Михайло Олександрович Кокін

Народився у Дніпропетровську в 1921 році.
З 1936 по 1941 рік Михайло Кокін вчився у Дніпропетровському художньому училищі, закінчив його вже 1947 року. Пройшов фронтовими дорогами, отримав бойові нагороди: ордени Вітчизняної війни I і II ступенів, Червоної Зірки, медалі. У повоєнний час вчився у Київському художньому інституті, який закінчив 1954 року, його вчителями були В. Костецький та С. Григорьєв.

У мистецтво Михайло Олександрович прийшов уже людиною цілком зрілою, привніс у свою творчість великий інтерес до життя, любов до рідної землі, загострене сприйняття прекрасного.

З 1947 року почав брати участь у виставках — спочатку в обласних, у Дніпропетровську, згодом в республіканських, на його рахунку понад десяток персональних виставок. 1958 року Михайло Кокін став членом Спілки художників УРСР. Протягом довгих років — з 1965 по 1987 — Михайло Кокін працював головним художником Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату.

Художник відомий у галузі станкової графіки, як портретист і пейзажист. Серед його основних його портрети художника М. Паніна, героїв війни О. Федорова та І. Андзаурова, пейзажі «Подих весни», «Кримська осінь», «Біля моря», цикл «По Камчатці» та інші.

Михайло Олександрович Кокін — заслужений художник України. Його картини зберігаються у Дніпропетровських художньому та історичному музеях, у художніх музеях Чернігова, Донецька, Кам’янець-Подільська, музеї-заповіднику ім. Т. Шевченка у Каневі, приватних колекціях Франції, Іспанії, Канади, США.