Від Шекспіра до Камю

Науковці розглядали актуальні проблеми теорії та історії літератури, маловивчені аспекти класичної і сучасної художньої словесності. Бажання взяти участь у конференції виявило понад 100 фахівців з різних навчальних закладів України, ближнього та далекого зарубіжжя. Зокрема, Україну представляли фахівці з Києва, Львова, Донецька, Сімферополя, Чернівців, Запоріжжя, Кривого Рогу, Полтави, Харкова, Миколаєва.

Літературознавчими дослідженнями поділилися з українськими колегами гості - викладач університету м. Сейнт-Альберт (Канада), директор Центру канадознавства Національного університету «Острозька академія» Валерій Полікарпович Полковський, а також видатні російські фахівці з університету м. Воронеж професор Світлана Миколаївна Філюшкіна та доцент Алла Леонідівна Савченко.

Першого дня протягом двох пленарних засідань розглядалися фундаментальні проблеми функціонування літератури у контексті культури (доповідь проф. С.М. Філюшкіної (Воронеж, Росія), проф. Л.А. Мироненко (Дніпропетровськ, Україна), В.П. Полковського (Сейнт-Альберт, Канада), проф. О.Л. Калашнікової (Дніпропетровськ, Україна).

Друга частина пленарного засідання була присвячена актуальній проблемі взаємодії літератури з іншими видами мистецтва. Ґрунтовними та вражаючими за своїми ілюстративними відеоматеріалами були доповіді проф. О.В. Пронкевича (Миколаїв), доц. Н.А. Литовченка (Дніпропетровськ), доц. І.М. Жодані (Київ), проф. Т.М. Потніцевої (Дніпропетровськ).

У чотирьох секціях та трьох підсекціях протягом другого дня конференції було заслухано понад сімдесят доповідей. Жваву дискусію викликала, наприклад, сучасна жіноча проза (секція І, доповідачі - О.С. Бойніцька, м. Київ, Г.А. Улюра, м. Київ); дослідження ренесансної літератури та літератури XVII століття (секція ІІ – доповідь К.А. Вельчевої, Дніпропетровськ, Г.Є. Нікітіної, м. Дніпропетровськ); нові перекладацькі прочитання класичної літератури (секція ІІІ, доповідь – О.В. Матвієнко, Донецьк, Т.Г. Теличко , Донецьк); трактування неовікторіанської метапрози (секція IV – доповідь О.В. Тупахіної, Запоріжжя, О.Д. Бондаренко, Київ) тощо.

Доповідь гостя з Канади В.П. Полковського була присвячена аналізу поетичної спадщини Леоніда Коровника, україномовного поета Канади. Розглядалися особливості його двох поетичних збірок. На думку дослідника, Леонід Коровник – останній з поетів української Канади, який пише свою поезію українською мовою. Чи перерветься більш ніж столітня традиція написання української поезії в Канаді? Чи дійсно Леонід Коровник є «останнім із могікан»? На ці та інші запитання доповідач намагався дати відповідь у своєму виступі.

Дослідниця Т.В. Шадріна говорила про специфіку творення художнього світу в літературі постмодернізму. Зокрема, про те, що ситуація усвідомлення вичерпаності культури на межі XX-XXI століть провокує виникнення нестандартних прийомів. Так, у постмодерних творах митець звертається безпосередньо до читача, «зізнаючись» у власній безпорадності щодо твору і таким чином пропонує останньому прилучитися до процесу творення. В арсеналі прийомів – і дописування фіналу твору, і визначення інтертекстуальних зв’язків з творами попередніх епох, і відкриття нових смислів тексту тощо.

Київська дослідниця О.В. Дубініна у власній розвідці намагалася дати відповідь на запитання «чи можливо екранізувати стиль?». Вона запропонувала порівняльне дослідження взаємин літератури та кінематографа з точки зору одного з найскладніших питань інтермедіальності – можливості перекодувати мовою іншого виду мистецтва стилістичні властивості певного літературного твору.

Цікавою була доповідь А.К. Титюк про місце класичного детективу в системі жанрів масової літератури. Детектив є одним з найбільш популярних жанрів масової літератури, адже за кількістю публікацій займає чи не найперше місце. Тому детектив, на думку А.К. Титюк, як різновид «масової літератури» є правильно вгаданою потребою суспільства, яка відображена в різних формах.

В.Ю. Марінеско (Запоріжжя) розповіла про літературні біографії В. Шекспіра як феномен сучасного шекспірознавчого дискурсу. «Велич Шекспіра і безліч нерозгаданих таємниць, пов’язаних з його постаттю і масштабністю творів, стимулюють науковців та письменників до написання численних критичних праць і літературно-художніх творів, які тою чи іншою мірою розкривають особливості характеру великого англійця чи доповнюють його образ, що складався протягом віків, - відзначила дослідниця. - В інтелектуально-духовному просторі XIX-XX століть сформувалася літературно-художня шекспіріана. Це сукупність найрізноманітніших літературних творів, в яких з різним ступенем фактографічності реконструюється життєвий шлях чи окремі етапи біографії Вільяма Шекспіра, а також створюється художній образ великого драматурга, його оточення, його епохи».

Загалом всі учасники конференції висловили своє задоволення організацією та змістом конференції, яка сприяла плідному науковому обміну, розширенню професійних та наукових контактів, апробації досліджень літератури у різних аспектах її функціонування у культурному контексті епохи. Надалі планується видання фахової збірки наукових праць «Від бароко до постмодернізму», присвяченої роботі цієї міжвузівської конференції.