150 років тому було створено перше Реальне училище Катеринослава

23 квітня 1875 року, рівно 150 років тому, рішенням Державної Ради Російської імперії, в Катеринославі було засноване Реальне училище.

У Катеринославі на той час спостерігалася швидка індустріалізація, яка вимагала технічних кадрів.

Веління часу

Реальне училище тих часів - це середній навчальний заклад, в якому викладалися в основному природні предмети та математика. Атестат випускника реального училища давав його власнику право вступу до вищого спеціально-технічного навчального закладу.

У Катеринославі, де в останній третині XIX століття спостерігалася динамічна індустріалізація, яка характеризувалася появою нових металургійних заводів, фабрик і копалень. Тому вкрай гостро стояла проблема кваліфікованих кадрів, що мали середню технічну освіту.

Питання про необхідність створення в нашому місті такого навчального закладу розглянула і схвалила Міська Дума ще в травні 1874 року.

Але минув рік, поки рішення про створення Катеринославського першого реального училища 23 квітня 1875 року затвердив особисто імператор Олександр Другий, і воно було відкрито 28 вересня того ж року. Тоді в ньому навчався лише 31 учень.

Перші два роки воно розміщувалося на нинішній вулиці Шевченка. Потім для нього було пристосовано перебудова колишнього будинку губернатора на Катерининському проспекті. Спочатку реальне училище було двокласним, а з 1880 року – повним 7-класним.

А вже пізніше, у 1890-91 роках, для Реального училища було збудовано окрему будівлю на головному проспекті міста, яка у перебудованому вигляді зберігається і в наші дні. Нині це – 2-й корпус ДНУ імені Гончара на пр. Яворницького, 36.

Детальніше про історію першого Реального училища Катеринослава розповіли Музей історії Дніпра та сайт oldcity.dp.ua.

Не відповідав санітарним вимогам

«Спочатку для потреб нового навчального закладу був спочатку орендований будинок Г. Горовіца на Жандармській вулиці. Міська дума щорічно сплачувала власнику 3000 рублів за його оренду. Одночасно, власник будинку був обраний до складу Опікунської ради навчального закладу. Будинок Горовіца межував з садибою міської думи Катеринослава.

Як згодом з’ясувалося, будинок Г. Горовіца не відповідав наявним санітарним вимогам та нормам, які висувалися до споруд навчальних установ. Варто зазначити, що в будинку не вистачало кімнат для всіх класів навчального закладу. Частина приміщень була затісною для учнів.

Вже 21 вересня 1876 року Опікунською радою Катеринославського реального училища був розглянутий новий план щодо прибудови до будинку Горовіца нового приміщення, складений архітектором Клаузеном. В даний період обов’язки голови Опікунської ради реального училища виконував відомий в місті громадський діяч, член товариства Катеринославських лікарів Павло Михайлович Миклашевський.

На засіданні Товариства лікарів Катеринослава, яке відбулося 21 жовтня 1876 року, було обговорено питання санітарного стану навчального закладу. Більшість членів товариства висловилась про те, що будинок Горовіца не відповідає наявним санітарним вимогам через розташування в Жандармській балці, де поруч з навчальним закладом розташовувались міські бійні, відхожі місця, питійні заклади та публічні будинки. Представники товариства прийшли до висновку про необхідність зміни локації розміщення навчального закладу.

З 1877 року для потреб реального училища губернська управа змушена була орендувати будинок купця Штейна терміном на 12 років. Щорічно земська установа сплачувала власнику 4500 рублів за оренду будинку.

Збудували на кошти за князівським заповітом

А у 1890-1891 році на Катерининському проспекті з'явився спеціальний будинок. Будинок для реального училища був побудований за проектом архітектора Фердинанда Августовича фон Гагена коштом Міської Думи та Губернських Земств, а також на гроші, які заповів князь А. Ф. Кудашев.

Училище з 1887 року стало вже семикласним, і в ньому вже навчалися 170 осіб – діти дворян та чиновників, купців та духовенства, міщан та сільських вчителів. В училищі було обладнано фізичний, природний та механічний кабінети, працювали фундаментальна та учнівська бібліотеки.

Яким був учнівський контингент

Не буде зайвим відзначити той факт, що учнівський контингент на початку ХХ століття був досить чисельним. На 1899 рік в навчальному закладі здобувало спеціально-технічну освіту 304 учні. Поліконфесіональний та поліетнічний характери Придніпровського регіону певною мірою наклав відбиток на етнічний та конфесіональний склад учнівської молоді реального училища. Аналіз етнічного та етноконфесійного складу учнівського контингенту дає підстави стверджувати, що більша частка учнів (76,4%) належала до православного віросповідання. В навчальному закладі здобували освіту 8,2 % представників католицького віровчення, 3,9% - лютеран та 9,9 % євреїв. В соціальному відношенні більшість учнів реального училища на початку ХХ століття були представниками купецької та міщанської верстви – 39,5% від загальної чисельності учнівського контингенту, (38,2%) учнів належали до представників місцевого дворянства та чиновництва, 11,5% були дітьми почесних громадян та купців 1-ї гільдії. За статистичними даними навчального закладу на межі століть тільки 5,9% учнівського контингенту були дітьми місцевих селян, що свідчить про те, що середня-технічна освіту де-факто була доступною наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття здебільшого для вищих верств суспільства Катеринославської губернії.

Хто фінансував заклад освіти

Катеринославське реальне училище, як й більша частина навчальних закладів в місті та губернії утримувалось за кошти державної скарбниці та місцевого бюджетів. Зокрема, головними фінансовими донорами навчального закладу була державна скарбниця, Катеринославське губернське земство, Катеринославське повітове земство та місто Катеринослав. Виходячи з аналізу головних фінансових донорів, можемо констатувати, що це був спільний освітній проект земських органів місцевого самоуправління, міста та державної скарбниці. Щорічно, на потреби навчального закладу державне казначейство асигнувало 10513 рублів, Катеринославське губернське земство 6885 рублі, Катеринославське повітове земство 2000 рублі, місто Катеринослав – 3310 рублів. Крім даних коштів, реальне училище отримувало досить вагомий прибуток зі стягування з учнів платні за навчання. Загальний розмір платні з кожного учня становив 40 рублів на рік. Тільки в одному 1899 року на рахунки навчального закладу надійшло 9232 рублі 58 коп. Невелика за розмірами частина коштів була пожертвувана чисельними благодійниками та місцевими меценатами - 251 руб. 30 коп.

Реальне училище було добре забезпечено матеріально. Зокрема, в навчальному закладі функціонували фізичний кабінет з великою колекцією учнівського наочного приладдя (799 предметів). При навчальному закладу успішно діяли 2 бібліотеки. Головна бібліотека нараховувала 2756 назв в 6329 томах, учнівська бібліотека – 735 назв в 1808 томах.

Тут тривалий час працювала метеостанція

Функціонувала при ньому метеорологічна станція (перша в Катеринославській губернії), де з учнями старших класів проводив спостереження відомий катеринославський біогеограф, метеоролог та педагог, викладач курсів природної історії та фізичної географії Іван Якович Акінфієв. У цьому будинку метеостанція розміщалася аж до 1955 року.

Училище мало багату колекцію мінералів. Початок їй поклав Олександр Миколайович Поль, з 1883 року і до своєї смерті 1890-го почесний піклувальник училища, який і подарував йому перші зразки.

З 1893 року у будівлі Першого реального училища розміщувалася власна домова церква св. Апостола Іоанна Богослова, про що свідчив розміщений на даху будинку православний хрест.

Через Жіночі курси – до університету!

15 вересня 1916 року в цьому будинку було відкрито Вищі жіночі курси (ВЖК) з двома факультетами – фізико-математичним (природничо-історичне та математичне відділення) та медичним – з викладанням за університетською програмою. Курси називалися Катеринославськими приватними курсами М.А. З. Копилова та О. Ст. Тихоновій. За сприяння Ст. І. Вернадського наприкінці 1916 року ВЖК набули статусу вищого навчального закладу, в якому на 1 січня 1918 року навчалися вже 1298 студентів.

Влітку 1918 року в цій будівлі був заснований приватний Катеринославський університет, до якого входили медичний, юридичний, фізико-математичний та історико-філологічний факультети.

Після Жовтневої революції 1917 року університетська освіта зазнала цілої низки реформувань. У будівлі сучасного корпусу №2 до початку 1924–1925 навчального року знаходилася трудова школа. Університету, Учительського інституту (з 1910 року) і Вищого педагогічного інституту (з 1917 року) Починаючи з 1923 року, Профоб складався з 5-ти відділень: математики, природознавства, хімії, історії та літератури. Дніпропетровський державний університет (ДДУ) з математичним, хімічним, біологічним та геологічним факультетами.

Надбудували ще два поверхи

Через нестачу навчальної площі будинок у 1934–1935 роках було реконструйовано за проектом архітекторів С. Л. Красносільського та Ст. Ст. Самодриги: у центральній частині та правому крилі надбудовано третій та четвертий поверхи, а у лівому крилі – четвертий. Реконструкція архітекторами загалом оцінюється як вдала, оскільки органічно об'єднала у єдине композиційне ціле всі складові будови».

Додамо, що ця історична будівля років 8-10 тому почала зазнавати помітних руйнувань. Стінами пішли тріщини, помітні інші деформації. Через це ще до початку повномасштабної війни навчальний процес у корпусі був обмежений та розглядалось питання про розробку проекту відновлення будівлі.

Через війну ці питання було відкладено.

У цьому ж корпусі продовжує функціонувати Біологічний музей, в якому зібрано багато експонатів природного світу нашого краю.

Ілюстрації з архіву Міського сайту, Музею історії Дніпра, Управління охорони культурної спадщини Дніпра та з відкритих джерел.