Жовтоводський Палац культури відзначив 55-річчя

Осередок творчості, краса і гордість міста

Слід сказати, що історія культурного будівництва у місті Жовті Води пов’язана з відкриттям на Жовторічанському руднику клубу імені Петровського у 1926 р. Наприкінці 50-х років на Веселій Іванівці (околиця міста Жовті Води. — Автор) побудовано клуб «Родина». Та справжньою великою подією для молодого міста, чудовим подарунком городянам стало відкриття Палацу культури імені Леніна — нині Центру народної творчості, культури та дозвілля — 6-го листопада 1957 року. Він був і залишається гордістю жовтоводців, захоплює своєю красою, величчю, по-справжньому кипучою діяльністю. Чимало доль різних поколінь городян пов’язано з ним, для багатьох він став палацом справжньої творчої радості і щастя.

Ось тільки два відгуки про нього: «Відчуття радості і казки не полишає мене. Ці сходи, переходи, дзеркала і таємничі напівкруглі двері… Загадка постійно живе в серці, коли прогулюєшся по цьому Палацу! Палацу чудес, дитячих мрій та надій. Так і здається, що зараз вийде дама в шикарному вбранні або з’явиться король зі свитою… Я вражений побаченим! Перфильєв О. В. Запоріжжя». «Поки живе така краса, як цей Палац, завжди буде жити надія на радість і щастя людей цього прекрасного міста. Бажаю всьому колективу успіхів, благополуччя, багато радості в цьому чудовому домі! Біліченко Т. Н. Москва».

Подібні захоплені відгуки про Палац культури пишуть його відвідувачі з Дніпропетровська, Києва, Кіровограда, Кременчука, Кривого Рогу, Одеси, Харкова, Житомира, Костроми, Владимира, Сочі та інших міст близького і далекого зарубіжжя. А що вже говорити про самих жовтоводців! Вони дуже люблять свій Палац, куди приходять на всі культурні заходи, із задоволенням приводять сюди своїх гостей.

Екскурс в історію

Заглибимося в недалеке минуле. Автором проекту Палацу культури став заслужений архітектор Російської Федерації, лауреат Державної премії О. М. Александров. За його проектом побудовано ще два палаци — у Челябінській області та в Чехословаччині. В усіх трьох варіантах однакове тільки планування, а внутрішнє оздоблення залів та інтер’єрів різне. В Жовтих Водах проект було доповнено ліпним оздобленням, кольоровим склом, малюнками на стелі Великої та Дзеркальної залів. Під час будівництва використовувалися різні породи деревини. Перед будівельниками було поставлено завдання: спорудити Палац у короткий термін — всього за два з половиною року. І це було зроблено у час, коли вся велика країна поставала з руїн.

Будувалось місто, разом з ним будувався і Палац. В ті часи СхідГЗК очолював Борис Миколайович Чирков. Саме він і переконав керівництво Міністерства середнього машинобудування виділити кошти на будівництво. Роботи проводилися під керівництвом колишнього військового будівельника Віссаріона Яссоновича Кубанішвілі, котрий вкладав у Палац не стільки вміння, як душу.

Із самої Москви спеціально запросили бригаду художників, які розписували Палац культури і науки у Варшаві. У розпис стелі Дзеркальної зали В. Я. Кубанішвілі вніс рідний йому грузинський мотив виноградної лози. Своєю довершеністю та красою не може не вражати внутрішнє оздоблення Палацу. Ліпнина, колони, малюнки, кольорові вітражі, а ще багато світла, паркет і килими — все це привертає увагу того, хто прийшов сюди вперше, на цьому ж мимоволі зупиняється погляд і тих, хто побував тут не раз. Ця велич і краса не може не викликати цілу гамму позитивних емоцій, сюди хочеться приходити ще і ще.

На першому поверсі тут розмістились два просторі вестибюлі з гардеробом, а ще два холи та велика зала на 700 місць з партером, амфітеатром, ложами та балконом. Велика сцена з оркестровою ямою і гримерними. За час роботи двічі мінялась велика завіса, яку за спеціальним замовленням виготовляли в Москві. Стелю прикрашає велика люстра на 100 лампочок.

У триповерхових прибудовах Палацу розміщено бібліотеку з читальним залом, кінотеатр, фотосалон, танцювальний та спортивний зали. Крім того, будівля має понад сто приміщень і кімнат для занять колективів, гуртків, адміністрації. А три зали Палацу — Велика, Мала та Дзеркальна — можуть одночасно вмістити півтори тисячі глядачів.

На площі перед Палацом розмістився прекрасний сквер із соснами, туями, сріблясто-голубими ялинками, вічнозеленими кущами. У центрі скверу зробили фонтан. Усе це гармонійно поєднується з архітектурною композицією.

Чим сьогодні живе

Воістину будівельники створили справжнє диво. Палац культури став справжнім центром культурного життя міста. Нині, коли будівля разом з містом уже відзначила 55-річчя, тут, як і раніше, вирує життя. Адже саме в Палаці працює велика кількість прекрасних колективів найрізноманітніших напрямів. Серед найвідоміших — всіма улюблений народний цирк «Юність», академічний хор, заснований ще в 1949 році, народний театр драми і комедії, народний духовий оркестр, народний фольклорний ансамбль «Горлиці», народний ансамбль танцю «Світанок», духовий оркестр та інші. Всіма цими колективами по праву гордяться жовтоводці, адже самодіяльні артисти побували на багатьох підприємствах Союзу, виступали за кордоном.

Звичайно, непросто керувати всім цим великим механізмом, тому директору Палацу Леоніду Миколайовичу Козішкурту інколи буває ой як нелегко. Адже доводиться бути і господарником, і психологом, займатися творчістю і координувати роботу штату. В цьому йому активно допомагає заступник директора Юлія Степанівна Горлань.

Діяльність центру народної творчості, культури і дозвілля дуже багатогранна. Тут проводяться тематичні вечори, присвячені знаменним датам, віншування трудових колективів, театралізовані свята і масові гуляння, конкурси, ігрові розважальні програми, вечори-концерти, вечори відпочинку, обряди, бенефіси, ювілеї, презентації та багато іншого. За все це жовтоводці і люблять свій Палац.

І насамкінець. Через кілька років після завершення його будівництва під масивними колонами фасаду була помічена просадка. Відразу ж навколо будівлі пробурили кілька свердловин і в них закачали цемент. Завдяки цьому красень-палац ось уже майже шість десятиліть височіє в Жовтих Водах на радість городян і гостей міста.