Національні напої різних країн та цікаве про них

Про те, що кожна країна має свій національний напій, знає багато хто. Але мало хто вивчав це питання далі за назву. У статті розповімо про особливості національних напоїв різних країн та про те, з чого їх виготовляють.

Рецина - Греція

У цього вина своєрідний смак, що нагадує смолу. Саме від найменування речовини і походить назва напою. " Рецина " з грецької означає "смола". У давнину греки виробляли вино, яке необхідно було зберігати в глиняних глечиках. Ємності слід було закупорювати, але кришок для них не було. Тому використали смолу. Після закінчення часу вино під нею набувало характерного смаку і аромату. Традиція виробництва збереглася й донині.

Саке - Японія

Часто напій називають японською горілкою або вином. Виробляють його з III століття і насправді це пиво міцністю трохи більше 20%. Якщо ж ви хочете скуштувати міцніший напій, то японська горілка на Маудау представлена в різноманітті. Можна купити та оцінити смак. Саке готують на основі рису та чистої води. Закупорена пляшка напою може зберігатися трохи більше двох місяців, а після розтину — до 2 днів. Причина цього — швидке окислення саке та втрата смакових властивостей при контакті з киснем. Примітно, що традиційний японський напій набув популярності в кулінарії, під час приготування риби фугу.

Бреннівін - Ісландія

Хтось називає цей напій горілкою, хтось пивом, а хтось віскі. Але дослівно в перекладі назва означає вино, що горить. Традиційно ісландський алкоголь виробляють із картоплі та насіння кмину. У пляшок цікаве оформлення: на них натягують чохол із вовни ручної в'язки. Справжній бренівін можна оцінити на смак лише в Ісландії, оскільки на експорт він не виробляється. Це цікаво: до традиційного ісландського напою подають шмат зіпсованого м'яса акули. Навряд чи ви ризикнете спробувати його. Справа в тому, що для приготування беруть отруйну рибу. Щоб нейтралізувати токсичні речовини у ній, м'ясо поливають сечею. Потім закопують його на 3 місяці у землю, де воно має протухнути.

Граппа - Італія

Міцність напою – 55%. Готують його з кісточок та стебел винограду – залишків сировини після перегонки. Спочатку грапу виготовляли, щоб утилізувати відходи від виробництва вина. Пізніше напій став національним. Смак грапи залежить від сорту використаного винограду. Змішувати алкоголь із Іспанії з іншими видами напоїв не прийнято. Пити грапу краще охолодженою та у чистому вигляді. А купити її можна в маркеті алкогольних штук Маудау.

Раки – Туреччина

Напій є міцним дистилятом з вираженим анісовим смаком. У країні його часто називають левиним молоком через те, що при змішуванні з водою раки набуває молочно-білого кольору. Міцність напою становить 40-50%. Виготовляють його на основі виноградного спирту з додаванням анісового масла. Вважається, що цим алкоголем слід насолоджуватися повільно у компанії близьких людей. До раку прийнято подавати рибу, овочі, сир, оливки. Якщо хочеться розкрити його анісовий смак, у келих можна додати|добавляти| трохи води.