Річка Оріль стрімко міліє та пересихає – у чому причина?

В останні роки не тільки фахівці, а і звичайні люди з розпачем помічають, як стрімко міліє наша прекрасна річка Оріль.

Колись Оріль вважалась найчистішою річкою Європи.

В останні десятиріччя такі дослідження та порівняння не проводились. Але можна з гіркотою припускати, що це звання Оріль втратила.

Річка не тільки стала помітно бруднішою. Вона ще й стрімко пересихає.

Наша довідка. Оріль - одна з приток Дніпра. Ліва притока Орелі впадає в Дніпро між Ворсклою і Самарою. Виток річки біля с. Єфремівки на Харківщині, на Дніпропетровщині ж ця річка є «прикордонною». Саме вона відділяє нашу область від сусідніх областей – Харківської та Полтавської, на відстані у 141 км річище її співпадає з адміністративними кордонами цих областей.

Довжина Орелі становить 384 км, площа басейну – 10 820 км2. Оріль живить 28 приток довжиною 10 км., серед них: Чаплинка, Журавка, Заплавка, Бузівка, Орчик, Берестова… Ширина русла річки – від 10 до 100 метрів, глибина – до 6 метрів. Влітку на перекатах Оріль зазвичай пересихає.

А в останні роки не лише влітку помітно значне звуження та обміління русла Орелі.

Ось що з цього приводу пишуть «Фермер Придніпров’я» та Григорій Давиденко у групі Орільский національний парк:

«Раніше від слова "екологія" фермери і селяни Придніпров'я, хто робив приватизацію землі, одразу хапалися за голову. Бо за позитивний висновок департаменту доводилося платити чималі суми. Можливо, давня звичка зосереджуватися на додатковій праці заважає тепер, коли згадані висновки вже скасовані, сумлінно виконувати власну, непогано оплачувану державою, працю, чиновникам згаданого департаменту.

Мова про вкрай маловодну, у пониззі, середню річку Оріль і майже 20-річне (!) саботування департаментом екології Дніпро ОДА створення на її берегах Національного природного парку "Орільський". Відомий своєю постійною природозахисною діяльністю Сергій Шмалій із Бабайківки виклав у соцмережі ЦОС два фото Орелі - вгорі біля його рідної Бабайківки і внизу, вище на приблизно 15 км за течією, повноводу, біля Нехворощі. Далі емоційні відгуки місцевих жителів.

"В Царичанці в річці Оріль ТЕЧІЇ немає ЗОВСІМ... коли прийде тепло... води стане геть обмаль, а це означає, що риба вся загине... птахам, тваринам не буде де навіть напитись... це КІНЕЦЬ ФАУНІ!!! А дітям ("наше майбутнє"- так пафосно говорять на кожному "виступі" депутати та керівники району)... взагалі буде підходити небезпечно... ЯКИЙ ЖАХ КОЯТЬ ЛЮДИ!".

"Річка - це єдиний неподільний живий організм, від джерела до дельти. Першопричина жалюгідного стану Орелі - це безвладдя і беззаконня на найвищому рівні, які дозволяють всім бажаючим на власний розсуд втручатися в тонкі механізми біосфери. Жадібні і безтолкові діячі різного калібру будують греблі, відводять ставки, розорюють береги, будують "дачки" в санітарній зоні, влаштовують смітники... І що? Та нічого! Де державна влада?» - обурено пише Вікторія Пасічна.

Висловлені і чимало претензій за стан Орелі до місцевої влади, але вони недоречні. Біля 15 років тому усі приорільські сільські ради - колишніх Царичанського і Петриківського районів - обговорили на сесіях майбутнє річки і ухвалили тотожні рішення: надати згоду на створення Національного природного парку «Орільський»! Так само безпідставні і спроби перекласти провину на колишню очільницю Царичанської РДА Людмилу Саліженко за те, що... жителі Гупалівки, невідь з якої бенері, заходилися гатити витік з озер Порубіжне-Козачий лиман у Заплавку, вище проєктних позначок, не лише камінням, а цілими фундаментними блоками!

Абсолютно логічно Людмила Саліженко, спасибі їй, організувала в березні 2019-го прибирання цієї незаконної загати. Це вдалося тоді, через відомий потужний спротив біля 50 місцевих жителів, наполовину. А до цього єдиний народний депутат ВР від 34-го округу, який дійсно переймався станом Орелі, Сергій Глазунов, із помічником Ігорем Шаровським, організували весною 2014-го виїзне засідання Комітету з екології Верховної Ради в Кривому Розі. ВР дала кілька рекомендацій по Орелі, основне: створити НПП «Орільський».

І у 2015 - 2016-му робоча наукова група із кандидатом біологічних наук Вадимом Манюком на чолі проєкт парку розробила.

Але нікуди не подівся і відомий «підхід» до створення НПП Регіонального офісу водних ресурсів Дніпропетровської області, департаменту екології Дніпро ОДА – будь-яка абракадабра, замість НПП, аби «кругла» сума платників податків для освоєння! Останнього разу, влітку 2020-го, це були грандіозні 112 мільйонів гривень за скандальним проєктом "Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль в Царичанському та Петриківському районах - капітальний ремонт". Плюс до всього "водні зодчі" збиралися безповоротно витягти з дна річки 228 тисяч метрів кубічних піску (!), схоже, на полотно Н -31 — прим. авт.), Встигли лише освоїти восени 2021 року 10 мільйонів, на геть недоречне будівництво трьох гребель на Орелі, біля Сорочиного Петриківського району.

Далі "розвернутися" хвацьким дніпрянам завадило широкомасштабне вторгнення орди. Кам'яна, глуха гребля (!) на Орелі біля Нехворощі стоїть незаймана, як і інші гідротехнічні споруди "людини розумної" на межі Дніпропетровської та Полтавської областей. Саме вони і дають ту разючу відмінність водності Орелі, котру видно на фото.

Проте в департаменті екології Дніпро ОВА всі працівники невтомно трудяться, звернення до них сільських рад і ГО з єдиною вимогою: завершити створення НПП «Орільський» давно складені не один в один стос. У Міндовкілля стверджують - за майже 10 років (!) після створення проєкту департамент екології Дніпро ОДА... не прислав необхідні документи до Києва на узаконення НПП "Орільський". Навіть кошти на його діяльність, а це лише 6 мільйонів на рік, що удвічі менше намарне втопленої біля Сорочиного суми, в уряді є...

Чого чекають? Виборів, аби знову була можливість партіям пообіцяти "знести незаконні греблі" в районі Нехворощі?

На фото Сергія Шмалія: Оріль в Бабайківці Царичанського району (там, де міст) і Оріль в Нехворощі, межа Новосанжарського і Магдалинівського районів (унизу)».

Фото Сергія Шмалія та з відкритих джерел