На Днепропетровщине фермера судят за то, что… засеял поле пшеницей

Суть проблемы в том, что эта земля официально относилась к категории земель для выпаса животных.

Суть проблемы в том, что эта земля официально относилась к категории земель для выпаса животных.

Эта необычная история произошла в Саксаганской громаде нашей области.

Когда фермер распахал эту территорию и посеял там пшеницу, прокуратура усмотрела в этом факте нарушение земельного законодательства Украины и нанесение вреда окружающей среде.

По этому делу уже было вынесено несколько судебных решений, теперь оно будет рассматриваться в Верховном суде Украины.

Подробней об этой истории сообщает «Антикоррупционный правозащитный совет»:

«У Саксаганській громаді на землі для випасу худоби почали сіяти пшеницю, прокуратура угледіла в цьому порушення земельного законодавства і шкоду довкіллю. Чому розорювання пасовищ заборонено: ІА «Антикорупційна правозахисна рада» розглянуло суд із фермером на Дніпропетровщині.

У лютому 2025 року Центральний апеляційний господарський суд у Дніпрі виніс рішення в справі № 904/6860/23, яка стосувалася конфлікту між Саксаганською сільською радою Кам’янського району та фермерським господарством «Агромир» (посилання на аналітичну систему YouControl). Йшлося про земельні ділянки, які фермери використовували не за призначенням. Розберемося, що сталося, чому це важливо і які закони порушили.

Саксаганська сільська рада у 2021 році здала в оренду «Агромиру» дві земельні ділянки: 8,97 га (кадастровий номер 1224586000:05:001:0019), 6,02 га (кадастровий номер 1224586000:01:002:0529).

За договорами оренди (№ 2106-09 та № 2106-10 від 16 червня 2021 року), ці ділянки мали використовуватися виключно як пасовища – тобто для випасу худоби чи сінокосіння. Але у 2022–2023 роках сільська рада виявила, що «Агромир» розорав ці землі та посіяв озиму пшеницю. Це підтвердили обстеження, проведені 19 грудня 2022 року та 13 квітня 2023 року, коли на ділянках побачили пшеницю замість трави.

Жовтоводська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави та сільради, подала позов до суду, вимагаючи:

Розірвати договори оренди.

Зобов’язати «Агромир» повернути ділянки сільраді.

Вигадали трагедію: посадив пшеницю! І що тут такого?

Дійсно, може здаватися, що проблема надумана. Проте це не так. Дії фермера, який розорює пасовища, не будуть виглядати безневинними, якщо розібратися. Дозволимо собі процитувати інший судовий документ, щоправда, який стосується Сумщини – там була подібна ситуація. Ось як описуються наслідки, цитуємо:

«Установлено протиправне розорювання пасовищ що є порушення умов щодо дотримання вимог протиерозійної організації території… призводить до ерозії ґрунтів, повного знищення об`єктів рослинного світу, знищення умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань, тобто призводить до найбільш згубного негативного впливу на рослинний світ».

Пасовища – це не просто поле, а земельні ділянки з особливим статусом, які відіграють важливу роль в збереженні екосистеми та родючості ґрунтів. Ось чому їх не можна просто так розорювати:

Екологічна цінність. Пасовища – це природні угіддя, де ростуть трави, які підтримують біорізноманіття, запобігають ерозії ґрунту та зберігають вологу. Розорювання знищує трав’яний покрив, що може призвести до деградації землі, виснаження ґрунтів і навіть опустелювання.

Законодавчі обмеження. В Україні пасовища захищені низкою законів:

Стаття 34 Земельного кодексу України зазначає, що пасовища призначені виключно для сінокосіння та випасу худоби. Їхнє використання для інших цілей (наприклад, вирощування пшениці) заборонено без зміни цільового призначення.

Стаття 37 Закону України «Про охорону земель» прямо забороняє розорювання пасовищ без належного дозволу, особливо після змін, внесених у 2022 році (Закон № 2079-ІХ). Це зроблено, щоб захистити землі від втрати родючості.

Статті 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» зобов’язують орендаря використовувати землю за цільовим призначенням, визначеним у договорі, і дотримуватися екологічних норм.

Умови договору. У договорах оренди чітко вказано, що ділянки передаються як пасовища (код 002.02 за класифікацією земель). «Агромир» зобов’язався використовувати їх саме так, але порушив цю умову, перетворивши пасовища на ріллю.

Природоохоронна роль. Пасовища мають важливе значення для сільських громад, адже забезпечують випас худоби, що є основою для місцевого господарства. Якщо їх розорати, громада втрачає можливість утримувати худобу, а це впливає на економіку села.

Розорювання пасовищ заборонено, суд із фермером: позиція прокуратури

Жовтоводська окружна прокуратура взялася за цю справу, бо Саксаганська сільська рада не зверталася до суду самостійно через брак коштів. Прокуратура діяла в інтересах держави, адже земля – це національне багатство, яке захищається Конституцією України (статті 13 і 14). Ось їхні ключові аргументи:

Порушення цільового призначення. Прокуратура наголосила, що «Агромир» знав про статус ділянок як пасовищ, адже це було вказано в договорах і проєктах землеустрою, затверджених Держгеокадастром у 2021 році. Вирощування пшениці – це грубе порушення умов договору.

Незаконна зміна статусу землі. У серпні 2023 року «Агромир» замовив нові проєкти землеустрою і змінив статус ділянок на ріллю. Але це сталося вже після того, як вони розорали землю і посіяли пшеницю (у 2022 році). Тобто порушення почалися ще до офіційної зміни статусу.

Екологічна шкода. Прокуратура підкреслила, що розорювання пасовищ суперечить Закону «Про охорону земель» і може призвести до погіршення якості ґрунтів. Це загрожує інтересам держави, адже земля є обмеженим ресурсом.

Підстави для розірвання договору. Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірваний, якщо одна зі сторін суттєво порушує його умови. Прокуратура вважала, що зміна виду використання землі – це серйозне порушення, яке унеможливлює досягнення мети договору (збереження пасовищ).

Бездіяльність сільради. Прокуратура повідомила сільраду про порушення ще у 2023 році, але та не подала позов через фінансові труднощі. Це дало прокуратурі право представляти інтереси держави в суді (згідно зі статтею 23 Закону «Про прокуратуру»).

Суд першої інстанції не влаштували аргументи прокуратури, але не апеляцію

У квітні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у позові. Суд вважав, що прокуратура не надала достатніх доказів серйозного порушення договору, а розірвання договорів не поверне ділянки до стану пасовищ, тож позов не вирішує проблему.

Прокуратура подала апеляцію. 26 лютого 2025 року Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення першого суду і задовольнив позов прокуратури. Рішення було таким:

Представники ФГ «Агромир» подали скаргу до Верховного Суду, і тепер справу розглядатимуть там. На їхню думку, усе законно. Як вважають в фермерському господарстві, договори дозволяли використовувати землю для «товарного сільськогосподарського виробництва», а це включає вирощування пшениці, а законодавство дозволяє розорювати пасовища для їхнього «поліпшення», якщо це не суперечить сільгоспвиробництву.

Ці аргументи відхилили в апеляції, подивимося, що буде у Верховному Суді.

Ця історія показує, як важливо поважати не лише букву договору, а й закони, які захищають землю як національне багатство. Пасовища – це не просто трава, а цінний ресурс, який потребує дбайливого ставлення. Розорювання пасовищ заборонено: суд із фермером показав це».