Студентський театр запрошує на виставу

Представники Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара запропонують глядачам «драму збуреної душі», в якій поєднається театральне мистецтво, хореографія та співи, – виставу за мотивами творів Т.Г. Шевченка «Великий льох». Як зазначає автор сценарію вистави, доцент кафедри української літератури Ольга Вольтівна Шаф, вибір твору вмотивований передусім смисловою глибиною цієї поеми-містерії. «Великий льох – важливий образ-символ у поетичній картині світу Кобзаря. Він означає незнищенну, але до часу приховану національну сутність, українську душу, що є запорукою буття нації. Допоки Великий льох не зруйновано, нація має надію на відродження. Вважаємо, що сьогодні проблема національного самоусвідомлення та віднайдення свого національного Я не менш актуальна, ніж у середині ХІХ століття, коли Тарас Шевченко писав свою поему».

Гості фестивалю побачать на сцені образ шевченкового лірника, який втілиться у ролі мандрівника-оповідача, в образах світлих Душ і ворон перед глядачами предстануть добрі і злі сили, надзвичайним психологічним напруженням вражатиме образ Катерини. І, безумовно, вистава не залишиться й без образу самого винуватця свята – Тараса Григоровича Шевченка.

«Акторський склад трупи повністю аматорський. Кожен студент пройшов прискіпливий кастинг, тому лише кращі отримали змогу показати свої таланти, – розповідає художня наставниця студентського театру «Відлуння», доцент кафедри української літератури Олександра Валеріївна Гонюк. – Як і в інших наших виставах, у «Великому льосі» задіяна хореографічна група, котру теж складають студенти-філологи. Прекрасне звучання й чарівну атмосферу гарантує хор, до якого входять кращі голоси факультету. Деякі костюми та декорації виготовлені власноручно студентами. Наприклад, один із символів нашої національної культури – калина, як елемент сценографії, єднає метафізичну Україну з Україною реальною. Утілювати на сцені такий глибокий філософічний твір, як «Великий льох» Тараса Шевченка, непросто, тому акцент зроблено на промовистих символічних деталях, орієнтуючись на досягнення сучасної драматургії», – відзначає режисер.