На Днепропетровщине уничтожается реликтовый мир природных балок!

Во время Большой войны были внесены изменения в земельное законодательство страны, которые уже приводят к негативным последствиям для нашей природы.

«Балка в аренде. Проход и проезд запрещены!». С такими объявлениями возле природных зон Днепропетровщины все чаще сталкиваются экологи и защитники природы. Новое законодательство уже способствует уничтожению уникального природного мира.

Об этом рассказала известная защитница природы и фотограф Светлана Кияк:

«Зараз, по воєнному часу, під час повномасштабного вторгнення, було здійснено ряд змін у земельному законодавстві України.

І ми стикнулись з тим, що зміна цільового призначення земель відбувається, по суті, на законних підставах. Людина, яка орендує землю, виявляється, може змінити цільове призначення і, скажімо, якщо земля мала цільове призначення - сіножаті, то вони можуть стати орними землями, і тепер орендар може розорати і висівати певні культури, бо держава, під час повномаштабного вторгнення, внесла ряд змін у законодавство, які узаконили такі дії.

Тому, на жаль, різні намагання громадськості, активістів, небайдужих людей щось змінити або повпливати, натикаються на те, що «а це зроблено на законних підставах»… і все. Якщо це зроблено на законних підставах, то тоді вже далі немає сенсу вести мову ні про що.

Звісно, у нас виникають питання, але з ними потрібно звертатися до законодавчої і виконавчої влади нашої держави.

Зараз багато людей виїхало за кордон, хтось пішов воювати, люди потрапили в скрутні життєві обставини, і увага громадян була приспана, або, скажімо, перенаправлена на інші нагальні потреби, і проблема землекористування відійшла на другий план. Реформи і зміни в земельному законодавстві в більшості пройшли повз увагу громадськості, до того ж найбільш активна частина людей дійсно була задіяна в інших справах, які пов’язані з волонтерством і тому подібним, тому ми маємо зараз дуже плачевний досвід в нашій ОТГ.

Значна частина території Верхньодніпровської ОТГ на даний час вже повністю знівельована - відстань від міста Вільногірськ до міста Верхівцеве поглинуто промисловими кар’єрами. Почали розроблятись кар’єри у верхів’ях ріки Домоткань. Повсюди розорюються пониззя балок, долини малих річок впритул до самої води.

В 2024 році взята в оренду велика територія (сотні і сотні гектар) в балках. Тепер в балках Верхньодніпровської ОТГ виставлені стовпчики з інформацією про те, що «балка в оренді: прохід і проїзд заборонено», і наданий номер телефону.

Сьогодні ми стикаємося з таким нечуваним прецедентом, що вся велика балкова мережа, наприклад, скажімо, балка Одиниць - це ліва притока річки Домоткань (взагалі ця балка дуже розлога, вона складається з інших балок другого і третього порядку), так от, склалась парадоксальна ситуація, що вся балкова мережа Одинець в оренді однієї або декількох орендарів! Деякі її відроги розорані і засіяні такими культурами як кукурудза або соняшник. А інші відроги нерозорані, але там відбувається випас худоби і сіножать (тих самих орендарів, а не "людська череда худоби місцевих жителів", як раніше), і повсюди стоять стовпчики, які красномовно свідчать про те, що заборонено прохід і проїзд для громадян.

Виникає "нова реальність" - величезна балкова система: мальовнича притока річки Домоткань, наша природна спадщина, на схилах якої зростає безліч червонокнижних рослин, яка є острівцем біорізноманіття дикої природи, недоступна для відвідування. Громадянин України, який живе у Верхньодніпровській ОТГ, не може потрапити до балки, причому до всієї балкової мережі, дуже великої і розлогої, практично до жодного її відрогу.

Але як би там не було, з 2023 року вся динаміка фіксується (всі оранки в балках, в долинах малих річок Верхньодніпровської ОТГ впритул до води, всі нові площі, заборонені для відвідування громадян з встановленними інформаційними знаками, вся дінаміка нами фіксується).

Я навела єдиний приклад, але нажаль дане явище з 2024 року набуває тотальних розмірів.

Нічого не "смущає"?

Залишу тут орієнтовні норми Законів України, які можуть бути потенційно порушені в цьому конкретному випадку (з огляду на те, що я не юрист, але, здається, і "неозброєним оком" будь-яка людина може їх помітити):

Закон України «Про охорону земель»

Стаття 37. Основні вимоги до охорони родючості ґрунтів

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Зміна сіножатей, пасовищ та перелогів на інші угіддя в межах земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих у користування на умовах оренди, емфітевзису, забороняється. Ця вимога не поширюється на зміну угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, право оренди, емфітевзису щодо яких виникло до набрання чинності цією частиною. (Тепер якщо фермер орендував на торгах (наприклад) ділянку як пасовище, він не може змінити вид угідь на ріллю).

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо:

розорювання сіножатей, пасовищ; (Але все одно закон не забороняє розорювати пасовища, наприклад для вирощування конюшини (під випас, сінокіс), але якщо на пасовищі вирощується соняшник, пшениця на продаж зерна/насіння – тоді це порушення, бо є нецільовим використанням.

Використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;

Постанова КМУ від 19 січня 2022 р. № 35 Про затвердження Порядку консервації земель

Консервації підлягають:

земельні ділянки, що використовуються з порушенням вимог щодо охорони земель від ерозії та зсувів, встановлених Законом України “Про охорону земель”; - стаття 51. Закон3 України “Про охорону земель”; - тож якщо ділянка розорана на схилах понад 7 градусів – вона підлягає консервації, але рішення про консервацію приймає громада самостійно, або за поданням держекоінспекції або держгеокадастру.

деградовані землі, малопродуктивні землі, що не мають степового, лучного, лісового рослинного покриву, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я;

Водний Кодекс України (ВКУ)

Стаття 80. Особливості користування малими річками

З метою охорони водності малих річок забороняється:

1) змінювати рельєф басейну річки;

2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;

3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;

4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;

5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;

Стаття 88. Прибережні захисні смуги Водний Кодекс України, та ст.. 60 Земельного Кодексу (ЗКУ)

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; - часто по дну балки тече струмок – тому має бути дотримала прибережна захисна смуга. Часто у верхів’ях балок – ставок, отже є джерело, але через ставок вода затримається, а не тече по дну балки.

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Стаття 89 ВКУ та ст. 61 ЗКУ

Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

Відповідно водойми і прибережні захисні смуги – це землі водного фонду ст..4 ВКУ.

Прибережні захисні смуги є землями водного фонду - стаття 239-2 Кримінального кодексу - незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах несе за собою покарання. Стаття 197 Кримінального кодексу України - самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

Також знищення червонокнижних видів - Стаття 90 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, або які внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території

Дякую "Українська природоохоронна група" UNCG за пояснення щодо змін в законі «Про охорону земель»!».

Фото Светланы Кияк.