|«« | «« | »» | »»| |
Перед тысячной публикой выступили губернатор области Дмитрий Колесников, председатель областного совета Евгений Удод и мэр Днепропетровска Иван Куличенко. Руководители региона и города призвали горожан придерживаться Конституции и действовать в рамках Законов Украины.
Евгений Удод предложил сделать митинг бессрочным. Глава облсовета пообещал, что в ближайшее время на площади перед музеем «Парк Ракет» развернут пункты обогрева. Людей обеспечат горячим чаем.
Уже сейчас недалеко от митингующих установили биотуалеты. Также рядом дежурят спасатели и бригады скорой помощи.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
І є сім'я - "міжгірських" ненажерів , захочуть -милують, а схочуть, то й уб'ють.
Брати зі Сходу, плачем разом з вам, коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами, в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.
А батько твій не може самокрутку від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час, сльозу ховає хутко, біда не в нас. Та в нас також болить...
З Донецька - ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь.
Боюся тих, хто ділить нас з тобою: (в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться "презренные рабы."
У мене на столі лиш картоплина, а ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...
Я вже не хочу, щоб моя родина, й твоя також кормила упирів!
Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я!
І купка є "міжгірських" людожерів. То не вони... А ми - одна Сім'я
Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," а, є - знедолений вкраїнський люд.
І є сім'я - "міжгірських" ненажерів , захочуть -милують, а схочуть, то й уб'ють.
Брати зі Сходу, плачем разом з вам, коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами, в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.
А батько твій не може самокрутку від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час, сльозу ховає хутко, біда не в нас. Та в нас також болить...
З Донецька - ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь.
Боюся тих, хто ділить нас з тобою: (в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться "презренные рабы."
У мене на столі лиш картоплина, а ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...
Я вже не хочу, щоб моя родина, й твоя також кормила упирів!
Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я!
І купка є "міжгірських" людожерів. То не вони... А