Перед початком війни Арнольд Маркович працював у газеті «Вечерняя Москва». 1941 року його призвали до армії, він закінчив Борисоглебську школу льотчиків-винищувачів. З серпня 1942-гослужив у 12-й повітряній армії Забайкальського фронту, у складі радянських частин в Монголії, з січня 1944-го – в 7-й повітряній армії Карельського фронту. Закінчив війну в званні капітана. 1950 року А.М. Лур’є закінчив курсы льотчиків-випробувачів Мінавіапрому. За роки армійської служби опанував 50 типів літаків. Демобілізувався в 1954 році у званні підполковника.
У 1955–1958 роках А.М. Лур’є був членом редколегії журналу «Знамя». Першу книгу оповідань «Ученик орла» він випустив у 1957 році. Анатолій Лур’є дитячий письменник, писав цікаво, захоплююче про те, що знав досконально – льотчиків. Протягом життя він написав 106 книг, які вийшли загальним тиражем понад 15 000 000 примірників, частина з них перекладена вісімнадцятьма мовами світу.
Прожив письменник довге життя, помер у серпні 2005 року в Москві.