Палеонтологи вшанували професора Барга

Щорічна сесія палеонтологічного товариства проходить під егідою Інституту геологічних наук НАН України і довгі роки мала статус Всеукраїнської. Але останнє десятиліття завдяки активній участі у ній закордонних фахівців фактично стала міжнародною. Цього разу у стінах ДНУ побували вчені з України, Росії, Придністров’я, Ізраїлю.

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся Президент Палеонтологічного товариства НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України Петро Феодосійович Гожик. Також присутніх привітав проректор з наукової роботи ДНУ Володимир Іванович Карплюк. Він ознайомив гостей з історією та розвитком геологічних досліджень в ДНУ:

„У Дніпропетровському національному університеті палеонтолого-стратиграфічний напрямок існує більш ніж півстоліття. Багато десятиліть його очолював доктор геолого-географічних наук, професор Михайло Федорович Носовський. Останні роки наукове керівництво продовжив його учень, професор І. М. Барг, який був активним популяризатором цієї науки. І зараз на геолого-географічному факультеті ДНУ і в Науково-дослідному інституті геології працюють спеціалісти-палеонтологи – випускники нашого університету. Вони продовжують традиції Дніпропетровської наукової школи стратиграфії кайнозою. Університет усіляко сприяє розвитку геологічного напрямку в нашому регіоні та радий тісній спіпраці з Інститутом геологічних наук, Палеонтологічним товариством НАН України, геологічними підприємствами”.

Ігор Мусійович Барг, якому присвячена конференція, був провідним лектором і фахівцем у галузях геології, історичної геології, палеонтології, палеогеографії, стратиграфії. Він створив сучасну схему четвертинних відкладів Азово-Чорноморського басейну та удосконалив стратиграфічну схему неогену України. Як відзначив декан геолого-географічного факультету ДНУ, професор В. В. Богданович, це дало змогу розв’язати важливу науково-господарчу проблему забезпечення геологів України обгрунтованими схемами стратиграфії для побудови геологічних карт нового покоління (Держгеолкарта-200) і цілеспрямованих пошуків різноманітних корисних копалин, у першу чергу, нафти і газу.

Науковець видав п’ять фундаментальних монографій, 130 статей у найбільш вагомих геологічних виданнях України, 9 статей перекладені іноземною мовою і надруковані в США. Шість років поспіль був експертом ВАК України. Був заступником голови експертної Ради Міносвіти України з геологічних наук, головним редактором Держгеолкарти–200 України (Причорноморська серія), головою Дніпропетровського відділення Українського палентологічного товариства. Внесений у список багатьох палеонтологічних довідників, деякі палеонтологічні об’єкти названі його ім’ям.