У Дніпрі зберігають пам’ять про архітектора, який проектував американський Капітолій

Видатний український архітектор Олекса Повстенко залишив виразний слід в історії України та США.

З серпня 2023 року колишня вулиця Дунаєвського у Дніпрі носить його ім’я. Це зроблено, звичайно, не випадково.

Олекса Іванович Повстенко (1902-1973) – відомий український та американський архітектор, історик, учасник визвольної боротьби УНР. До переїзду за океан він залишив помітний слід у проектуванні багатьох об’єктів у нашій країні і, зокрема, на Дніпропетровщині.

Зокрема, за його проектами було побудовано кілька шкіл і клубів у нашому місті та у Дніпродзержинську (зараз – Кам’янське).

У США Олекса Іванович пропрацював чимало років. Як вважають фахівці, вершиною його професійної кар’єри стала участь у проектування оновленої будівлі символу американської законодавчої влади – Капітолію. Як архітектор-проектувальник він брав участь у масштабній перебудові Капітолію у 1959-60 роках, коли до і без того масштабної будівлі була додана східна частина.

До речі, мало хто знає, що у світі є майже дві точні копії американського Капітолію. За його зразком були побудовані споруди для влади у Гавані (столиця Куби) та Буенос-Айресі (столиця Аргентини). Тобто, дещиця праці українського архітектора є і у цих об’єктах.

Детальніше про цікаву та непросту долю архітектора розповіли на сайті ukrrain.com:

«Доля архітектора і мистецтвознавця Олекси Повстенка має непростий життєвий шлях, як у багатьох талановитих людей, яким довелося жити на зламі історичних подій нашої Батьківщини.

Він служив у Петлюри, потім будував будинки в сталінську епоху... В 1941 році Повстенко залишився в окупованому німцями Києві, а через 20 років став архітектором-проектантом архітектурного відділу Вашингтонського Капітолію, себто Конгресу США.

Олекса Іванович Повстенко (25 лютого 1902 — 15 січня 1973) — видатний український архітектор, історик мистецтва.

Народився він 25 лютого 1902 року на Поділллі в селянській сім’ї, яка проживала в селі Хащовий (нині Гайсинський район Вінницької області). Університети Повстенка почалися в роки української революції. Майбутній архітектор був козаком першого українського збройного формування легендарного Богдановського полку. Тут Повстенко прослужив до кінця осені 1919-ого. Учасник визвольної боротьби УНР — козак 6-ї Запорізької дивізії.

У 1927 році колишній богдановець закінчив Волинський індустріальний політехнікум в Житомирі і відправився підкорювати Харків — тодішню столицю радянської України. Якраз у цьому місті Повстенко завершив навчання в аспірантурі науково-дослідного інституту промислового будівництва. Протягом п’яти років — до 1934-ого — викладав у Харківському будівельному технікумі. Якраз до того часу належать перші реалізовані проекти архітектора-початківця.

Після того, як Київ став столицею України, туди переїхала більша частина українських зодчих. Олексі запропонували посаду архітектора в наркоматі освіти. В 1937 році був призначений керівником відділу при республіканському правлінні Спілки архітектури України, а в 1941-ому — став директором Софіївського архітектурно-історичного музею.

Посідаючи високі посади, Повстенко не сидів без замовлення. Перед війною за його проектами були побудовані школи, бібліотеки, клуби в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Херсоні, Криворізький і Черкаський педінститути, НДІ педагогіки — в Харкові, будова для управління Південної залізниці, Харківська обсерваторія — всього не перерахувати. Він бере участь у виставках у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпропетровську, а також публікує ряд наукових праць, які уже через декілька років будуть захоронені в спецархівах...

У 1941 році, коли Червона Армія покинула Київ, і до приходу німців залишались години, на територію Софіївського собору в’їхала вантажівка. Енкаведисти хотіли замінувати його. Повстенко — директор музею — постарався все зробити, щоб чекісти не замінували святу Софію.

Зберегти історичну пам’ятку в плани німецьких завойовників також не входило, і незабаром директор попав у концтабір.

Після визволення, аж у 1945 році, Олекса Повстенко потрапив в американську зону окупації і уже в 1949 році виїхав до США, де йому судилося реалізувати себе.

Незабаром Олекса отримує посаду архітектора-проектувальника в канцелярії будівництва Капітолію — Конгресу США, потім архітектурного відділу Конгресу. Йому довелось працювати не тільки там, але і розробляти проекти на замовлення бібліотеки Конгресу США, Верховного суду, сенату і ботанічного саду...

Не забув зодчий і про Україну. В 1954 році він публікує працю “Собор святої Софії в Києві”, де вміщує 336 ілюстрацій. Незважаючи на свою зайнятість, архітектор всіляко допомагає своїм землякам.

У свою чергу користується великою повагою української діаспори — не випадково Олекса Іванович був обраний дійсним членом Української вільної академії наук, а також Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

Видатний український архітектор, історик, мистецтвознавець помер 15 січня 1973 року. На жаль, на батьківщині його ім’я не відоме майже нікому, крім істориків і мистецтвознавців».