Залізничному вокзалу Дніпра присвятили пам’ятну медаль

Сьогодні, 3 листопада, виповнюється 75 років відкриття головного залізничного вокзалу Дніпра після реконструкції.

У роки Другої Світової війни наш вокзал був зруйнований. Довго тривало його відновлення, і вокзал був урочисто відкритий 3 листопада 1951 року.

В останні дні вокзал зазнає страшних ворожих атак. Гинуть та отримують важкі поранення мирні люди. Зазнає ушкоджень будівля самого вокзалу.

Але він, відкритий у нинішньому вигляді 75 років тому, залишається символом нашого міста та одним з найпотужніших залізничних вокзалів країни.

Вокзалу присвятили спеціальну пам’ятну медаль, яку виготовив відомий дніпровський коваль Талісман, про що повідомила його дружина та натхненниця Тетяна Тицька:

«Куди б не вела життєва колія - Дніпро-Головний залишається частиною Вашої історії».

Ще зовсім недавно ми створювали цю пам’ятну монету з теплими думками про людей, які присвятили частину свого життя залізниці. Хотілося, щоб у ній залишилися вдячність, спогади, любов до своєї справи й до місця, яке за роки стало рідним.

А сьогодні дивлюся на ці слова зовсім іншими очима…

Наш Дніпро вже кілька днів поспіль був під страшними атаками. Вибухи, руйнування, загиблі й поранені. Під ударами опинилася й залізниця - місце, яке для тисяч людей означає дорогу до рідних, зустрічі, обійми й довгоочікуване повернення додому.

Нас намагаються позбавити навіть цього простого відчуття: я вже вдома, тепер усе буде добре …

Хочу звернутися до наших залізничників, до всієї команди Укрзалізниці - ДяКуємо вам за те, що попри небезпеку ви продовжуєте працювати, з’єднувати міста, родини й людські долі. За вашу мужність, витримку й щоденну працю. Бережіть себе!

І саме зараз, коли ми створюємо проєкт «Точка тяжіння – Дім», я ще гостріше розумію, наскільки важливо зберігати такі історії. Про людей, які тримають наше місто. Про любов до рідного місця, пам’ять, втрати й надію. Щоб наступні покоління знали, через що ми пройшли і як навіть у найтемніші часи продовжували берегти свій Дім.

Світла пам’ять усім загиблим. Щирі співчуття їхнім родинам і близьким.

Хай кожна дорога веде додому. І хай удома завжди дочекаються».