[email protected]

12 жовтня 2020, 08:55

СОБОРНИЙ ВІДДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

Право платника податку скористатись податковою знижкою за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
При цьому, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
При цьому п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у звітному році на користь закладу освіти платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст.166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких здійснена безпосередньо платником податку, який звертається за податковою знижкою та фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копією договору в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
При цьому за результатами звітного року будуть враховуватися фактично понесені витрати протягом звітного (податкового) року платника податку, який сплачує за навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того отримував, чи ні такий член сім’ї доходи у вигляді заробітної плати.

Порядок проведення остаточного розрахунку єдиного внеску, особами які проводять незалежну професійну діяльність
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників єдиного внеску, порядок нарахування та сплати єдиного внеску.
Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені, зокрема, у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, самі за себе формують та подають до контролюючих органів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для таких осіб є календарний рік.
Таким чином, остаточний розрахунок щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особами, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється до 01 травня року, наступного за звітним.

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login,з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).
Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо (наприклад, п. 13 частини першої ст. 17 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» зі змінами та доповненнями, згідно з яким замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника).
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155
Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit),зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Платники податків, які подають фінансову звітність до органів ДПС
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Порядок відображення постачальником в обліку з ПДВ операції з постачання товарів/послуг, за якою не складена податкова накладна та не відображено податкові зобов’язання
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлено ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
При цьому відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення сум ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 3 розд. IV Порядку № 21 передбачено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) чи податкової декларації з ПДВ, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Враховуючи викладене, якщо за операцією з постачання товарів/послуг у відповідному звітному податковому періоді в податковій декларації з ПДВ не відображено податкове зобов’язання та не складено податкову накладну, то платник зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому виникли податкові зобов’язання, та уточнюючий додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до такої податкової декларації, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, у полі «Дата складання» якої зазначити дату виникнення податкових зобов’язань (здійснення відповідної операції).

До відома суб’єктів господарювання, щодо законодавчих вимог для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв
(для малих виробництв виноробної продукції)
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/435863.htmlповідомила про порядок отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції.
Термін розгляду документів Поширені
помилки у документах
Для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції), суб’єктом господарювання до ДПС (м. Київ, Львівська пл. 8) подається заява на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (для малих виробництв виноробної продукції) із документами (завіреними нотаріально, або органом, який їх видав), визначеними Законом № 481, а саме:
1. копії засновницьких документів;
2. копія зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства;
3. документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію у розмірі 780 грн;
4. договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
5. документи, що підтверджують право користування відокремленими нежитловими приміщеннями (цехами, підвалами, ангарами), призначеними для здійснення господарської діяльності, що належать суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України та обладнанням для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;
6. інформація щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти. Не пізніше 30 календар-них днів з дня надход-ження заяви із докумен-тами 1. Відсутня інформація щодо кодів УКТ ЗЕД на виноматеріали та вина.
2. Декларація заповнена не повністю.
3. Інформація, зазначена у декларації суперечить даним, зазначеним у інших документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
4. Відсутні відомості про реєстрацію Декларації.
5. Згідно з даними податкового обліку та реєстрів суб’єкти господарював-ня зареєстровані в якості платника єдиного податку першої третьої груп
Довідково.
1. Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого відповідно до п. 8 розд. 10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб’єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.
2. Малі виробництва виноробної продукції – суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (абзац сорок дев’ятий статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481);
3. Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята статті 2 Закону № 481);
4. Використання спирту при виробництві суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша статті 12 Закону № 481).

Фахівці ДПС відповіли на актуальні питання представників Європейської Бізнес Асоціації
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
ДПС України проінформувала, що у рамках Комунікаційної податкової платформи відбулася чергова зустріч з представниками бізнесу. Цього разу свої питання фахівцям податкової служби ставили представники Європейської Бізнес Асоціації.
Учасники зустрічі обговорювали можливості Електронного кабінету та нові сервіси, які податкова пропонує своїм клієнтам. Так, на сьогодні кількість користувачів приватної частини Електронного кабінету становить понад 2,3 млн осіб, з яких понад 500 тис. юридичних осіб, більше 1,2 млн фізичних осіб – підприємців та понад 600 тис. громадян. Для них функціонує низка сервісів, які дозволяють оперативно отримувати необхідну інформацію.
Також мова йшла про плани ДПС щодо впровадження електронної акцизної марки, проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо.
Представники бізнесу мали змогу не лише отримати вичерпні відповіді на свої питання, але й поділитися своїми пропозиціями щодо сфери оподаткування.
Відкритість, доступність та прозорість – принципи роботи податкової служби, які реалізовуються у рамках функціонування Комунікаційної податкової платформи. ДПС продовжує дієвий діалог з бізнесом.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435876.html.

ТОП – 10 найбільших переглядів відкритих даних
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України проаналізувала станом на 01.10.2020 перегляд наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних.
На сьогодні ДПС оновлює 50 наборів даних у формі відкритих даних з різною періодичністю: щоденно, щомісячно, щоквартально, протягом трьох робочих днів після внесення змін.
Із вказаної кількості наборів даних до ТОП – 10 найбільших переглядів увійшли такі набори даних:
- Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним – 4 021 перегляд;
- Реєстр платників єдиного податку – 2 317 переглядів;
- Реєстр платників податку на додану вартість – 1 953 перегляди;
- Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, – 1 185 переглядів;
- Реєстр неприбуткових організацій – 799 переглядів;
- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 677 переглядів;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 665 переглядів;
- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами – 613 переглядів;
- Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 601перегляд;
- Єдиний державний реєстр місць зберігання – 204 перегляди.
Таким чином, отримувати інформацію з наборів даних є зручним та швидким способом та не потребує витрачання додаткового часу на написання запитів та чекання відповіді.
Просимо усіх зацікавлених осіб використовувати набори даних у формі відкритих даних, які оновлюються на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС.
Довідково:
Аналіз наборів даних проводився на підставі даних Порталу відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних з розділу «Статистика переглядів», який розміщений для кожного набору даних.

Детально з інформацією можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435806.html

На онлайн семінарі про актуальне для платників акцизного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення АППУ) для представників бізнесу Дніпропетровщини 02.10.2020 проведено семінар.
З урахуванням сьогодення, семінар проходив у режимі онлайн за темою «Адміністрування акцизного податку під час проведення операцій з підакцизними товарами (пальне)».
У заході прийняли участь начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Дегтярьов Денис, заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Вишньовка Ольга, заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і обігом пального, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій та члени Територіального відділення АППУ, керівники і бухгалтери платників податків, що входять до складу Територіального відділення АППУ.
Семінар відкрила та привітала усіх учасників Осипова Манушак. Вона побажала корисного та конструктивного діалогу.
Під час семінару присутні отримали відповіді на питання, які турбують платників під час здійснення ними операцій з підакцизними товарами, зокрема з пальним.
По завершенню онлайн семінару учасники подякували за його проведення та висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів у подальшому.

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, зокрема,
- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);
- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);
- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати
з урахуванням граничних строків
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування (далі – РК), складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ).
Реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
► для ПН та/або РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
► для ПН та/або РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
► для зведених ПН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Чи оподатковується акцизним податком послуга з куріння
кальяна та як при цьому визначається база оподаткування?
Соборний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником акцизного податку (далі – платник) є, зокрема особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ.
Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів н