Що думають студенти та викладачі Дніпра про закон щодо академічної доброчесності

На початку червня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про академічну доброчесність. Верховна Рада ухвалила законопроєкт про академічну доброчесність.

Тепер за плагіат загрожуватиме відрахування, позбавлення наукового ступеня або ступеня вищої освіти.

Студент Дмитро навчається на другому курсі на журналіста. Каже, у своїх роботах користується штучним інтелектом.

“Брехати не буду, авжеж, але це чисто як джерело інформації. Не було такого, що я копіював текст чату GPT і вставляв у домашнє завдання, скоріше я просто питав якусь потрібну мені інформацію, бо це робити куди швидше, ніж просто пошукати в гуглі… З одного боку, погоджуюсь, що це неетично – використовувати текст, який написано чатом GPT, у своїх роботах, але загалом використовувати ШІ як помічник під час створення домашніх завдань та іншого – це, як на мене, дуже оптимально”, – розповідає він.

Викладачі кажуть, розпізнати роботи студентів, які робили їх самостійно або ж за допомогою штучного інтелекту — дуже легко. Перш за все, відмінність у стилі та структурі написання. Наприклад, списані речення — короткі та незрозумілі.

“Безумовно, хотілося б, щоб діти робили особливо наукові робити своїми мізками, працювали головою, робили все самостійно… Тут потрібно розуміти, де починається саме привласнення чужих результатів, саме наукових результатів, тут вступає закон про авторське право”, – зазначає викладач у галузі інформаційних технологій Володимир Гнатушено.

З викладачем згоден і фахівець з питань цифрового розвитку. Каже, використання штучного інтелекту — це нормально, адже останні роки цифровізація стрімко розвивається. Але повністю заміняти ним свої думки — не варто.

Як працюватиме заборона — у сюжеті Відкритого:

Журналіст: Даниїл Приходько
Оператори: Юрій Смірнов, Ілля Кононов