Університетська наука на потребу часу

77 провідних вищих навчальних закладів України продемонстрували майже півтисячі наукових розробок, в які вже на сьогодні державою вкладено більше 150 млн. грн. Демонстровані проекти готові до впровадження у машинобудування, авіабудування, суднобудування, приладобудування, металургію, енергетику, у нафтохімічну, легку та харчову промисловості.

Широко представлялися розробки з енергозбереження, нанотехнологій, робототехніки, медицини, екології та охорони навколишнього середовища. У форумі, організованому Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, Дніпропетровським національним університетом ім. О. Гончара та Національним центром аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова, взяли участь представники близько 30 промислових підприємств.

Відкриваючи виставку, Євген Суліма зазначив: «Сьогоднішня зустріч є новою сторінкою в історії незалежної України, коли наука і бізнес почнуть вести діалог без перекладачів. І сьогоднішня конференція – це перший крок до такого діалогу. Розуміння того, що наука і бізнес співіснують окремо, повинне залишитися у минулому. У світі відсоток державного фінансування складає 30%, інші 70% університети отримують завдяки інвестуванню в науку від бізнесу. Вважаю, що в Україні є достатній науковий потенціал, який також може допомогти розвитку економіки. Дніпропетровщина обрана не випадково для проведення такого форуму. Вона має такий економічний та науковий потенціал, де можуть себе знайти як науковці, так і підприємці».

Від імені усіх присутніх ректорів університетів ректор ДНУ Микола Поляков подякував Міністерству освіти і науки, молоді та спорту за вимогливість та висловив впевненість, що форум буде справжнім робочим полігоном, де учасники зможуть обмінятися інформацією про попит і пропозиції науковців і виробничників, відпрацювати механізми регуляції прав інтелектуальної власності, комерціалізувати розробки. «З економічної точки зору трансфер наших інновацій має бути взаємовигідним обміном між академічною і прикладною наукою ВНЗ та державними і комерційними підприємствами України та країн-партнерів. Ми прагнемо розширити коло партнерів вищої школи, у нас є що запропонувати для впровадження в усіх без винятку галузях господарства», - наголосив Микола Вікторович.

Також учасників форуму привітала заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Марія Пустова: «На Дніпропетровщині в рамках комплексної стратегії розвитку регіону, розробленої за ініціативи губернатора Олександра Вілкула, особлива увага приділяється розвитку науки та підтримки молодих учених. Проведення у Дніпропетровській області Міжнародного науково-практичного Форуму та виставки наукових розробок для нас є великою честю та знаком високої довіри. А для вишів - це реальна можливість втілити свої розробки в життя, адже за підсумками роботи виставки будуть укладені угоди про співпрацю між вишами та представниками виробничих підприємств, які зацікавляться представленими розробками», – сказала Марія Пустова.

Університетські експозиції вражали широким спектром розробок. Зокрема, Харківський національний університет радіоелектроніки представив мобільний автономний теплогенератор, Український державний хіміко-технологічний університет – високоенергоємні літійіонні акумулятори з розрядною напругою 3,9 В, Національний університет «Львівська політехніка» – суперконденсатор надвеликої енергоємності.

Співробітники Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» запропонували до уваги відвідувачів вітчизняний багатоцільовий двомоторний безпілотний літальний апарат. «Сьогодні ми презентуємо двомоторний безпілотний вертоліт «Небесний патруль М-7», призначений для виконання аерофотозйомки та відеоспостереження у реальному часі. Він був сконструйований сумісно з німецьким підприємством і у минулому році пройшов випробування при аерозйомці будівель та споруд у Німеччині», – пояснюють науковці ХАІ.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара у числі інших представив контейнери для збирання, транспортування та тривалого зберігання (до 300 років) радіоактивних і високотоксичних відходів. Технологія виготовлення новітніх матеріалів для контейнерів була розроблена колективом фізиків, хіміків та матеріалознавців ДНУ, ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.Макарова» та Харківського фізико-технічного інституту. Крім утилізації відходів і створення захисних споруд для роботи в зоні радіаційного забруднення, ця технологія може широко застосовуватися в медицині. Ще одним виробом, представленим ученими дніпропетровського університету, став костюм індивідуального захисту від радіаційного випромінювання. «Його унікальність у додаванні спеціальних дисперсних домішок, які дозволили значно підвищити його захисні якості. Окрім того, у порівнянні з аналогічними відомими виробами наш костюм легший на декілька кілограм», – пояснює Артем Юрійович Адріанов, доцент кафедри технології виробництва літальних апаратів ДНУ.

У своїй експозиції «Енергозберігаючі та енергоефективні технології Хмельницького національного університету» вчені представили проект автономної системи газового опалення. «Відповідно до планів програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо зменшення споживання енергоресурсів навчальних закладів та установ освіти у нашому університеті успішно розроблена дана система опалення. Вона вже пройшла випробування в реальних умовах, зокрема, дозволила відключити декілька корпусів Хмельницького національного університету від загальноміської мережі теплопостачання і скоротити обсяг використаних ресурсів. Загальний економічний ефект цієї системи склав понад 600 тисяч гривень на рік», – розповідає проректор з наукової роботи ХНУ Георгій Борисович Параска. Чернігівський державний технологічний університет експонував останні розробки спеціалістів механіко-технологічного та факультету електронних та інформаційних технологій: енергоефективну систему управління потужністю сонячної батареї, пристрої для автоматизації управління освітленням, GSM-логер та електронну систему голосування Mobile-Rada.

Одеський Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і Національної академії наук України презентував 15 моделей протипилових, протигазових і газопилозахисних респіраторів, призначених для захисту органів дихання від впливу токсичних аеродисперсних частин різноманітного походження, у тому числі і радіоактивних. Окрім того, до уваги відвідувачів ФХІНСІЛ було запропоновано сезонний комплект засобів індивідуального захисту для зварювальників і робочих суміжних професій. Говорить директор ФХІНСІЛ, професор Еннан Алім Абдул-Амідович: «Наш інститут займається розробкою, експертною оцінкою та виробництвом легких засобів індивідуального захисту органів дихання. Вся продукція випускається з дотриманням 43 технічних вимог України і має найвищий ступінь готовності до експлуатації. Оригінальність розробок наших фахівців захищена 128 авторськими свідоцтвами і патентами України, Франції, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Індії та інших».

Дніпропетровська державна медична академія представила останні результати наукових досліджень в області ендопротезування суглобів при важких формах травм, остеопорозі та вроджених деформаціях. Вітчизняні ендопротези, за словами керівника наукового напрямку професора Олександра Лоскутова, значно дешевші, ніж закордонні аналоги, і не поступаються їм у якості. Фахівці медичної академії проводили дослідження разом з ученими-механіками ДНУ. Загалом дніпропетровський регіон представляли шість ВНЗ: ДНУ ім. О. Гончара, НМетАУ, ДНУЗТ ім. В. Лазаряна, НГУ, УДХТУ, ДЗ «ДМА».

Під час форуму працюватиме «Служба економічного консалтингу», де юристи та економісти надаватимуть консультації потенційним партнерам. Зокрема, протягом перших кількох годин роботи форуму до представників консалтингової служби звернулися близько 20 потенційних партнерів для укладання договорів про наміри та договорів про співпрацю.