАЛІ У ОПЕРНОМУ:

Сьогодні наші спогади ми присвячуємо фестивалю «МОЛОДЬ РОЗПРАВЛЯЄ КРИЛА», який проходив в театрі з 2007 по 2019рр. та був присвячений молодому поколінню музикантів та співаків. Сьогодні більшість учасників фестивалю стали вже професійними виконавцями.

Засновниками фестивалю був Володимир Гаркуша та міське управляння культури.

ТРІУМФАТОРИ «СІЧЕСЛАВНИ»:

Сьогодні наші спогади ми присвячуємо фестивалю-конкурсу «СІЧЕСЛАВНА», в якому наш театр брав активну участь та отримав багато нагород.

До вашої уваги вистави та митці хто отримав Гран- Прі «Січеславни» та «Надія Січеславни».

Олександр Соколов за балет «Гетьман» 1993р.

Дніпровська школа класичного танцю 1999р.

Виконавці опери Дж. Пуччіні «Богема» 2002р.

Олена Бокач за виконання партії Дездемони в опері «Отелло» 2003р.

Юрій Чайка за оперу В. Белліні «Норма» 2006р.

Олег Ніколаєв за музичне дійство К. Орфа «Карміна Бурана» 2008р.

Дмитро Омельченко за балет «ZAкулісся» 2010р.

Світлана Лісняк за партію Ольги в балеті Є. Станковича «Княгиня Ольга» 2011р.

Михайло Овсяніков за музичну казку Е. Колмановського «Білосніжка» 2012р.

В. Пучков-Сорочинський та артисти хору за втілення образу народу в опері М. Мусоргського «Борис Годунов» 2013р.

Д. Біла за художнє рішення вистав: «Княгиня Ольга», «Колиска життя» Є. Станковича, «Ісус» Дж. Дебні 2015р.

ОПЕРЕТИ ТЕАТРУ:

На сцені ставилися не лише балети і опери, а й оперети.

Найстаріша оперета нашого репертуару це «Летюча миша», яка зі сцени лунала 550 разів. За 50 років існування нашого театру були поставлені також «Весела вдова», «Циганський барон», «Сільва», «Холопка-парижанка» та «Містер Ікс».

ТЕАТРАЛЬНІ ДИНАСТІЇ:

Є таке поняття - театральні діти. Саме вони своє дитинство проводять за лаштунками, зачаровано дивляться вистави, граються театральним реквізитом, мріють приміряти театральні костюми та обирають собі кумирів серед артистів. А потім і самі починають жити театром. І так з часом народжуються театральні династії - саме їм ми присвячуємо наш проект до ювілею театру.

Хтось з «театральних дітей» вже працює в театрі, а хтось тільки робить перші кроки до мрії. Але у кожного своя історія та свій творчий шлях. За 50-років існування нашого театру в ньому було створено багато родин та започатковано театральних династій: Омельченко, Зінченко, Томчуки, Романовські, Подружкіни, Сапожнікови, Худякови, Демішеви, Сребницькі, Пучкови, Косумови, Логачови, Рибаки, Бадалови, Лебедєви, Дубровіни, Іващуки, Кулішови та інші.

Тож сьогодні ми хочемо ближче познайомити вас з театральними династіями Дніпровської опери.

Мати – Лариса Тарсюк, в театрі з 1984р.. Донька – Юлія Алієва, в театрі з 2019р., (художники-модельєри)

Сестри: Скеть Олена в театрі з 2005р. та Скеть Юлія в театрі з 2006р., (гримерно-пастижерний цех)

Мати – Алевтина Вахненко в театрі з 2004р., донька – Марія Сердюк в театрі з 2008р. (швачки декораційного цеху)

Мати – Наталія Воробйова в театрі з 1982р.(інженер з пропитки декорацій), донька – Єлизавета Воробйова в театрі з 2019р. (швачка декораційного цеху)

Голова династії – Олена Дубровина, в театрі з 1986р. (директор Дитячої школи класичного танцю), донька – Дар'я Дубровина, в театрі з 1998р. (педагог-репетитор балету), її чоловік Олексій Чорич (соліст балету), в театрі з 2003р. та їхня донька Ярослава Чорич, в театрі з 2018р. (учениця дитячої школи класичного танцю).

Чоловік та батько – Сергій Бадалов, в театрі з 2000р., дружина та мати – Олена Бадалова, в театрі з 2009р. (солісти балету), старша донька – Ульяна Бадалова в театрі з 2024р. (артистка дитячого хору), молодша донька – Агата Бадалова в театрі з 2024р. (учениця дитячої школи класичного танцю).

Мати – Аліна Вєрєтіна, в театрі з 2005р. (солістка балету), донька – Роза Вєрєтіна, в театрі з 2024р. (учениця дитячої школи класичного танцю).

Батько - Олександр Кулішов, диригент, в театрі з 1989р., син - Олексій Кулішов, учень дитячої балетної школи, в театрі з 2015р.

Батько - Ігор Бабенко, соліст опери, в театрі з 1987р., син - Вадим Бабенко, соліст опери з 2018р.

Батько та чоловік - Артем Липньов, музикант оркестру, в театрі з 2010р., мати та дружина - Любов Рибак, солістка опери, в театрі з 2013р., Софія Липньова - донька, на сцені театру з 2024р.

І завершуємо ще однією театральною династією, яка весь цей час знайомила вас з історією Дніпровської опери.

Мати – Майя Лебедєва, керівниця літературної частини театру, в театрі з 2008 р., донька – Дар’я Лебедєва, ведуча концертних програм, помічниця керівниці літературної частини театру, працює в театрі з 2018 р.».

Фото з архіву Дніпровського театру опери та балету.