[email protected]

15 серпня 2024, 10:36

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 2,9 млрд грн податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, з початку поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,9 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з січнем – липнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,1 млрд грн, або на 61,4 відсотки.
Керівниця податкової служби області висловила подяку бізнесу за роботу і своєчасне наповнення бюджетів.
«Комунікації з платниками є невід’ємною складовою діяльності податкової служби. Ми прагнемо, щоб платники Дніпропетровщини були законодавчо підковані. Це можливо за умов своєчасного інформування», - зазначила Наталя Федаш.
Робота за вектором ефективного наповнення бюджетів триває!
Разом ми забезпечуємо фінансову стабільність економіки нашої держави!


До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Дізнатись про наявність або відсутність податкового боргу можна за телефоном «гарячої лінії» Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) (099) 51 01150, а також у відділах по роботі з податковим боргом ГУ ДПС за номерами телефонів:
Правобережного відділу: (093) 768-49-30; (056) 234-28-76;
Придніпровського відділу: (063) 029-66-41(36, 45, 72);
Новомосковського відділу: (063) 029-66-40;
Павлоградського відділу: (066) 815-55-48;
Кам'янського відділу: (098) 753-08-34;
Криворізького відділу (093) 101-05-12;
Нікопольського відділу: (099) 288-01-50.
Крім того, інформацію про стан розрахунків з бюджетом платники податків мають можливість отримати, звернувшись до Електронного кабінету (http://cabinet.tax.gov.ua)з використанням електронного підпису.
Звертаємо увагу, що при погашенні заборгованості, під час заповнення платіжної інструкції, в полі реквізиту «Призначення платежу» слід вказувати код призначення «140» – «Сплата коштів в рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».
Інформація щодо актуальних реквізитів бюджетних рахунків для сплати платежів до бюджетів у 2024 році розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України http://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.


Дніпропетровщина: від платників транспортного податку до місцевих бюджетів надійшло понад 13,2 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 13,2 млн грн транспортного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень збільшились на понад 5,5 млн грн, або на 72,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні згідно з чинним законодавством, платником транспортного податку є лізингодавець.


Операції з проведення профілактичних медичних оглядів: що з ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з ст. 17 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім таких послуг:
- проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;
- проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян (п.п. «в» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ);
- проведення медичного огляду осіб для видачі:
• дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;
• відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);
• посвідчення водія транспортного засобу (п.п. «з» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ).
Отже, оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою підлягають послуги з проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян та послуги з проведення медичного огляду осіб (крім військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством) для видачі дозвільних документів, визначених ПКУ.
Якщо організація проведення та фінансування медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, для роботодавця є обов’язком згідно із законодавством та медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, то операції з їх проведення звільняються від оподаткування ПДВ.


Чи може суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, здійснювати роздрібну торгівлю сидром та перрі без додавання спирту без отримання окремої ліцензії?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до ст. 16 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, мають право реалізовувати сидр та перрі (без додавання спирту) без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).


Щодо подання документів в електронному вигляді про внесення платником акцизного податку чергової плати за ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Згідно вимог Закону № 481 виробництво, зберігання, оптова та роздрібна торгівля пальним, виробництво, оптова та роздрібна торгівля спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на відповідний вид діяльності.
Відповідно до частини сьомої ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 (далі – ПКУ), в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.
Заява про внесення чергового платежу за ліцензію подається суб’єктом господарювання шляхом направлення його до контролюючого органу нарочно, поштою або в електронному вигляді, в тому числі через Електронний кабінет.
Проставлення відмітки про внесення сплати на оригіналі ліцензії Законом № 481 чи Законом № 3817 не передбачено.


Після усиновлення або визнання батьківства змінилося прізвище: які підтверджувальні документи подаються такою особою із заявою за ф. № 5ДР?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Згідно з п. 7 розд. IX Положення № 822 Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітніх осіб (до 14 років) подається одним із батьків (усиновителем) за наявності свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя) та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Враховуючи викладене, при поданні Заяви за ф. № 5ДР одному з батьків (усиновителю) малолітньої особи (до 14 років), якщо після усиновлення або визнання батьківства змінилося її прізвище, ім’я, по батькові, необхідно надати такі документи:
- свідоцтво про народження дитини;
- документ, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя);
- документи, які підтверджують зміни облікових даних малолітньої особи: рішення суду про усиновлення/встановлення батьківства, тощо.
Витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) дитини подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) дитини відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків (усиновителя).


Як здійснюється подання та розгляд заперечень до акту перевірки у разі незгоди із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Підпунктом 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника податків у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
Згідно з п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПКУ платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому ст. 86 ПКУ порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
- встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
- розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
- досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності;
- досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
- визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених ПКУ.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ у зв’язку з розглядом наданих у порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому п.п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.
Відповідно до п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПКУ.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області